WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Страхування немайнових інтересів особи - Реферат

Страхування немайнових інтересів особи - Реферат

поступове погашення фінансових зобов'язань страхувальника щорічно, на протязі дії договору страхування.
Порівнюючи можливості застосування одноразової й річної ставок, зазначимо, що, виплачуючи страховий внесок одноразово, страхувальник витрачає менше коштів, ніж при виплаті внесків на протязі декількох років. Це зумовлено тим, що в разі одноразової виплати відповідна грошова сума поступає в господарський оборот, і на неї нараховуються проценти. При річних же внесках частина доходу у вигляді процентів втрачається. Томувеличина річних ставок не може бути попередньо зменшена в такому ж розмірі, як і одноразової. Важливо і те, що при одноразовому внеску всі страхувальники виплачують свої платежі. Якщо ж мають місце річні виплати, то не по всіх договорах внески будуть виплачені в повному обсязі, бо частина застрахованих вмирає до закінчення дії договору.
Таким чином, при обчисленні розміру річної нетто-ставки не можна обмежитись лише діленням одноразової ставки на число років дії договору страхування. Потрібний особливий розрахунок для того, щоб річні ставки встановлювались як з врахуванням втрати процентного доходу, так і приймали до уваги зменшення кількості застрахованих внаслідок їх смертності.
Від одноразової нетто-ставки до річної можна перейти шляхом застосування коефіцієнтів розстрочки.
Вони виражають собою вартість внесків в розмірі певної грошової одиниці, які здійснюються на протязі відповідного строку в кінці або на початку кожного страхового року.
Як розрахувати річні ставки? Одноразова нетто-ставка дорівнює сучасній вартості фінансових зобов'язань страхової організації й страхувальника. У випадку застосування цієї ставки страхувальник весь обсяг своїх фінансових зобов'язань виконує в момент укладання договору. При річних внесках страхувальник виконує свої зобов'язання перед страховиком поступово. Однак, загальна величина річних внесків повинна бути по своїй цінності еквівалентною одноразовому внеску. Очевидно, що шляхом арифметичного сумування цих внесків досягти еквівалентності неможливо. Адже на протязі строку дії договору при одноразовому внеску на нього буде нарощуватись доход у вигляді процентів. Слід враховувати і неминучість смерті частини страхувальників, внаслідок чого вони не зможуть повністю розплатитися зі страховою організацією. Можна вважати, що одноразова нетто-ставка є теперішньою вартістю (по цінності) величини річних внесків, тобто, це розстрочені фінансові зобов'язання страхувальника.
Нетто-ставка по змішаному страхуванню життя складається з трьох частин: на дожиття, на випадок смерті, на випадок втрати здоров'я і повинна бути достатньою для виплати страхових сум. Разом з тим страховик повинен ще мати кошти на оплату праці штатних працівників і агентів, що працюють за сумісництвом, компенсувати витрати на утримання приміщень, рекламу, управлінські витрати, тощо. Оскільки страхові послуги надаються за рахунок самих страхувальників, то кошти для їх здійснення також беруться з внесків страхувальників шляхом додавання до нетто-ставки навантаження.
Згідно умов змішаного страхування життя, звичайного та весільного страхування дітей передбачена виплата страхової суми в зв'язку з дожиттям страхувальника до закінчення строку дії договору, до повноліття, до вступу в шлюб. Зазначені виплати здійснюються :за рахунок нетто-ставок на дожиття і нетто-ставки до надходження певного строку, що закладені в страхових тарифах. Звернемо увагу на те, що виплата страхових внесків, яка включає названі нетто-ставки, здійснюється на протязі всього періоду дії договору, а повернення страхових сум - після закінчення його терміну. Тому в страховому фонді утворюються тимчасово вільні кошти, які зарахо-вуються в резерв внесків по страхуванню життя.
По своїй природі нетто-ставки на дожиття і до певного строку є основою формування резерву внесків. Разом з тим, до нього зараховується і частина нетто-ставок, що виплачуються на випадок смерті для забезпечення виплат страхових сум в умовах підвищення смертності серед застрахованих. Основне призначення резерву внесків - забезпечити фінансову стійкість страховиків. Страхові суми по дожиттю виплачуються із накопичених резервних страхових внесків. Якщо договір страхування достроково припиняється, страхувальнику повертаються резервні кошти у формі викупної суми.
Можлива і ситуація, коли виплати страхових сум по всіх нетто-ставках співпадають з рівнем, врахованими тарифах. В цьому разі сформований резерв внесків можна вважати теоретичним. Він встановлюється по кожному договору страхування життя, беручи до уваги, що між страховою організацією і застрахованим існує рівність взаємних фінансових зобов'язань, яка зафіксована на момент його укладання.
Теперішня вартість (цінність) зобов'язань страхувальника по мірі виплати ним страхових внесків зменшується, в той час як зобов'язання страховика відповідно зростають. Утворений резерв внесків і складає різницю між теперішніми вартостями фінансових зобов'язань страховика та страхувальника на кожну дату дії договору страхування. Вказана різниця особливо значна у випадку одноразової виплати внесків, тому що тоді вся сума нетто-ставок зразу ж резервується.
Вся величина сукупного резерву внесків по діючих договорах страхування обчислюється шляхом інвентаризації особистих рахунків, що проводиться періодично. В ході проведення такої інвентаризації особисті рахунки групуються залежно від тривалості договорів страхування, їх видів. Такс групування необхідне для застосування коефіцієнтів розрахунку резерву для однорідних груп договорів.
По своїй функціональній ролі резерв внесків по страхуванню життя принципово інший, ніж запасні фонди в майновому страхуванні, їх мета - гарантувати коливання в обсягах збитку, що зумовлюються проявом сти-хійного лиха в різні роки. Резерв же внесків утворюється внаслідок довгострокового характеру страхування життя і. використовується для виплати страхових сум, необхідність в чому наступить через певний час.
Основним принципом формування резерву внесків є його належність страхувальникам. Це означає, що у випадку дожиття до закінчення строку договору або обумовленої в ньому події страхова сума виплачується лише застрахованому або його спадкоємцям. Індивідуальне нагромадження майбутньої страхової суми відбувається поступово по кожному договору. Страхувальник має право, розірвавши його, одержати належну йому викупну суму, джерелом якої є утворений резерв внесків. Лише незначна його частина утримується страховиком як санкція за дострокове розторгнення договору. Якщо страхувальник на протязі дії договору змінює страхову суму, то величина утвореного резерву використовується для перерахунку обсягу внесків.
Loading...

 
 

Цікаве