WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Інвестиційна діяльність страхових компаній - Реферат

Інвестиційна діяльність страхових компаній - Реферат

З огляду на це при інвестуванні таких коштів необхідно враховувати їх структуру, а також оптимальний термін інвестування. Потрібно виходити з того, що резерви є коштами страхувальників і в разі настання страхового випадку мають своєчасно повертатися їм у вигляді страхового відшкодування, яке може бути й більшим порівняно з внесками за надання страхової послуги. Активи страхової компанії мають бути розміщені з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. У цьому полягають основні вимоги до управління активами.

На жаль, страхові компанії зайняті нарощуванням обсягів продаж і збільшенням частки ринку, не приділяючи належної уваги управлінню активами й одержанню додаткового інвестиційного доходу.

Що стосується інструментів інвестування, то найбільш популярний серед страховиків інвестиційний продукт, що займає більше половини інвестиційного портфеля — банківський депозит (прибутковість11-13% у національній валюті й 7-9% в іноземній валюті) [10].

Прибутковість, що забезпечується по банківським депозитам сьогодні досить непогана, але потрібно розуміти, що у зв'язку з тенденціями по зниженню депозитних ставок у банківському секторі, такі пасивні вкладення будуть втрачати свою актуальність і не можуть розглядатися для довгострокових вкладень.

Наступний продукт – ринок банківських металів (в 2006 золото зросло на 24%). Прибутковість нерухомості становила 49%, а по окремих регіонах (Київ) цей продукт був найбільш популярним серед компаній. Прибутковість корпоративних облігацій склала 14%, середня прибутковість фондового ринку склала 40%, інститути спільного інвестування забезпечили середню прибутковість на рівні 38%. Прибутковість такого продукту як страхування життя становила 12- 14% річних у національній валюті. Як висновок, наобхідно сказати, що дана прибутковість залишає бажати кращого [7].

Якщо страхова компанія приймає рішення про інвестування своїх вільних коштів, то природно вона розраховує отримати максимальний прибуток, що на сьогодні можна одержати тільки на фондовому ринку України. Якщо говорити про динаміку фондового ринку, то слід зазначити, що початок активного росту припадає на початок 2004 року.

Розглядаючи структуру актів страхових компаній, необхідно відзначити, що понад 50% припадає на депозити й грошові кошти. Беручи до уваги низьку прибутковість даного інструменту, можна сказати, що невисокий інвестиційний доход забезпечується саме розміщенням вільних коштів на депозитах [7].

Що стосується вкладення страховиками своїх актів у цінні папери (20,1%), то непопулярність цього інструменту обумовлена питаннями роботи з ризиками при короткостроковому (ризикове страхування) або довгостроковому інвестуванні (страхування життя) – питання ризиків і інвестицій у той або інший продукт взаємозалежні. Крім того, експерти вважають неадекватною частку державних цінних паперів в активах страховика, тому що при правильному використанні цих облігацій ( прибутковість не більше 9%) разом з ризиковими облігаціями підприємств забезпечує більшу прибутковість (18-21%), ніж депозити. Тому з точки зору управління ризиками цей продукт є вигіднішим, ніж розміщення депозитів у банку, і його прибутковість перевищує стандартний банківський продукт. Якість цінних паперів у портфелях українських страховиків, характеризується такими данними: більшу частку становлять цінні папери, які не пройшли лістинг на ПФТС- 65,5%, акції ЗАТ- 20,7%, 3-й рівень лістингу-11,9%, 2-й рівень -0,5%, 1-й і 0-й рівні 1,3% і 0,02%.

Якщо говорити про частки акцій у портфелі страховиків (13-14%), то він не відповідає реальному темпу росту, який показує цей продукт [7].

На страховому ринку України існують обмеження по роботі на фондовому ринку:

- розміщення коштів страхових резервів по страхуванню життя акцій українських емітентів – не більше 30%, облігації українських емітентів – не більше 40% (разом не більше 50%);

- розміщення коштів страхових резервів по страхуванню довічної пенсії акцій українських емітентів – не більше 40%, облігації українських емітентів – не більше 40%;

- розміщення коштів страхових резервів по іншим видам страхування акції українських емітентів – не більше 30%, облігацій українських емітентів – не більше 30% (разом не більше 40%).

Цей короткий експрес-аналіз показує, що портфель розміщення активів страховиків має потребу в оптимізації, а потенціал фондового ринку використовується менше ніж на 45% [7].

