WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Медичне страхування на тлі українських реалій - Реферат

Медичне страхування на тлі українських реалій - Реферат

рада повинна складатися з представників медичної громадськості, роботодавців, застрахованих осіб - це і є паритетність. Такі ж структури потрібно створити на місцях. Спочатку вони діятимуть при обласних управліннях охорони здоров'я, а потім самостійно під керівництвом Державного фонду медичного страхування.
Фактично монополія Фонду визначає відсутність конкуренції, чи не вплине це негативно на ринок страхових послуг?
Олександр Залєтов: Запровадження фондів медичного страхування у тому вигляді, як це пропонують, створить неконкурентне середовище, що призведе до зниження якості надання відповідних послуг населенню. Страхові компанії стурбовані тим, що може повторитись ситуація із загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків на виробництві, коли населення, сплачуючи внески до відповідного фонду, відмовляється страхуватись за програмами добровільного страхування. Діяльність таких фондів вже призводить до негативних наслідків для системи добровільного страхування, тому вже внесені зміни до закону про страхування нещасних випадків, якими передбачена участь страхових компаній.
Юрій Павленко: На противагу державному загальнообов'язковому соціальному медичному страхуванню добровільне медичне страхування розраховано на фінансово забезпечену частину населення. Таким чином, два сектори цього ринку виявляються розділеними і не конкурують. Незважаючи на наявний поділ, страхові компанії України зацікавлені у проведенні діяльності з загальнообов'язкового соціального медичного страхування. Але, на мою думку, вітчизняні страхові компанії поки що неспроможні забезпечити належні гарантії.
Натомість, на Заході згадані сектори страхового ринку тісно пов'язані: державне соціальне медичне страхування є нормативно-фінансовою базою, на яку орієнтуються страхові компанії. Кожна страхова компанія працює за стандартами, які базуються на державному стандарті. У західних країнах за добровільним медичним страхуванням людина отримує поліс на суму, яка у перерахунковому коефіцієнті пов'язана з вартістю державного поліса. Наприклад, коефіцієнт 4 у вашому полісі означатиме, що ваші видатки у чотири рази більші, ніж за державним полісом.
Для створення Державного фонду медичного страхування необхідно створити певну інфраструктуру: комп'ютерні мережі, бази даних, підготувати персонал тощо; чи не стануть ці витрати надмірними на етапі створення системи соціального медичного страхування?
Юрій Павленко: У своїх висновках щодо проекту соціального медичного страхування експерти науково-експертного відділу Верховної Ради застерігають, що утворення системи соціального медичного страхування вимагає значних видатків і відповідного адміністрування. Між тим, вже зараз не вистачає грошей на підтримання галузі. Тому постає питання: чи своєчасно вводити соціальне медичне страхування? З іншого боку, реальної альтернативи медичному страхуванню на сьогодні немає.
Юрій Поляченко: На першому етапі реалізації програми медичного страхування для створення системи фондів (центральних і регіональних) Міністерство охорони здоров'я залучатиме зацікавлені міжнародні фінансові організації, такі, як Світовий банк, USAID, ЄБРР.
Чи не стане структура утворюваного Фонду потенційним об'єктом для зловживань?
Олександр Залєтов: На жаль, запропонованим проектом не передбачено нагляду за фондами медичного страхування з боку Міністерства фінансів, яке б контролювало розподіл коштів. Якщо не створити відповідних обмежень, то це може призвести як до непрофесійного управління, так і до зловживань.
Чи повинен власник поліса страхової компанії сплачувати внески до Державного фонду соціального медичного страхування?
Юрій Павленко: Згідно з існуючим проектом - так, повинен. Якщо ж звернутися до досвіду інших країн, то, як правило, передбачається певна знижка або можна зовсім відмовитись від державного поліса, якщо ви застраховані у комерційній страховій компанії.
Скажімо, у Нідерландах має місце такий поділ: коли доходи людини вдвічі перевищують середній рівень, жодних зобов'язань з державного соціального медичного страхування вона не має. Коли ж дохід менше певного встановленого рівня, людина також не є учасником обов'язкового медичного страхування, а медичну допомогу отримує за бюджетними програмами. Таким чином, приблизно 25% населення не користуються базовою системою тому, що бідні, 35% - тому, що багаті, а решта опікується базовою системою. Тому їх система гнучка й окремі її частини доповнюють одна одну.
Як враховується необхідність профілактичних заходів у системі медичного страхування?
Олександр Залєтов: У системі добровільного страхування страхова компанія зацікавлена в тому, щоб страхувальник якомога рідше звертався за медичною допомогою. Страхувальник прагне того ж. Тобто інтереси страхувальника і страхової компанії збігаються, а отже, страхові компанії зацікавлені у проведенніпрофілактичних заходів.
У системі загального обов'язкового страхування для Фонду медичного страхування, на мою думку, це не є пріоритетом, бо на нього постійно тиснутимуть медичні установи, які намагатимуться отримати кошти. Медичні ж заклади не зацікавлені у профілактиці, оскільки їм необхідно заробляти гроші за надання послуг з лікування. Таким чином, інтереси Фонду не співпадають з інтересами страхувальника.
Юрій Павленко: Профілактичні заходи передбачаються у системі соціального медичного страхування. Проте в першу чергу вони залишаться пріоритетом бюджетного фінансування.
Чи можуть можливі зміни зовнішніх або внутрішніх економічних умов призвести до нестабільності системи соціального медичного страхування, що утворюється?
Юрій Павленко: Слід зазначити, що ефективність страхової системи порівняно з бюджетною вища, проте й ризик вищий, тому про безпеку для коштів страхувальників повинна дбати держава. Якщо Фонд соціального медичного страхування вкладатиме надлишок коштів у державні цінні папери, кредитуючи таким чином державу, то остання повинна буде передбачити особливий режим додаткових гарантій для коштів Фонду, щоб запобігти дефолту на зразок 1998 року. Інша справа - різке зменшення обсягів виробництва. В цьому випадку скорочення фонду заробітної плати призведе до скорочення внесків до Фонду соціального медичного страхування, а також доходів бюджету, тобто фінансування медицини з обох згаданих джерел погіршиться.
Олександр Залєтов: На сьогоднішній день, за даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2001 року № 98, щорічно нелегально вивозиться за кордон 80-100 млн доларів США під виглядом незаконного "псевдострахування" в іноземних компаніях. У цьому випадку страхувальник купує поліс іноземної страхової компанії, повіривши в можливість виплати страхового відшкодування у іноземній валюті. Однак для того щоб одержати страхове відшкодування, страхувальнику треба буде оплатити послуги закордонного адвоката, а це не дешево. Неефективна система законодавства стримує розвиток ринку добровільного медичного страхування. Це і є результат "невтручання".
Чи доцільно вводити соціальне медичне страхування шляхом проведення експерименту в Києві та Київській області?
Юрій Поляченко: Проект закону, що був прийнятий у першому читанні, передбачає проведення експериментів. Коли закон набере чинності, а це планується у 2004 році, буде розглянута система так званих пілотних проектів, зокрема передбачається їх запровадження у Києві та Київській області, де є достатні ресурси і можна відпрацювати механізм практичної дії. Але потрібно провести подібні експерименти також у регіонах, що відрізняються за господарською структурою, а потім провести порівняльний аналіз.
Проект експерименту вже розроблений за участю Міністерства охорони здоров'я, Київської міської державної адміністрації, управління охорони здоров'я. Він буде доопрацьований Міністерством охорони здоров'я разом з регіональними управліннями охорони здоров'я із залученням до цього Інституту громадського здоров'я.
Loading...

 
 

Цікаве