WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Медичне страхування на тлі українських реалій - Реферат

Медичне страхування на тлі українських реалій - Реферат

паралельно ще за соціалістичних часів: надання медичної допомоги фінансувалось з бюджету, а відшкодування тимчасової непрацездатності відбувалось за рахунок профспілкових фондів.
На цей час в Україні існує система виплати компенсації на випадок тимчасової непрацездатності. А згідно з проектом обов'язкового медичного страхування пропонується виплачувати компенсацію на випадок надання медичної допомоги.
Можливе також їх поєднання, як у Німеччині. В запропонованому проекті передбачено страхування на випадок хвороби. Натомість, існує думка, що необхідно страхувати надання медичної допомоги.
Чи не вважаєте ви, що було б справедливим ввести певні відрахування з суб'єктів, які створюють ризик для здоров'я оточуючих (шкідливі виробництва чи власники транспортних засобів), задля подальшого використання цих коштів на потреби громадського здоров'я?
Олександр Залєтов: Слушна пропозиція. Підприємства, що займаються небезпечним виробництвом або екологічно небезпечні, повинні створювати резервний фонд або укладати договори страхування відповідальності за заподіяну шкоду здоров'ю та життю населення. Необхідність укладання таких договорів слід передбачити нормативно-правовими актами вже зараз.
Повна назва проекту закону про медичне страхування "Закон про обов'язкове соціальне медичне страхування", тобто проголошується пріоритет соціальної політики у системі медичного страхування. У зв'язку з цим можна провести паралель з системою соціального пенсійного страхування в Росії, де демографічна криза змушує законотворців відмовлятись від системи Бісмарка, яка передбачає солідарний принцип, на користь накопичувальної системи. Чи не вважаєте ви за необхідне врахувати у проекті закону прогнози щодо демографічної ситуації в Україні?
Юрій Поляченко: Щодо демографічної ситуації, то ми, учасники розроблення проекту, поки що зберігаємо оптимізм, проте були змушені врахувати цей фактор, тому й наполягаємо на створенні накопичувального фонду, щоб запобігти впливу негативних демографічних тенденцій на систему соціального медичного страхування шляхом утворення резерву коштів. Саме з огляду на демографічну ситуацію необхідне поетапне введення медичного страхування.
Олександр Залєтов: Відомо, що демографічна ситуація постійно погіршується. Знижується народжуваність, молодь з села їде до міста, частка населення емігрує до інших країн. Все це призводить до негативних наслідків. Під час спілкування з представниками ділових кіл є думка про те, що потрібно створити соціальні умови для того, щоб молодь повірила у державність, у тому числі за рахунок медичного страхування, у свою чергу, введення медичного страхування в комплексі з іншими заходами соціальної допомоги молоді може поліпшити демографічну ситуацію.
Чому за основу проекту прийнята саме концепція Бісмарка, адже в умовах демографічної кризи вона може бути неефективною, а не, скажімо, концепція Беверіджа2, яка є більш гнучкою?
Юрій Поляченко: Різниця між класичною системою Бісмарка і існуючим проектом полягає в тому, що у нашій країні передбачається втручання держави (тобто державне фінансування), а від медичного страхування галузь лише отримуватиме додаткові кошти. Автори проекту прагнуть створити в Україні систему медичного страхування на основі системи Бісмарка, проте модифікованої, не відкидаючи переваг системи Беверіджа. Таким чином, держава буде фінансувати усі національні і державні програми згідно з Указом, який видав Президент України, і згідно з концепцією розвитку охорони здоров'я. Фінансування державних програм залишається і навіть збільшиться порівняно з минулим роком.
Виходячи з пріоритету державного медичного страхування, як буде реалізоване право населення на пільги, зокрема на пільгове придбання медикаментів?
Юрій Поляченко: Пільгове придбання медикаментів буде забезпечувати держава, тобто бюджет. Сьогодні розробляється новий закон про лікарські засоби, створюється перелік життєво необхідних лікарських засобів для соціально незахищених верств населення.