Однак на сьогодні страховий бізнес ще не напрацював ані достатнього досвіду, ані належної нормативної бази для ефективного управління інвестиціями. Переважна частина коштів страхових компаній, що розміщена у фінансові інструменти вкладена в банківські депозити (до 70%). Які наразі відзначаються достатньою надійністю та прийнятною доходністю. Однак так буде не завжди. По мірі зниження рівня інфляції та розвитку бінківської системи доходність депозитів впаде до рівня, що вже не забезпечуватиме безтурботного життя страховикам. Не випадково, у світовій практиці активи інституційних інвесторів лише на 4-7% формуються за рахунок банківських інструментів, тоді к основна частина коштів інвестується в акції (до 60%) та боргові цінні папери (до 25%). І саме досвіду роботи з цими інструментами бракує страховому бізнесу. Не випадково у 2006 році рівень отриманого страховиками інвестиційного доходу знаходиться в межах 6-14% річних, тоді як подібні за інвестиційними стратегіями інститути спільного інвестування забезпечили своїм учасникам інвестиційний прибуток (до оподаткування) на рівні 60% річних і більше [5].

Водночас, Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачає можливість страховим компаніям співпрацювати з компаніями з управління активами (КУА).

КУА можуть здійснювати управління активами, спільні проекти, вкладення в цінні папери ІСІ. Крім цього, КУА виступає однією з сторін у складних фінансових схемах, у яких задіяні банки, страхові компанії, лізингові компанії, кредитні союзи т інші фінансові заклади і установи.

Переваги КУА: зниження ризиків за рахунок професіоналізму КУА, мінімізацію витрат на утримання власних аналітиків і управляючих, одержання максимального прибутку від вкладення резервів — набагато більше, ніж від банківських депозитів, залучення інвестицій у страхову компанію.

Аналізуючи можливості співробітництва й перешкоди між страховиками й інститутами спільного інвестування можна відзначити, що проблема існує одна: ICI й страховики майже не працюють один з одним. Співробітництву заважає слабке розуміння страховиками можливостей роботи з ІСІ й недовіра до існуючих схем роботи страховиків, особливо дуже сильна зв'язаність з банками. Крім цього існують і законодавчі бар'єри, а саме положення, що регулює розміщення страхових резервів, куди внесені цінні папери ІСІ..

Що стосується вкладень у цінні папери ІСІ, то сертифікати ПІФів і акцій КІФів можуть стати найбільш вигідним інструментом для вкладення частини резервів. Так як середня прибутковість по банківських депозитах у гривні з 2005 по 2006 рік знизилась з 15% до 12%, у той час як прибутковість невенчурних ІСІ в 2006 році становила від 15% до 37%, а венчурних 40,4%. Крім цього, законодавство України не регламентує й не забороняє вкладення резервів страховиків в цінні папери ІСІ [7].

Сьогодні інвестиційна складова в страхових резервах українських компаній може опинитися в критичному стані, якщо врахувати високу частку неліквідних акцій у портфелях і прибутковість по депозитних ставках, яка постійно знижується. Тому, страховим компаніям потрібно переглянути свою інвестиційну політику і використовувати більш ефективні фінансові інструменти.

Література:

  1. Александрова М.М. Страхування: Навч.-метод. посібник. -.К,2002.-208с.

  2. Василенко А. Інвестиційна діяльність страхових компаній: стратегія та пріоритети // Страхова справа.- 2006.-№3.- С.39-47.

  3. Гвозденко А. А. Основы страхования: Учебник. – М.. 1995. – 228 с.

  4. Крейдич М.І. Інвестиційна діяльність страхових компаній // Фондовый рынок.- 2007. -№48.- С.18-21.

  5. Оксанич С. Професійне управління активами страхових компаній: проблеми та перспективи // Страхова справа.- 2007.-№2.- С.67-69.

  6. Орланюк-Малицкая Л. А. Платежеспособность страховой организации. – М., 1994. – 151 с.

  7. Паращак О. Стратегічних інвесторів на всіх не вистачить // Страхова справа.- 2007.-№2.- С.37-66.

  8. Страховое дело: Учебник / под ред. Л.И. Рейтмана. – М., 1992. – 520 с.

  9. Ткаченко Н. В. Місце інвестиційної діяльності у страховому бізнесі // Економіка, фінанси, право. – 2003.- №10. – С.8.

Loading...

 
 

Цікаве