WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Договір страхування - Курсова робота

Договір страхування - Курсова робота

якщо інше не передбачено умовами страхування. Він укладається у письмовій формі шляхом видачі страхувальникові страхового свідоцтва (сертифіката), а в морському страхуванні - поліса.
Поняття договору страхування визначено в ст. 998 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування". Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завдані збитки у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заявуза формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладення договору засвідчується видачею страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Договір страхування має містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові громадянина або назву юридичної особи - страхувальника та його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; вказівку на страховий ризик; розмір страхового платежу і строки його сплати; строк дії договору та порядок його зміни чи припинення; інші умови за згодою сторін або визначені актами цивільного законодавства; підписи сторін (ст. 16 Закону України "Про страхування").
Договір страхування - двосторонній, адже права та обов'язки мають обидві сторони договору - страхувальник і страховик. Зокрема, страховик за договором страхування зобов'язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами і правилами страхування;
2) протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;
3) при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами страхування або угодою сторін;
4) відшкодувати витрати, що їх зазнав страхувальник при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника у разі проведення страховиком заходів щодо зменшення страхового ризику або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика, які є водночас правами страхувальника у двосторонньому зобов'язанні (ст. 1007 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування").
Обов'язкам страхувальника відповідають права страховика у договорі страхування. Страхувальник за цим договором зобов'язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі;
2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
3) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
4) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування. У договорі можуть також передбачатися й інші обов'язки страхувальника (ст. 1008 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про страхування").
Якщо обов'язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі є безумовним, то обов'язок страховика виплатити страхову суму або страхове відшкодування виникає за умови настання страхового випадку. Проте виплата цих сум є виконанням страховиком свого обов'язку за договором, а не формою цивільно-правової відповідальності перед страхувальником.
Тому невірно тлумачити страхову відповідальність як обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування1. Майнова відповідальність страховика може настати за несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування, інші порушення договору або умов страхування, визначених законом чи правилами страхування (п. З ст. 20 Закону України "Про страхування"). За несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування чи за інші порушення договору настає майнова відповідальність у вигляді неустойки (штрафу або пені).
Відповідно до ст. 1009 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування" виплату страхових сум і страхового відшкодування страховик проводить на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складає страховик або уповноважена ним особа. У разі потреби страховик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших організацій, що володіють інформацією про обставини страхової події, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Підприємства, установи та організації повинні надсилати страховикові відповіді на запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, у тому числі й дані, які є комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за їх розголошення у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Наявність у страховиків сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також системи перестрахування - це умови забезпечення платоспроможності страховиків. Вони повинні додержуватися нор-мативних співвідношень між сумою власного статутного фонду зі страховим резервом та обсягом прийнятих на себе страхових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1012 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуванням, у межах цієї суми переходить право вимоги, які страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
У ст. 1010 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено загальні для усіх видів страхування підстави для відмови страховика у виплаті страхових сум (страхового відшкодування). Такими підставами є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку (крім дій, пов'язаних з виконанням цими особами громадянського обов'язку щодо захисту майна, здоров'я, життя, честі і гідності). Кваліфікація дій
Loading...

 
 

Цікаве