WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Розрахунок страхових тарифів - Реферат

Розрахунок страхових тарифів - Реферат


Реферат на тему:
Розрахунок страхових тарифів
ПЛАН
1. Встановлення величини страхового тарифу
2. Обчислення обсягу нетто й брутто тарифної ставки
3. Застосування різних тарифних ставок в залежності від конкретних умов страхування
1. Встановлення величини страхового тарифу
Найважливішим моментом в погодженні інтересів сторін у страхуванні є домовленість про величину страхового тарифу. За допомогою страхового тарифу (його ще називають тарифною ставкою) обчислюються страхові внески, за рахунок яких формується страховий фонд. Кошти ж з нього є джерелом виплат страхового відшкодування, а також покриття витрат страхової організації.
Страховим тарифом вважають грошову плату з 100 грошових одиниць страхової суми на рік або процентну ставку від сукупної страхової суми на певну дату. Тарифні ставки знаходяться в тісному зв'язку з обсягом страхової відповідальності. Укладаючи договори страхування, страховик намагається вирішити оптимальним шляхом два протилежні завдання: при мінімальних тарифах, які були б доступні для широкого кола страхувальників, забезпечити значний обсяг страхової відповідальності. Саме за рахунок доступних тарифних ставок створюються умови для вилучення доходів застрахованого у вигляді страхових внесків, забезпечується оптимальний розмір страхового фонду для виплати відшкодування.
В основу страхового платежа покладена тарифна ставка, яку ще звуть брутто-ставкою. В її структурі два основних елементи - нетто-ставка та навантаження до неї. Кошти з нетто-ставки використовуються для утворення страхового фонду в його основній частині, а тому відіграють вирішальну роль в забезпеченні виплат страхового відшкодування. За рахунок навантаження до нетто-ставки покриваються витрати на проведення стра-хових операцій. Питома вага навантаження в брутто-ставці залежить від специфіки конкретної страхової операції, форми та виду страхування і, як свідчить міжнародна практика, коливається від 10 до 40%.
По своїй фінансовій природі нетто-ставка, будучи пов'язаною з ймовірністю нанесення страхувальнику певного матеріального збитку, відображає обсяг страхової відповідальності страховика. У випадку страхування майна чи підприємницьких ризиків, для яких властиві декілька видів страхової відповідальності, загальна нетто-ставка може складатись із суми декількох окремих нетто-ставок. Зазначимо також, що розмір нетто-ставки .перебуває під впливом багатьох чинників, що відображають конкретні умови, в яких знаходиться застраховане майно, здійснюється виробництво, живе й працює людина. Ступінь ймовірності нанесення шкоди в цих обставинах зумовлює необхідність диференціації тарифних ставок, про що буде йтися в даному розділі пізніше.
Навантаження до нетто-ставки повинно бути достатнім для покриття слідуючих накладних витрат страховика:
- оплати праці співробітників страхової організації;
- затрат на рекламу;
- адміністративно-господарських витрат (оренда приміщення, плата за комунальні послуги, тощо);
- оплата послуг підприємств зв'язку;
- відрахування в резервні та інші фонди Обсяг навантаження повинен бути достатнім і для формування прибутку страховика.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від А червня 1994 р. №358 "Про удосконалення механізму державного регулювання тарифів у сфері страхування" норматив витрат на ведення страхової справи не повинен перевищувати:
- з обов'язкового державного страхування - 6 відсотків розміру тарифу;
- з обов'язкового особистого страхування - 15 відсотків;
- з обов'язкового страхування майна та відповідальності - 20 відсотків.
Для забезпечення вищеназваних вимог необхідна постійна робота по встановленню, уточненню та коригуванню страхових тарифів, що передбачає дотримання деяких умов.
Однією з них є підтримання еквівалентності в інтересах страхових партнерів, що означає слідуюче. Нетто-ставки повинні якомога повно відповідати ймовірності збитку, бо лише в такому випадку кошти страхового фонду, одержані від страхувальників за тарифний період, будуть достатні для страхового відшкодування. Розмір тарифних ставок визначається, здебільшого, в регіональних межах (в Україні це Полісся, Лісостепова зона, Степова, тощо) в середньому на 5 або 10 років. В регіональних же межах повинна відбуватись поверненість виплачених платежів у вигляді страхового відшкодування. Дотримування умови еквівалентності інтересів страхових партнерів відповідає перерозподільчій природі страхування, зміст якої в замкнутій розкладці збитку одного застрахованого на інших.
Важливо забезпечити доступність розмірів страхових тарифів для якомога ширшої сукупності страхувальників. Якщо застосовувати надмірно високі тарифні ставки, то вони можуть бути не під силу багатьом суб'єктам внаслідок їх слабкого фінансового стану. Разом з тим, доступність тарифних ставок визначається, насамперед, числом страхувальників, а також кількістю застрахованих об'єктів.
Однією з умов визначення розміру страхових тарифів є їх стабільність на протязі тривалого часу. Саме незмінність тарифних ставок впродовж багатьох років (звичайно, тут йдеться не про теперішню інфляцію в Україні) посилює у страхувальників впевненість у фінансовій стійкості страхової організації. Зрозуміло, що при зміні конкретних обставин проведення страхової операції тарифи не можуть залишатись стабільними.
Розширення обсягу страхової відповідальності, якщо цьому дозволяють діючі тарифні ставки, є також однією з умов встановлення певної величини тарифів. Дотримання її є пріоритетним напрямком в діяльності страховика, виходячи з того, що чим значніший обсяг страхової відповідальності, тим повніше задовольняються інтереси страхувальників.
Визначення величини тарифної ставки має величезне значення для забезпечення рентабельності страхових операцій і діяльності страховика в цілому. Адже останній здійснює виплати по страховому відшкодуванню та інші витрати, формує прибуток лише за рахунок страхових платежів. Враховуючи це, величина страхових тарифів повинна бути достатньою для покриття всіх витрат страховика і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Разом з тим у випадку, коли фактичний обсяг страхового відшкодування буде нижчим застосовуваної нетто-ставки, одержана економія може бути частково направлена для поповнення резервного й запасного фондів страхової організації, а також для зростання прибутку.
2. Обчислення обсягу нетто й брутто тарифної ставки
Раніше зазначалося, що при страхуванні відбувається замкнута розкладка збитку між страхувальниками. Тому при встановленні величини нетто-ставки можна використати рівність:
СП=СВ,
в якій СП - страхові платежі, що відповідають нетто-ставкам; СВ - обсяг страхового відшкодування.
Розрахувавши праву частину рівності, одержимо пошуковувану величину страхових платежів.
Щоб визначити ймовірність втрати, без чого неможливо розрахувати величину нетто-ставки, необхідно зробити деяке припущення. Нехай умовно вважається, що відкожного страхового випадку, який фактично відбувся, знищується один застрахований об'єкт. Тоді ймовірність матеріальних збитків від цього залежить, насамперед., від ймовірності надходження страхових випадків. Якщо визначити приблизно їх кількість за тарифний період, то можна обрахувати і ступінь вірогідності
Loading...

 
 

Цікаве