WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Ризики в страхуванні та їх менеджмент - Реферат

Ризики в страхуванні та їх менеджмент - Реферат


Реферат на тему:
Ризики в страхуванні та їх менеджмент
ПЛАН
1. Визначення ризику та його місце в страхуванні.
2. Розмежування видів ризику та їх оцінка.
3. Ризикові обставини й страховий випадок.
1. Визначення ризику та його місце в страхуванні.
Передумовою виникнення страхових відносин є ризик, без наявності якого немає страхування, тому що відсутній страховий інтерес. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту.
За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які можливо, виникнуть в майбутньому в якийсь момент в невідомих масштабах.
Про ризик можна вести розмову лише тоді, коли існує відхилення між запланованими й реальними (фактичними) результатами. Таке відхилення може бути або позитивним, або негативним. Останнє має місце при несприятливому результаті. Позитивне відпилення виникає тоді, якщо фактичний результат виявився вагомішим, ніж очікувалось. Можливість негативного відхилення між запланованим і фактичним результатом, тобто небезпека небажаного наслідку, називається ризиком. Ймовірність позитивного відхилення при вихідних заданих параметрах на одну очікувану подію визначається як шанс. В цьому розумінні можна розрізняти ризик збитку або шанс на прибуток, де збиток виражений в негативному, а прибуток - в позитивному відхиленні між плановим (очікуваним) і реальним (фактичним) результатом.
Саме багатогранність форм прояву ризику, частота й шкідливість наслідків від нього, неможливість абсолютного уникнення його ймовірності викликають необхідність організації страхування.
В страхуванні ризик характеризується декількома основними поняттями. Насамперед, ризик - це конкретне явище чи сукупність явиш (полія чи декілька подій), при виникненні яких відбуваються виплати з раніше утвореного централізованого страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі. Ризик пов'язаний з конкретним застрахованим об'єктом, стосовно до якого вивчаються чинники ризику. Аналіз одержаної інформації в комплексі з іншими заходами дозволяє суттєво знизити негативні наслідки здійснення (реалізації) ризику. Ризик зумовлює ймовірність загибелі чи пошкодження (в майновому страхуванні) об'єкта, що прийнятий на страхування. Будь-яка ймовірність може бути виражена дробовою величиною. Якщо ймовірність дорівнює нулю, можна стверджувати про неможливість настання даної події. При ймовірності, що становить одиницю, існує 100% гарантії того, що дана подія відбудеться. Очевидно, що чим менша ймовірність ризику, тим легше і дешевше можна організувати страхування цього ризику. Висока ймовірність ризику передба-чає страховий захист з високою ціною, що утруднює його проведення.
В тій мірі, в якій оцінена ймовірність настання даної події, може бути об'єктивно визначений розмір ризику. Страхування і розмір ризику взаємопов'язані. Вирівнювання ризику, його розподіл складають сукупність прийомів страхової організації, за допомогою яких на практиці організується проведення страхування, вибір технічних прийомів. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страховиків, , тому що визначає величину необхідного страхового фонду, а значить, і можливості відшкодування збитків, застрахованих як в звичайні, так і в особливо несприятливі роки.
Аналіз ризиків дозволяє класифікувати їх на дві великі групи: страхові й нестрахові (не включені в договір страхування). Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності по договору страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка звичайно розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми, або в процентах до її абсолютної величини. Докладніше розрахунок тарифної ставки буде розглядатись далі.
2. Розмежування видів ризику та їх оцінка
Страхова компанія повинна постійно стежити за зміною ризику в тих чи інших галузях (сферах), вести відповідний статистичний облік, аналізувати .й обробляти зібрану інформацію. Виходячи з одержаних висновків про можливу динаміку ризику, страховик робить його оцінку. Вона полягає в аналізі всіх ризикових обставин, що характеризують показники ризику. Виділяють також відповідні групи ризику, що служать мірою й критерієм оцінки. Кожна група включає об'єкти страхування, яким властиві приблизно однакові ознаки (гомогенна група).
Результати оцінки приймаються за основу для прийняття тих чи інших рішень при страхуванні, зокрема дозволяють віднести об'єкт до певної групи, визначити тарифну ставку, яка найбільш обґрунтовано відповідала б даному ризику. Середня величина ризикових обставин виражає середній ризиковий тип групи, що використовується як міра порівняння.
В міжнародній страховій практиці використовуються різні методи для оцінки ризику. Найбільш поширені з них: метод індивідуальних оцінок; метод середніх величин; метод процентів.
Метод індивідуальних оцінок застосовується лише тоді, коли ризик не можна зіставити з середнім типом ризику. Страхувальник може дати лише довільну оцінку, що виникає з його професійної підготовки й досвіду та суб'єктивного погляду.
Метод середніх величин полягає в тому, що окремі ризикові групи розмежовуються на декілька підгруп, що створює аналітичну базу для визначення ризику по ризикових ознаках. До них належить балансова вартість об'єкта страхування, підсумкові виробничі потужності, характер технологічного циклу, тощо.
При використанні методу процентів береться до уваги, що він виражає собою сукупність скидок і надбавок (накидок) до тієї аналітичної бази, що зумовлена можливими позитивними й негативними відхиленнями від середнього ризикового типу. Ці скидки або надбавки виражаються в процентах (інколи в промілях) від середнього ризикового типу.
В практичній діяльності страховика велике значення має прогнозування тарифної політики на основі вивчення тенденцій в розвитку ризику. Загальний прогноз може бути зведений до наступних напрямків:
- ризикові обставини, що пов'язані з освоєнням нових видів сировини, заміни традиційних матеріалів новими (полімерними, композитними, тощо);
- ризикові обставини, зумовлені новими виробничими умовами в промисловості (введенням автоматизованих систем управління технологічними процесами, промислових роботів, роботизованих комплексів, тощо);
- ризикова ситуація, що пов'язана зі змінами в технології промислового й цивільного будівництва, зокрема, з освоєнням збірних модульних конструкцій, висотного блочного й крупнопанельного домобудування, тощо;
- ризикові обставини, що викликані впровадженням нових транспортних систем, яким властива висока пропускна й провізна здатність на різних шляхах сполучення.
Щоб оцінити динаміку ризику в конкретній страховій сукупності, особливе значення має наявність та аналіз достовірної інформації. Зазначимо, що лише розгалужена група об'єктів, що була в центрі спостереження, дозволяє з достатнімступенем достовірності констатувати можливість збитку.
Оцінюючи збитки, доцільно розрізняти такі його види: ризики, які можливо застрахувати; ризики, що неможливо застрахувати; сприятливі й несприятливі ризики; технічний ризик страховика.
Найбільш багаточислену групу складають ризики, які можуть бути застраховані. В зв'язку з цим зазначимо, що страховий ризик може бути оцінений з точки зору ймовірності надходження страхового випадку й кіль-кісних розмірів можливого збитку. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим, необхідно застосувати слідуючі критерії:
по-перше, ризик, який включається в розмір відповідальності страхової компанії, повинен мати ймовірний характер високого рівня;
по-друге, ризик повинен виступати як випадковий. Це означає, що об'єкту, по відношенню до якого виникає страхове правовідношення, властивий тимчасовий характер зв'язку. Він не повинен підлягати небезпеці, яка попередньо вже відома страховику чи власнику об'єкта страхування. При цьому
Loading...

 
 

Цікаве