WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Система пенсійного страхування в Україні - Дипломна робота

Система пенсійного страхування в Україні - Дипломна робота

зазначеного Закону при досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або ІІ групи народному депутата призначається пенсія в розмірі 80% місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу. Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі дванадцяти місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Відповідно до Указу Президента України "Про ранги державного службовця народних депутатів України" на період до законодавчого врегулювання питання щодо присвоєння рангів державного службовця народним депутатам України, яких було звільнено від виконання службових або виробничих обов'язків на весь період повноважень у Верховній Раді України, встановлено, що в разі припинення їх повноважень і переходу їх на державну службу або виходу не пенсію за віком у порядку визначеному Законом України "Про державну службу". [2, c.214]
Питання щодо призначення пенсій, посади, обов'язків державних службовців регулюються Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року. Додержавних службовців згідно із цим Законом віднесені особи, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, мають відповідні службові повноваження та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Відповідно до Закону на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше десяти років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також, особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах ,віднесених до категорій посад державних службовців - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. [2, c. 220]
Для окремих категорій державних службовців законодавством передбачені щомісячні надбавки за вислугу років. Зокрема постановою Кабінет Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 затверджене положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади.
Комплекс заходів по соціальному забезпеченню постійно здійснює майже 140 тис. працівників органів соціального захисту населення та Пенсійного фонду. В Україні функціонує 756 районних та міських управлінь соціального захисту населення та 733 регіональних підрозділів Пенсійного фонду. Пенсійне забезпечення в Україні регулюється Конституцією України, які передбачають види, порядок та розміри пенсійного забезпечення як загального кола осіб, так і особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Наразі їх нараховується більше двадцяти. Окремі норми Конституції України прямо чи посередньо встановлюють право всіх громадян на пенсійне забезпечення. Стаття 92 Конституції України голосить, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до статей 21 і 22 право на пенсійне забезпечення, як і всі інші конституційні права, є невід'ємним та непорушним, воно не може бути скасованим, а також не може бути звужено його зміст та обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Крім Конституції України, законодавчу базу пенсійного забезпечення складають такі законодавчі акти:
1. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року (із змінами). Цей закон є основоположним актом у сфері пенсійного забезпечення, що гарантує усім непрацездатним громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства, які на законних підставах мешкають в Україні, право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Пенсійного фонду, Державного тамісцевих бюджетів шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Цей Закон наразі є чинним у частині, що не врегульована Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року та не суперечить йому [2, c.29]
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 19 грудня 1991 року (із змінами) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Законом передбачені компенсації та пільги для всіх громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій. Серед встановлених пільг значне місце займають пільги у сфері соціального забезпечення, в тому числі пенсійного забезпечення.
Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квітня 1992 року (із змінами) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України і військовослужбовців Збройних Сил України, прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України та членів їх сімей, а також громадян інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства цих держав, та членів їхніх сімей, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають. [2, c.30]
Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 9 липня 2003 року визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного
Loading...

 
 

Цікаве