Проектом закону про загальнообов'язкове державне медичне страхування передбачається можливість фінансово-кредитної діяльності Державного фонду медичного страхування, чи не вбачаєте ви у цьому небезпеку, пов'язану з потенційним ризиком фінансово-кредитної діяльності?
Юрій Павленко: На мою думку, з одного боку, ризик пов'язаний не стільки з кредитною діяльністю, скільки з відволіканням коштів з активів Фонду, що особливо небезпечно в умовах високої інфляції. З іншого боку, існують достатньо безпечні варіанти збереження коштів, наприклад банківські депозити. Про це свідчить досвід наших пенсійних фондів, які отримують від зберігання грошей на банківських депозитах достатньо високі відсотки.
Олександр Залєтов: У сучасних умовах займатись фінансово-кредитною діяльністю вкрай небезпечно і складно, тому фонди, якщо вони будуть здійснювати таку діяльність, можуть створити ситуацію потенційного ризику для коштів страхувальників. Представники фінансових кіл також застерігають від того, щоби такі фонди виконували невластиві їм функції, адже фінансово-кредитну діяльність можуть здійснювати виключно відповідні установи.
За несприятливого збігу обставин, таких, як, загальна кризова ситуація в країні, непрофесійний менеджмент, недосконалість фондового ринку та інвестиційних інструментів, Фонд може збанкрутіти і виникне необхідність відшкодування коштів страхувальників. А це дуже значні кошти. Відповідно у бюджеті держави потрібно буде створити резерв для запобігання можливому банкрутству Фонду.
Юрій Поляченко: Ми наголошуємо, що Державний фонд медичного страхування має бути неприбутковою організацією, яка отримує і спрямовує кошти виключно на забезпечення функціонування лікувальних закладів і надання медичної допомоги населенню (застрахованому). Тому планується утворити прозору структуру на зразок Фонду пенсійного забезпечення.
Чи не варто було б, натомість, дозволитиФонду інвестувати кошти у надійні безризикові проекти, наприклад у капітальне будівництво, медицину, а отримані прибутки реінвестувати у затратні галузі медицини?
Олександр Залєтов: Державне медичне страхування - це питання стратегічної безпеки, тому кошти страхувальників повинні бути надійно захищені від ризику. Я не впевнений, що існують абсолютно надійні інвестиційні проекти. Чому країни Сходу відчули на собі всі негативні наслідки фінансової кризи кінця 90-х років минулого століття? Тому що вони вважали інвестиції в нерухомість найбільш надійним вкладанням коштів і намагались таким чином їх захистити. А вийшло навпаки: банкрутство крупного банку, який інвестував кошти у нерухомість, призвело до значного падіння цін на цьому ринку - земля знецінилася, вкладники втратили свої гроші.
Юрій Павленко: З точки зору здорового глузду можливо і доцільно намагатись за допомогою інвестицій збільшити надходження коштів у систему медичного страхування, проте це є порушення принципів фінансового управління, а саме принципу ліквідності. Кошти Фонду повинні бути достатньо ліквідними, а за необхідності мають бути швидко мобілізовані. Коли ж здійснюються інвестиції у реальну економіку, це призводить до відволікання коштів на тривалий час.
Що означає термін "паритетність суб'єктів" в управлінні Державним фондом медичного страхування?
Юрій Павленко: Термін "паритетність" означає, що згідно з основами законодавства у керівництві Фондом беруть участь держава, представники застрахованих осіб (страхувальників) і представники роботодавців. Дуже важливим є утворення асоціацій надавачів медичних послуг. Я вважаю, що запровадження соціального медичного страхування спонукатиме до утворення подібних асоціацій. Власне, на Заході це - принципово важливий суб'єкт соціального медичного страхування. До функцій асоціацій надавачів медичних послуг входить і сертифікація своїх членів, і здійснення поточного контролю над їхньою діяльністю.
Юрій Поляченко: Має бути створена чітка вертикаль управління: голову Фонду, на мою думку, має призначати Президент України, а наглядова
Loading...

 
 

Цікаве