WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств - Реферат

Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств - Реферат

площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації відповідної продукції.
У разі, якщо будь-яку культуру посіяно на площі, більшій за ту, котру було взято в розрахунок під час страхування, розмір збитку при її загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури.
Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.
Колективне господарство "Мрія" подало заяву до районного відділення НАСК "Оранта" на страхування врожаю озимої пшениці на площі 300 га. Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції - 58 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара - 1856 грн (28 х 32), а з усієї площі - 556,800 грн (896 х 300).
Страхова сума становить 389,760 грн (268,800 х 70 : 100).
Правління НАСК "Оранта" визначило страховий тариф зі страхування озимої пшениці в розмірі 10 % від страхової суми. З огляду на специфіку природних умов і склад ризиків у господарстві страховик має право застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10-2,5). Сума нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 29,232 грн (389,760 х 7,5 : 100).
Нехай у поточному роціурожай озимої пшениці становить 3552 ц, цукрових буряків - 25400 ц, зелених кормів - 8200 ц. Вартість одного центнера цукрових буряків - 8 грн, а зелених кормів - 2 грн 50. Під час розгляду справи про відшкодування збитків з'ясувалося, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку дорівнювала 320 га. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати й перерахувати господарству.
Послідовність розв'язування може бути така.
1.Визначається фактична середня врожайність пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).
2.КількІсна втрата врожаю пшениці з 1 га - 20,9 ц (32- 11,1).
3.Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га - 1212 грн (20,9 х 58).
4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі - 387840 грн (1212x320).
5.Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці - усього 223700 грн, у тому числі цукрових буряків - 203,200 грн (25400 х 8), зелених кормів - 20500 грн (8200 х 2,5).
6.Сума втрат пшениці за відкиданням вартості отриманого врожаю цукрових буряків із зелених кормів -164140 грн (387840--223700).
7.Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га - 513грн (164140:320).
8. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці - 153900 грн (513x300).
9. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 107730 грн (153900 х 70 : 100).
Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.
Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.
У разі знищення майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встановилися на момент укладення договору страхування.
Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.
Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.
Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.
У більшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування
(ТВС), котрі тісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншими суб'єктами бізнесу. Можна сподіватися, що в далекій перспективі в Україні страховий захист сільськогосподарських товаровиробників також здійснюватиметься виключно на добровільних засадах. З поліпшенням фінансового становища сільськогосподарських підприємств почнуть, напевно, створюватися й товариства взаємного страхування. Проте нині цілком обґрунтовано вирішується питання про відновлення обов'язкового страхування врожаю, зернових культур і цукрових буряків для всіх товаровиробників за відчутної фінансової під-тримки їх з боку держави. Йдеться про те, що не менше як 50 % платежів за страхування таких культур здійснюватиметься за рахунок бюджету.
Loading...

 
 

Цікаве