WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Особливості проведення страхової дiяльності в Україні - Пошукова робота

Особливості проведення страхової дiяльності в Україні - Пошукова робота

Фонди і резерви страховика

Для забезпечення платоспроможності страховика (однією з обов'язкових умов діяльності таких юридичних осіб) необхідні, зокрема:

– наявність оплаченого статутного фонду і гарантійного фонду страховика;

– створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

До гарантійного фонду страховиків належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Крім того, за рахунок прибутку страховиками можуть створюватися вільні резерви, що являють собою частку власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності страховика згідно з прийнятою методикою здійснення страхової діяльності.

Страхові резервистворюються з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Страхові резерви поділяються натехнічні резерви та резерви життя.

Порядок формування технічних резервів страховиків, крім закону про страхування, регламентується також Положенням про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя, затвердженим наказом Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю від 26.05.97 р. № 41 (далі – Положення № 41).

Страховики, які здійснюють будь-які види страхування, крім страхування життя (страховики, які займаються страхуванням життя, створюють резерв страхування життя), зобов'язані формувати такий вид страхового резерву як технічний резерв. Облік технічних резервів ведеться за видами страхування.

До технічних резервів страховиків належать такі види резервів:

1) резерви незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), котрі відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату;

2) резерви збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Згідно з п. 2.1 Положення № 41 і ст. 30 Закону про страхування формування резервів незароблених премій на звітну дату здійснюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за відповідними видами страхування за період попередніх дев'яти місяців:

– сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за перші три місяці розрахункового періоду збільшується на одну четверту;

– сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за наступні три місяці цього періоду збільшується на одну другу;

– сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за останні три місяці розрахункового періоду збільшується на три четвертих;

– отримані добутки додаються.

Отже, розрахунок розміру резерву незароблених премій здійснюється за формулою:

3

6

9

РНП =

0,25

СПі + 0,5

cc

СПі + 0,75

cc

СПі,

і = 1

і = 4

і = 7

де РНП – резерв незароблених премій;

СПі – сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за відповідний місяць розрахункового періоду;

і – порядковий номер місяця розрахункового періоду.

Формування резервів збитків необхідне в тому разі, якщо наявні відомі вимоги страхувальників (перестрахувальників) на звітну дату (цей факт підтверджується відповідними заявами. Розмір резервів збитків дорівнює сумі зарезервованих і несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників, за якими не прийнято рішення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум.

Страхові резерви страховиків (резерви незароблених премій та резерви збитків) повинні розміщатися з урахуванням безпеки, прибутковості та ліквідності. При виборі напрямків розміщення технічних резервів страховик зобов'язаний ураховувати вимоги п. 3.1 Положення № 41 і ст. 30 Закону про страхування: технічні резерви мають бути представлені активами таких категорій:

– грошові кошти на розрахунковому рахунку;

– банківські вклади (депозити);

– нерухомість;

– цінні папери, що передбачають одержання доходів;

– цінні папери, що емітуються державою;

– права вимоги до перестрахувальників;

– готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів і враховується як розміщення технічних резервів в обмежених обсягах (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), а саме:

1) банківський вклад (депозит) – у кожному банку не більше 30 %;

2) нерухомість – не більше 10 %;

3) права вимоги до перестрахувальників – не більше 50 %;

4) цінні папери, що передбачають одержання доходів – не більше 40 %, у тому числі:

– акції, що не котируються на фондовій біржі, – не більше 15 %, з них акцій одного емітента – не більше 2 %;

– акції, що котируються на фондовій біржі, – не більше 5 % одного емітента;

– облігації – не більше 5 %, з них облігацій одного підприємства – не більше 2 %.

При формуванні та розміщенні технічні резервів страховикам необхідно також дотримуватися таких умов:

– у разі, якщо обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10 % від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпеки розміщення страхових резервів не менше 60 % таких резервів мають бути представлені коштами на розрахунковому рахунку і банківських вкладах (депозитами) у цих же валютах;

– не менше 90 % страхових резервів має бути розміщено на території України, якщо інше не передбачене чинним законодавством і міжнародними угодами, що укладені Україною.

Порядок формування резервів зі страхування життя страховиками, що здійснюють цей вид страхування, регламентується Методикою формування резервів із страхування життя, затвердженою наказом Комітету з питань справ нагляду за страховою діяльністю від 23.06.97 р. № 46 (далі – Методика № 46).

Для забезпечення страхових зобов'язань за договорами страхування життя страховики за рахунок страхових платежів і доходів від інвестування засобів сформованих резервів за цими видами страхування зобов'язані формувати і вести облік таких резервів страхування життя:

– довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

належних виплат страхових сум.

Згідно зі ст. 30 Закону про страхування резерви зі страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі для індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Страховикам забороняється здійснення інших видів кредитної діяльності.

Схематичне зображення складу фондів і резервів страховиків наведено на рисунку.

Ліцензування страхової діяльності

Як зазначалося вище, вимоги до ліцензування страхової діяльності містяться в п. 54 ст. 9 Закону про ліцензування. Слід також зазначити, що придбання ліцензії для здійснення цього виду діяльності було необхідне і до набрання чинності Законом про ліцензування, оскільки ця вимога міститься безпосередньо в Законі про страхування, у якому прямо вказано на те, що страховиками можуть бути лише юридичні особи, які у встановленому порядку придбали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Крім того, вимога до ліцензування цього виду діяльності містилася в скасованій Законом про ліцензування ст. 4 Закону України "Про підприємницьку діяльність" від 07.02.91 р. № 698-XII.

Статтею 1 Закону про ліцензування встановлено, що Кабінет Міністрів України повинен визначати органи виконавчої влади, на яких покладається обов'язок розробляти умови здійснення видів діяльності, що ліцензуються. Постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698 затверджено Перелік органів ліцензування, відповідно до якого органом виконавчої влади, що відповідає за розробку ліцензійних умов здійснення страхової діяльності є Мінфін.

Оскільки п. 24.2 ст. 24 Закону про ліцензування встановлено, що до приведення законодавства у відповідність до вимог цього закону закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому закону. У зв'язку з цим при розгляді питань ліцензування страхової діяльності необхідно керуватися Законом про ліцензування та Інструкцією про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення страхової діяльності на території України. Умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням, затверджені наказом ліцензійної палати при міністерстві економіки України, Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю від 15.07.96 р. № ЛП-18/78 (далі – Інструкція № 18/78), у частині, що не суперечить вимогам Закону про ліцензування.

Loading...

 
 

Цікаве