WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Правове регулювання страхових відносин - Курсова робота

Правове регулювання страхових відносин - Курсова робота

компанією, яка здійснює страхування життя, відрізняється від управління компанією, що провадить загальні види страхування. Необхідність збереження довгострокових заощаджень страхувальників за договорами страхування життя висуває до страховиків, що здійснюють таке страхування, особливі вимоги. Для них, як правило, передбачається підвищений розмір статутного капіталу. Установлюється особливий порядок формування страхових резервів, які обчислюються окремо за кожним договором страхування з використанням методів актуальної математики. Доходи таких компаній у вигляді внесків за договорами страхування життя не підлягають оподаткуванню [11].
Довгостроковий характер зобов'язань за договорами страхування життя позначається на характері інвестиційної політики страховика. Він може дозволити собі значну частку довгострокових вкладень у загальному обсязі власних інвестицій. Це стає можливим завдяки тому, що договори страхування життя укладаються на довгий строк, а обов'язки з виплат страхувальникам, як правило, значно віддалені в часі і, крім того, піддаються досить точному прогнозуванню. А компанії, що провадять загальні види страхування (строк дії яких майже завжди не перевищує року), орієнтовані здебільшого на короткострокові високоліквідні інвестиції. Особливі інвестиційні можливості компаній зі страхування життя роблять унікальним їх становище на ринку капіталу: вони чи не єдині фінансові установи (за винятком пенсійних фондів), які задовольняють потреби економіки в дефіцитному капіталі для довгострокових інвестицій.
З огляду на ці розбіжності в більшості країн світу заборонено створювати так звані композитні компанії, які б одночасно здійснювали страхування життя і загальне страхування. У країнах Європейського Союзу, наприклад, така заборона діє з 1982 року. Страховий ринок чітко поділений на ринок страхування життя і ринок загального страхування.
У нашій країні заборона на створення композитних компаній існує з 1 січня 1997 р. Законодавством України передбачено, що компанії, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування і навпаки.
Іноді практика страхування потребує комплексного страхового захисту майнових інтересів страхувальника. Тоді за одним страховим полісом беруться на страхування кілька різнорідних об'єктів на випадок одних і тих самих страхових подій. У цьому разі доцільніше додержувати класифікації не за об'єктами страхування, а за родом небезпеки. Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій (страхових ризиків), які супроводжують конкретну діяльність страхувальника. Із цього погляду в загальному страхуванні виокремлюють, наприклад, автотранспортне страхування, морське та авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо [10].
Як приклад використання класифікації за родом небезпек можна навести вимогу Директиви Комісії Європейського союзу 92/49/СЕЕ, згідно з якою країни - члени цієї організації зобов'язані формувати відповідну статистику з таким групуванням видів "загального страхування: страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби; автотранспортне страхування (за винятком відповідальності перевізника); страхування майна від вогню та стихійного лиха; авіаційне, морське та транспортне страхування; страхування загальної цивільної відповідальності; страхування кредитів та поручительств; інші види.
Не менш важливою з економічного погляду є класифікація за об'єктами страхування, тобто об'єктами, на які спрямовується страховий захист. Класифікація за об'єктами страхування передбачає виокремлення трьох галузей:
o особистого страхування (об'єкти - життя, здоров'я і працездатність страхувальників або застрахованих);
o майнового страхування (об'єкти - майно в різних його видах: рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);
o страхування відповідальності (об'єкт - відповідальність за шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).
Ця класифікація довгий час була основною в теорії і практиці вітчизняного страхування. Не втратила вона свого значення і тепер, хоча застосовується, здебільшого, у теоретичному аспекті. Об'єкт страхування є вирішальним фактором, від якого залежить характер договору страхування і його основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків (обсяг страхової відповідальності), страхова премія, франшиза, термін дії договору, винятки, обмеження і т. ін. Класифікація за юридичними ознаками, як і за економічними, передбачає кілька підходів. Насамперед це - виокремлення певних класів страхування згідно з міжнародними нормами. Так, згідно з директивами ЄС, з 1 січня 1978 року країни-члени цієї організації використовують класифікацію, яка встановлює 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.
Класі І. Страхування життя і ренти (ануїтетів) (Life and annuity).
Клас II. Страхування до шлюбу і народження дитини (Marriagere and birth). Клас III. Зв'язане довгострокове страхування життя (Link long term). Клас IV. Безперервне страхування здоров'я (Permanent health). Клас V. Тонтіни (Tontines). Клас VI. Страхування виплати капіталу (Capital redemption). Клас VII. Страхування пенсій(Pension fund management).
Загальні види страхування
Клас І. Страхування від нещасних випадків (Accident). Клас 2. Страхування на випадок хвороби (Sickness). Клас 3. Страхування наземних транспортних засобів (Land vehicles,), Клас 4. Страхування залізничного транспорту (Railway rolling stuck). Клас 5. Страхування авіаційної техніки (Aircraft). Клас 6. Страхування суден (Ships). Клас 7. Страхування вантажів (Goods in tranzit). Клас 8. Страхування від пожеж і стихійного лиха (Fire and iiutural forces).
Клас 9. Страхування власності інше, ніж передбачене класами З-8 (Other damage to property). Клас 10. Страхування відповідальності власників моторизованих транспортних засобів (Motor vehicles liability). Клас 11. Страхування відповідальності власників авіаційної техніки (Aircraft liability). Клас 12. Страхування відповідальності власників суден (Liability for ships). Клас 13. Страхування загальної відповідальності (General liability). Клас 14. Страхування кредитів (Credit). Клас 15. Страхування поручительств (застави) (Suretyship). Клас 16. Страхування фінансових втрат (Miscellaneous financial loss). Клас 17. Страхування судових витрат (Legal expenses). Клас 18. Страхування фінансової допомоги (Assistance).
Згідно з цією класифікацією в багатьох країнах ліцензується страхова діяльність. Починаючи з 1996 року приблизно такий самий підхід до виокремлення класів (вони названі "видами") страхування при видачі страховикам ліцензій практикує державний наглядовий орган у галузі страхування (до 2000 р. - Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю України, а далі - Департамент фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України). Хоча слід зазначити, що окремої класифікації з поділом страхування на "життя" і "не-життя" у нас немає. Перелік видів страхування, на які видаються ліцензії, визначено в статті 6 закону України "Про
Loading...

 
 

Цікаве