WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Взаємодія страхових компаній і банків - Реферат

Взаємодія страхових компаній і банків - Реферат

Практика показує, що часто банки не надають особливого значення цим видам страхування, більш того, дані питання навіть не розглядаються ними, а збитки, що виникають внаслідок настання подібних випадків, або списуються, або розподіляються по інших статтях балансу, наприклад пролонгуються практично безнадійні кредити, або суми не списуються, поки, скажімо, не закриваються карні справи. При грамотно поставленій роз'яснювальній роботі, а також при обчисленні абсолютних значень страхових премій (відносні значення можуть складати десяті, а то й соті частки відсотка) з'ясується, що банк практично нічого не втрачає і при цьому значно мінімізує свої ризики.

Поліпшення взаємодії страхової компанії і банку. Необхідно передусім обкреслити той сегмент банківського ринку, який найбільш цікавий страховій компанії. Сьогодні динамічніше розвиваються середні банки, тобто банки, що посідають в рейтингах місця, починаючи з третього четвертого десятка і закінчуючи тринадцятою п'ятнадцятою десяткою. Вони не так політизовані, як банки, що стоять вище, вони не входять в різні холдінги і фінансово-промислові групи. З іншого боку, банки, що знаходяться за межами нижнього порога, не мають достатніх коштів для ведення активної кредитної політики або виконують функцію своєрідного "пилососа" для залучення дешевих ресурсів у бізнес засновників. Нарешті, банки, що знаходяться у вищезазначених рамках, мають значну клієнтську "подушку", що складається з декількох тисяч середніх клієнтів, і можуть не залежати від настроїв одного або декількох клієнтів. Крім того, ці банки ще недостатньо бюрократичні, а їх керівництво зберігає свіжість думки.

Базу даних цих банків можна скласти без великих особливих зусиль, нескладно з'ясувати й ім'я відповідального за клієнтську роботу або керівника напряму активних операцій. Один з основних моментів при контакті з цими особами є складання пропозиції для конкретного банку. Дуже часто страхові компанії роздають потенційним клієнтам величезні фоліанти, що розказують про діяльність компанії, абсолютно не задумуючись над тим, що основна частина відомостей, що надаються серйозно вивчена не буде. Щонайбільше страхувальники підносять письмові пропозиції про спільну діяльність, в яких міняється тільки назва банку. Абсолютно очевидно, що в цих випадках абсолютно не враховується специфіка конкретного банку, не враховується також людська психологія, коли негативні емоції викликає сам вигляд товстої папки з пропозиціями. Безумовно, будь-якому банку необхідно порівняти тарифи на послуги, що надаються, але даним питанням, як і деяким іншим, "неполітичним", повинен займатися менеджер середньої ланки в обох структурах.

Схему організації взаємодії з банківськими структурами можна вистроїти таким чином.

На першому етапі відділ або управління страхової компанії по роботі з банками визначає найбільш привабливе з точки зору специфіки роботи страхової компанії, її цілей і спеціалізації коло банківських структур. Окремо відмічаються величина активів банку, розміщених у вигляді кредитів організаціям і населенню, величина власного капіталу банку, кількість клієнтів юридичних і фізичних осіб, виконання нормативів ЦБ Росії, наявність відділень і філіали. Додатково можливий збір інформації від клієнтів страхової компанії або їх контрагентів.

На другому етапі встановлюється контакт з відповідним підрозділом банку. Це може бути управління активних операцій, кредитне управління або управління пасивних операцій в частині роботи з банківськими депозитами або з коштами клієнтів - фізичних осіб. На цьому етапі менеджери страхової компанії в процесі ведення переговорів з'ясовують, які з страхових продуктів або нових розробок компанії можуть бути цікаві даному банку. З цього етапу роботу веде персонально відповідальний за взаємодію з даним банком менеджер страхової компанії.

Третій етап - підготовка пропозицій страхової компанії. У них, нарівні з пропозиціями базових страхових послуг, враховуються і специфічні продукти, тією або іншою мірою цікаві банку. Передбачаються також можливість розміщення тимчасово вільних страхових ресурсів компанії, обмін інформацією, взаємодія по розширенню клієнтських баз. На цьому етапі до роботи підключаються топ-менеджери страхової компанії.

На наступному етапі найбільш корисним було б особисте знайомство топ-менеджерів банку і страхової компанії, а також досягнення домовленостей про шляхи розвитку спільної діяльності. Було б доречним підписання договору про співпрацю (генеральної угоди), в якій визначалися б цілі і задачі на найближчий час і перспективу. Окремо можна було б оговорити умови пільгового страхування співробітників банку після досягнення певного рубежу в співпраці, запропонувати спеціальні умови страхування вищому керівництву.

