WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Розрахунок страхових тарифів - Реферат

Розрахунок страхових тарифів - Реферат

настання цих випадків Ця величина виражає собою відношення кількості страхових випадків до числа застрахованих об'єктів. Застосуємо грошовий вираз цього відношення, при якому чисельник буде дорівнювати Сум страхового відшкодування f (в страховій статистиці Прийняті позначення латинськими літерами), а знамен-ник - максимально можливому страховому відшкодуванню, що дорівнює загальній страховій сумі всіх застрахованих об'єктів (b). Таке співвідношення у формі (f:b) визначає рівень збитковості страхової суми. Враховуючи, що чисельник цього показника менший виразу знаменника, його значення менше одиниці.
Розрахований показник рівня збитковості страхової суми показує ймовірність втрати страховика у вигляді тієї частки сукупної страхової суми, що вибуває зі страхового портфеля щорічно або ж за тарифний період в залежності від настання страхових випадків та необхідності відшкодування збитків. Виражена у вигляді певної процентної ставки, зазначена частка складає основу для встановлення нетто-ставки.
В цілому рівень збитковості страхової суми як відношення деяких грошових показників залежить від дії різних чинників.
Вкажемо на основні з них:
а - числа застрахованих об'єктів одним страховиком;
Ь - страхової суми застрахованих об'єктів;
с - числа фактичних страхових випадків;
d - числа пошкоджених (загиблих) об'єктів;
f - суми страхового відшкодування;
q - показник збитковості страхової суми. Приймаючи до уваги дію зазначених чинників, можна обчислити три показники, що вказують міру їх впливу на збитковість страхової суми.
Перший показник - (с:а) - показує частоту настання страхових випадків як відношення числа страхових випадків до кількості застрахованих об'єктів. Змістом його є процент аварійності засобів транспорту, травматизму людей, загибелі худоби, тощо.
Другий показник - (d:c) - визначає наслідки від настання одного страхового випадку шляхом віднесення числа постраждалих об'єктів до кількості страхових випадків, що відбулися. Цей показник інформує про число об'єктів, що постраждали від настання одного страхового випадку - повені, землетрусу, тощо.
Третій показник - (f x b):(d х а) - характеризує відношення ризиків. Змістом його є відношення середнього страхового відшкодування по одному постраждалому об'єкту до середньої страхової суми одного застрахованого об'єкта. Якщо мало місце часткове пошкодження об'єкта, то цей показник свідчить про середню ступінь пошкодження одного об'єкта. При повному його знищенні досліджуваний показник характеризує перевищення крупних ризиків в страховому портфелі над їх середньою страховою оцінкою.
Якщо вищеназвані показники перемножити, то можна одержати синтетичний показник збитковості страхової суми:
Розрахунок нетто-ставок по кожному виду або одноразових об'єктах страхування починається з визначення середнього показника збитковості страхової суми за тарифний період, тобто, за 5 чи 10 років з урахуванням ризикової поправки. Для цього, насамперед, будується динамічний ряд збитковості страхової суми, аналізується його тенденція. В залежності від одержаним висновків. вирішується питання про величину ризикової поправки.
Методика розрахунку обсягу навантаження до нетто-ставки спирається на встановлення фактичних затрат на-утримання страхових організацій, що здійснюють певний" вид страхування, за декілька попередніх років. Пояс-нюється це тим, що частка навантаження в брутто-ставці. має тенденцію до зменшення, фактичні затрати на проведення відповідного виду страхування обчислюються поданим бухгалтерської та статистичної звітності. Після цього визначається їх питома вага (в процентах) в сумі страхових платежів, що надійшли за той же період.
Для обчислення навантаження необхідно встановити обсяг брутто-ставки і нетто-ставки, різниця між якими і буде визначати пошуковувану величину (В - N).
Обсяг брутто-ставки можна розрахувати, застосувавши формулу:
В цій формулі Н(%) - питома вага навантаження в брутто-ставці, яка встановлюється на основі розрахунку фактичних накладних витрат страховика за декілька попередніх років.
3. Застосування різних тарифних ставок в залежності від конкретних умов страхування
Для показників збитковості страхової суми як основи побудови нетто-ставок властиві значні коливання по видах і формах страхування, а також з врахуванням територіальних особливостей. Існують помітні розбіжності в обсязі нетто-ставок між однорідними об'єктами страхування в залежності від ступеня ризику їх загибелі чи пошкодження. В зв'язку з цим для приведення у відповідність страхових тарифів з обсягом збитковості страхової суми використовуються принципи диференціації тарифних ставок.
Наприклад, у страхуванні майна сільськогосподарських підприємств, фермерів та орендарів тарифні ставки диференціюються за територіями (виділяються Полісся, Лісостепова зона, Карпати, тощо); групами сільськогосподарських культур (зернові, овочеві, тощо); видами тварин (велика рогата худоба, вівці, тощо); групами основних і оборотних фондів (будівлі, устаткування, сировина, готова продукція, тощо).
Диференціація тарифних ставок в добровільному страхуванні стосується однорідних об'єктів, видів страхування і також враховує територіальні особливості. Територіальна диференціація зумовлена різним рівнем збитковості страхової суми в сільській місцевості та в містах, що пов'язано з менш високими показниками вогнестійкості сільських будівель, більшим ризиком їх затоплення під час повені. Навіть у одній місцевості в приватній власності залежно від вогнестійкості будівель із врахуванням матеріалів, з яких виготовлені стіни (дерево, цегла, бетон, тощо), а також покрівля (руберойд, шифер, черепиця, залізо), можуть встановлюватись різні тарифні ставки.
По страхуванню сільськогосподарських тварин диференціація тарифних ставок побудована на врахуванні різниці в показниках збитковості по видах тварин, к вікових групах.
Застосовується також диференціація тарифів по категоріях страхувальників з виділенням майна державних, недержавних юридичних осіб та приватних власників. Разом з тим при страхуванні сільськогос-подарських культур, тварин, будівель, устаткування, сировини, тощо цих власників до них застосовуються тарифи, що диференційовані по об'єктах страхування.
У страхуванні транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності, диференціація тарифних ставок враховує різні ступені ризику окремих видів транспорту:
мотоциклів, автомобілів, тракторів, моторних човнів. У практиці зарубіжного транспортного страхуванню диференціація тарифних ставок, зокрема в Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Італії залежить від декількох груп факторів.Виділяються, наприклад, фактори, що стосуються водія: вік; досвід роботи (років); попередні аварії (їх відсутність); записи в картотеці порушень. В групі факторів, що стосуються автомобіля, приймаються до уваги:
тип автомобіля; робочий об'єм (потужність); вартість автомобіля. На величину тарифних ставок впливає також група факторів, що стосуються контракту (договору).
Застосування диференційованих страхових тарифів створює необхідні передумови для науково обґрунтованої розкладки збитку, що забезпечує оптимальну участь всіх страхувальників в створенні відповідного обсягу страхового фонду.
Loading...

 
 

Цікаве