WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Фінансова діяльність страхової організації - Дипломна робота

Фінансова діяльність страхової організації - Дипломна робота

диверсифікація);
- технічні способи;
- навчання і тренування персоналу;
- комбінований спосіб.
Розділення ризиків, як правило, здійснюється за рахунок розділення активів підприємства. Активи можуть бути розділені шляхом: фізичного розділення самих активів, розділення активів по вартості. При об'єднанні ризику можливий ризик ділиться між декількома суб'єктами економіки.
Диверсифікація - спосіб розділення активів (інвестицій) з послідуючим об'єднанням ризиків. Метод деверсифікації позволяє знизити виробничі, комерційні і інвестиційні ризики.
Технічні способи включають процедурні способи і технічні.
Процедурні способи можуть включати: планування і підготовку дублюючих виробничих потужностей, планування міроприємств на випа-док аварії, ліквідацію слабких структурних місць. Необхідність навчання і тренування персоналу обумовлена тим, що людський фактор нерідко повинен появі ризикових ситуацій.
При комбінованому способі здійснюється комплексне одночасне використання всіх або частки із перелічених вище способів. Складається план міроприємств, відповідний часу реалізації діяльності або конкретного проекту.
Друга група способів управління ризиками визначається як фінансово-договірні способи. Вони включають: способи самостійного протиріччя ризику, способи передачі ризику, страхування ризиків.
Способи самостійного протиріччя ризику заключаються у фінансу-ванні збитків за рахунок своїх коштів. До таких способів відносяться: здійснення спеціального внутрішнього фонду, організація галузевої страхової компанії, фінансування ризику із текучого бюджету.
Передача ризику здійснюється укладенням контрактів таких типів: будівельних (всі ризики, зв'язані з будівництвом, бере на себе будівельна фірма), орендних; контрактів на збереження і перевезення вантажів; контрактів продажі, обслуговування, забезпечення; договорів факторингу; біржових договорів.
Страхування ризиків відносяться до методу передачі ризику з допомогою заключення контракту і найбільше близько відповідає іде-альним умовам. Для організації процесу менеджменту ризиків здійснюється повний управлінський цикл, який включає шість етапів: визначення цілі, ідентифікація (виявлення) ризику, оцінка ризику, вибір метода управління ризиком, застосування вибраного метода, оцінка результатів.
На етапі оцінки результатів аналізується ступінь досягнення поставленої цілі і виясняється кутність відхилення, а також пропонується корекція цілі і повторення циклу управління.
2. 3. Аналіз грошових потоків страхової організації.
Фінанси, які находяться в розпорядженні і володінні страховика, забезпечують його діяльність по забезпеченню страхового захисту. Страховик формує і використовує кошти страхового резервного фонду (або страхових резервів), покриваючи матеріальний збиток страхівника і свої затрати на організацію страхового захисту.
Крім того, з метою отримання доходу від використання поступив-ших в його розпорядження фінансів, страховик займається інвестиційною діяльністю, використовує для цього частку коштів страхових резервів і свої кошти.
Внаслідок цього грошовий страховий оборот страховика більш складний, ніж у підприємців, зайнятих в інших сферах бізнесу.
"Грошовий оборот страховика включає в себе два відносно самос-тійних грошових потоків:
- оборот коштів, забезпечуючий страховий захист;
- оборот коштів, зв'язаний з організацією страхового діла."1
При цьому перший потік проходить два етапи:
- на першому етапі формується і розподіляється фонд страхових резервів;
- на другому етапі частина коштів страхових резервів інвестується з ціллю отримання прибутку.
Дуже важливою особливістю першого потоку коштів страховика являється ризиковий, ймовірний характер проходження фінансів. В основі формування фонду страхових резервів лежить ймовірність збитку, який обчислюється на основі статистичних даних і теорії ймовірності. В основі розподіленні цього фонду лежить сумарний фактичний збиток, причинений страховщикам на заданому інтервалі часу, який може відхилюватись від величини сумарного передбаченого збитку незалежно від діяльності страховика.
2. 4. Показники оцінки фінансової діяльності страховика.
Аналіз фінансових результатів діяльності страховика починається з підведення результатів основної діяльності. Законом України "Про страхування" використовується показник заробленої премії, який визначається шляхом збільшення суми поступлення страхових премій на протязі звітного періоду на суму незароблених страхових премій на початок звітного періоду і зменшення одержаного результату на суму незароблених премій на кінець звітного періоду. На основі розрахованої таким чином суми заробленої премії Пз, суму фактичних збитків Зф, резерву збитків Рз і сум збитків, які перейшли з минулого року Зп визначаємо коефіцієнт збитку Кз і коефіцієнт збитку-нетто Кнз.
Кз = ( Рф + Рз) Кнз = Зф + Рз + Зп
Пз Пз
Друга формула дає більш точний результат, оскільки вираховуються також затрати на виплату відшкодувань по випадках які перейшли з минулого року.
Важним етапом аналізу являється визначення показників накладних розходів. Рівень накладних розходів визначається двояким способом:
1) по відношенню до фактично отриманої в звітному році премії
Пф;
2) по відношенню до об'єму заробленої за рік премії Пз; Проаналізуємо перший варіант. Коефіцієнт витрат Кві визначається по формулі:
Кві = ( Ва + Ву)
Пф
де Ва - сума аквізіційних витрат (витрати зв'язані з продажем і розповсюдженням полісів);
Ву - сума витрат на інші види управління. У цій формулі Кві характеризує оперативну ефективність фінансової діяльності страховика.
В другому варіанті страхові доходи за звітний період вираховуються більш точно, так як вони характеризуються не сумою зібраних премій, а сумою премій, які зароблені
КВ2 = ( Ва - Ву)
Пз
При оцінці фінансових результатів діяльності страховика вико-ристовують також ряд показників, які враховують об'єм інвестиційного доходу.
Для визначення достаточності коштів страховика для погашення його зобов'язань використовуються різні показники, показуючи плато-спроможність страховика. Найбільш розповсюдженими з них являються коефіцієнти ліквідності:
1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризується відношенням пасивів і ліквідних активів і служить мірою здатності страховика погасити свої зобов'язання по наступленню необхідності здійснення виплат. Цей коефіцієнт не повинен перевищувати 1, 05;
2). Коефіцієнт текучої ліквідності представляє собою характеристику загальної
Loading...

 
 

Цікаве