На п'ятому етапі мається на увазі початок конкретної роботи з банком по наданню базових страхових послуг і більш детальному опрацюванню інших фінансових проектів і продуктів. Не секрет, що юридичні особи - клієнти страхових компаній були б завжди раді збільшити свої оборотні кошти на прийнятних умовах. Страхова компанія могла б на цьому етапі допомогти і в цьому. Для банку рекомендація страхової компанії була б вагомим аргументом на користь початку роботи з клієнтом. Аналогічне рішення можливе і з боку банку. Клієнту банку було б завжди приємно усвідомлювати, що при настанні страхового випадку йому не доведеться поодинці збирати різні документи для отримання страхового відшкодування.

У процесі розвитку спільної роботи напевно будуть виникати нові можливості для співпраці. Крім того, система взаємовідносин буде налагоджена, і менеджер, що займається конкретним банком, буде мати можливість вести паралельно роботу з декількома банківськими структурами, представляючи щомісячні звіти про стан взаємовідносин, що дозволить вносити своєчасну корективу. Напрацьований кредит довір'я дозволить в майбутньому розглядати різні інвестиційні проекти, прибуткові народногосподарські програми, спільні вкладення в цінні папери або підприємства, що належать банку або його філіалам.

Розробка і впровадження нових спільних фінансових продуктів - найбільш гостра і значуща тема в розвитку спільних відносин. Від того, наскільки успішно буде розвиватися робота в цій сфері, залежить фінансовий успіх усієї співпраці загалом. При розробці даних продуктів необхідно враховувати насамперед найбільш привабливі бізнес-проекти всередині самих банків. Наприклад, якщо активно розвивається проект по роботі з недержавними вузами або ЗМІ і видавництвами, необхідно враховувати саме цю специфіку. У цьому випадку потрібно допомогти банку залучити додаткових клієнтів і ресурси, і навіть не прямо брати участь у збільшенні вартості брендів клієнтів банку. Є, однак, деякі загальні спільні фінансові продукти, які можуть розглядатися стосовно до всіх банків. Зокрема, мова може йти про спільну пластикову програму.

Деякі страхові компанії вже почали освоювати програму по роботі з пластиковими картами, але в переважній більшості випадків страхові компанії іменують картами шматочки пластику, на які нанесені лише дані власника і номер його поліса. Безумовним кроком уперед в цьому напрямі буде спільний випуск пластикової карти однієї або двох найпоширеніших платіжних систем, тобто випуск пластикової карти з нанесеними на ній логотипами банку, страхової компанії і платіжної системи. Це дозволить робити додаткову послугу клієнтам компанії, а також отримувати певний прибуток від реалізації даного проекту. Таку карту можна видавати клієнту одночасно з полісом. З банком-емітентом доцільно домовитися про процентний розподіл прибутку, що складається з плати за трансакції, зняття готівки через банкомат і річне (щомісячне) обслуговування карти, а єдиним слизьким питанням залишиться страхування фінансових ризиків, пов'язаних з можливим наданням клієнту овердрафту по карті. Тут також є декілька варіантів розв'язання проблеми. Наприклад, банк може застрахувати фінансові ризики, пов'язані з неповерненням наданого овердрафту в тій же страховій компанії. Сума страхової премії буде складати не більше 2% від суми овердрафту. Причому пластикова карта повинна видаватися безкоштовно, щоб не обтяжувати потенційного страхувальника додатковими витратами, а плата за користування картою повинна стягуватися тільки при умові наявності порушення по картковому рахунку. Деякі банки вже приступили до безкоштовної видачі карт як супутнього продукту при купівлі якої-небудь фінансової послуги, але із завзятістю, гідною кращого застосування, нараховують плату за використання карти, навіть якщо ніяких рухів по ній не відбувається. Крім того, будь-який банк, "необтяжений" генеральною угодою з якою-небудь анульованою страховою компанією, позитивно сприйме пропозицію придбати на певних умовах деякі страхові продукти, скажімо, страхування при виїзді за кордон або мінімальне страхування цивільної відповідальності власника автомобіля, причому інформація про це відразу з'явиться в рекламних буклетах, що розповідають про переваги пластикових карт, що емітуються саме цим банком. Для будь-якого банку і страхової компанії був би цікавий також проект по видачі пластикових карт з одночасним страхуванням фінансових ризиків співробітникам організацій - страхувальників майна. Поручителем, а значить об'єктом, на який може бути звернений регрес, виступить сама організація. Тобто банк надає овердрафт фактично під 100% гарантії, а страхова компанія має джерело погашення страхових виплат. Неважко підрахувати фінансову вигоду від впровадження даних проектів, пам'ятаючи при цьому, що крім прибутку є ще і додаткові фінансові ресурси, і плата за користування наданими овердрафтами, і суми, що отримуються від страхування фінансових ризиків. Список подібних спільних продуктів значний і поповнюється в процесі розвитку фінансово-економічної ситуації на ринку.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве