WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Документи страхового обліку - Реферат

Документи страхового обліку - Реферат

між документами і споживачами інформації. Потреба в такій системі виникає в тому випадку, коли документ не може потрапити безпосередньо до того реципієнта, якому він призначений, внаслідок так званих "інформаційних бар'єрів." Наприклад, може бути просторовий бар'єр (коли документ і споживач віддалені один від одного); кількісний (кількість документів та їх обсяг перевищують фізіологічні можливості споживача); змістовий (зміст документа недоступний споживачу інформації через складність першого чи непідготовленість другого) і т.д. Тоді певна інформаційна система бере на себе обов'язок зібрати документи, упорядкувати їх і переробити таким чином, щоб усунути той чи інший бар'єр. У результаті аналітико-синтетичної переробки інформації, що міститься в документах, які потрапляють в інформаційну систему, створюються нові документи, здатні подолати той чи інший бар'єр. Ті документи, що потрапляють у систему "на вході", звуться "первинними", а ті, що створюються системою і передаються споживачам "на виході", - "вторинними" [Швец.-Вод.].
Така класифікація документів дуже важлива для діяльності інформаційних систем, бо вони повинні, по-перше, зібрати "первинні документи", по-друге, - надати споживачам "вторинні документи", які полегшують доступ до первинних документів та їх використання, а іноді змінюють первинні документи, бо роблять звернення до них непотрібним.
С.Г. Кулешов пояснює відмінності між первинними і вторинними документами таким чином:
" первинні документи створюються в сфері науково інформаційної діяльності (це наукова, виробнича, учбова, довідкова та науково-популярна література);
" вторинні документи створюються в сфері науково-інформаційної дяльності (інформаційна література - характеристика одного чи певної сукупності (зведена характеристика) документів або (та) формулювання якихось суджень (оцінок, прогнозів) на основі аналізу їх тексту) [Кулешов].
До первиних документів відносять: наукові монографії, наукові статті, описи винаходів тощо. Це означає, що до групи первинних документів відносять ті документи, які мають пізнавальну цінність самі по собі, а не відсилають до іншоих документів.
Рівень згортання первинної інформації, характер вторинної інформації як відображення інформаційних потреб (запитів) споживачів є провідними ознаками вторинних документів. За цими критеріями Н. М. Кушнаренко виділяє бібліографічні, реферативні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття [Наук.обр.д-ів]
Бібліографічні документи (дають відомості про документи у вигляді бібліографічного опису та анотації) класифікують за різними ознаками:
" за цільовим призначенням - державні, науково-допоміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі;
" за об'єктом бібліографування - універсальні, багатогалузеві, галузеві, тематичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі;
" за методом бібліографування - вибіркові, реєстраційні, сигнальні, анотовані, реферовані, оглядові;
" за часом виходу в світ - поточні, ретроспективні, перспективні;
" за ознакою приналежності - видавничі, книготорговельні, бібліотечні;
" за формою організації матеріалу - бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, допоміжний покажчик до видання.
Реферативні документи (дають характеристику первинного документу у вигляді реферату) поділяють на різновиди за такими ознаками:
" за цільовим призначенням - загальні і спеціалізовані;
" за належністю до певної галузі знання - реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, з економіки; за способом характеристики первинного документа - реферати-конспекти, в яких послідовно викладають в узагальненому вигляді зміст усього первинного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або проблемах первинного документа;
" за обсягом та глибиною згортання - короткі, обсяг яких обмежений 850 друкованими знаками, і розширені, обсяг яких може становити 10-15 % обсягу первинного документа;
" за кількістю джерел реферування - монографічні, складені на один первинний документ, реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф, оглядові або зведені, групові реферати;
" за формою викладу - текстові, анкетні (позиційні), табличні, телеграфного стилю, схематичні, ілюстровані, змішані;
" за методом викладу - реферати-екстракти, перефразовані, аспектні, які створюють на основі формалізованих методик;
" за способом підготовки - інтелектуальні, складені на основі інтуїтивних уявлень про значимість змісту первинного документа, а також автоматизовані;
" за авторським виконанням - авторські або автореферати і неавторські або ті, які склала інша особа (референт-аналітик).
Оглядово-аналітичні документи (дають огляд кількох первинних документів) за ознакою глибини аналізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, реферативні й аналітичні огляди, об'єднуючи в одну групу інформаційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання). Виділяють також орієнтаційні (бібліографічні) і пізнавальні огляди і т. ін. Тобто нині немає єдиної класифікації огляді [Швец.-Водка].
Кожний з видів бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних документів має свої специфічні характеристики і методику створення.
2Типологічна схема наукових документів у страхуванні
Опираючись на роботу С.Г.Кулешова про "Документальні джерела наукової інформації", побудуємо типологічну схему наукових документів у страхуванні. Спершу слід проаналізувати функції цих документів. Г.М.Швецова-Водка виділяє комплексну функцію документу, яку вона називає соціально-комунікаційно-інформаційною, а також окремо функції, що зумовлені його матеріальною формою-фіксації та збереження інформації. Крім названих, що відображають, за думкою авторки, сутність документа, нею також вказується на наявність ряду вторинних функцій, а саме - пізнавальної, свідчення, меморіальної, культурної та управлінської [С.Г. Кулішов, Г.М. Швецова-Водка].
С.Г.Кулешов визначив основну для всіх типів документальних джерел наукової інформації функцію, на основі якої їх можна поділити на види. За аналогією можна визначити загальну для всіх наукових документів страхової діяльності функцію - документальне забезпечення страховою інформацією суспільства.Така суспільна роль окремих сукупностей наукових документів у страхуванні є головним критерієм для поділу їх на типи.
Типологічна схема наукових документів у страхуванні
До групи первинних документів належать:
1) Наукова монографія (подає вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формулюванням нових концепцій). Мотивом створення даного документу є фіксація наукового пріорітету, а соціальною функцією є
Loading...

 
 

Цікаве