WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Особливості сільськогосподарського страхування - Реферат

Особливості сільськогосподарського страхування - Реферат

заподіяні стихійними лихами. Такі ж збитки обумовлюються й різними хворобами, що також можуть визначатись як страхові випадки. .Разом з тим чимало захворювань тварин викликаються порушенням умов їх годівлі, утримання, відтворення. Тому для спеціалістів страхової організації важливо вміти розрізняти об'єктивні причини від суб'єктивних, що привели до збитків у тваринництві. Страхування сіль-ськогосподарських тварин повинно стимулювати їх власників дотримуватись усіх ветеринарно-зоотехнічних правил, обмежити втрати від їх порушення.
У страхуванні тварин є принципова відмінність, що відрізняє його від інших видів майнового страхування, де найбільш розповсюдженою є компенсація втрат, зумовлених частковим пошкодженням основних або обо-ротних фондів. Відшкодування збитків у тваринництвіпов'язане лише з падежем або загибеллю об'єктів страхування, якими виступає поголів'я кожного виду сільськогосподарських тварин. Важливою особливістю їх страхування є обґрунтоване обмеження обсягу страхової відповідальності, тому що він встановлюється не в повній оцінці об'єкта. Певна її частина залишається на відповідальності страхувальника, що повинно стимулювати його зацікавленість в збереженні поголів'я тварин.
На основі різниці у величині страхової відповідальності всю сукупність застрахованих тварин поділяють на три групи:
продуктивна худоба;
молодняк;
племінні й високоцінні тварини.
Для останньої групи застосовують більш високий обсяг страхової відповідальності, включаючи падіж тварин від інфекційних та загальних захворювань, загибель під час експлуатації, внаслідок стихійного лиха та пожеж. Для об'єктів з інших груп властиве страхування по обмежених страхових випадках.
Загибеллю тварин за умовами страхування вважається не лише їх падіж, але й вимушений забій або знищення В зв'язку з настанням подій, від яких здійснюється страхування. Якщо ж вони мали місце, то відшкодування виплачується на основі офіційного заключення ветеринарних спеціалістів в межах здійснення лікувально-санітарних заходів по боротьбі з епізоотією.
3. Обчислення та стягнення страхових платежів у сільському господарстві
У рослинництві розмір страхових платежів сільськогосподарських підприємств встановлюється, спираючись на середній застрахований врожай кожної культури, цін на неї, площі посіву (посадки) та тарифів.
По кожному колгоспу й радгоспу місцеві органи Державного страхування ведуть "Журнал обліку врожайності сільськогосподарських культур", в якому щорічно зазначається врожайність основної продукції всіх культур. Якщо культури дозволяють одержувати декілька видів основної продукції, наприклад, технічні, олійні, багаторічні та однорічні трави, тощо, врожайність береться окремо по кожному виду. По деяких культурах (баштанні, виноградники, ягідники, сади) враховується загальна врожайність. Дані про її абсолютний вираз вписуються в журнал з річного бухгалтерського звіту сільськогосподарського підприємства всіх форм влас-ності.
Підсумовуючи врожайність за останні п'ять років, можна розрахувати середню врожайність, а потім грошову оцінку виходу продукції з 1 га. Останнє в умовах сучасної інфляції зробити дуже важко. За базу такої оцінки можуть братись або державні закупівельні ціни, або ринкові ціни. Обґрунтований розрахунок раніше приведених показників має виключне значення для встановлення раціональних відносин між сільськогоспо-дарськими підприємствами всіх форм власності й органами державного страхування, тому що оцінка середнього 5-річного врожаю впливає на визначення обсягу страхового відшкодування, а значить, і на величину платежів страхувальників. Вони обчислюються, виходячи з вартості врожаю на всю площу посіву (посадки) і ставок страхових платежів. Застосовується диференціація тарифів по видах (групах) культур, по регіональній ознаці (областях, республіці Крим), а нерідко й по окремих районах.
Для розрахунку платежів заводиться спеціальна картка, яку підписує керівник (його заступник) органу державного страхування, керівник і головний бухгалтер підприємства-страхувальника. По одному екземпляру картки, в якій зазначається загальна сума платежів і строки їх виплати, зберігається обома страховими партнерами. У випадку обов'язкового страхування, як правило, мають місце декілька платежів здебільшого в дру-гому півріччі, коли сільськогосподарські підприємства одержують переважну частину річних доходів. Частіше платежі виплачуються по добровільному страхуванню.
Аналогічний порядок обчислення й виплати страхових платежів передбачено для фермерських та орендних господарств. В них, як правило, застосовується прогнозна, або встановлена в договорі оренди врожайність. За бажанням страхувальника можуть застосуватись ринкові ціни на продукцію рослинництва.
Для обґрунтованого вирішення питання про величину страхового відшкодування першочергове значення має встановлення факту настання страхової події і ступеня пошкодження або повної загибелі посівів чи посадок. Ця робота страхових фахівців починається після одержання страховиком письмового повідомлення про пошкодження чи загибель врожаю, яке повинно бути відправлене не пізніше трьох діб з дати встановлення факту страхової події.
Дане повідомлення експертами перевіряється, після чого складається страховий акт. В ньому фіксуються необхідні для встановлення збитку відомості про господарське призначення, фактичну площу посіву (посадки) культури, що пошкоджена або загинула, розмір фактичного врожаю.
Для розробки методики розрахунку збитку можуть бути використані математичні формули, які розрізняються в залежності від реального стану двох факторів:
чи мала місце повна загибель врожаю, чи лише його зниження; з якою метою використовувалась пошкоджена культура - на корм худобі чи для одержання запланованої основної продукції.
При повній загибелі врожаю застрахованої культури на всій площі для обчислення збитку застосовується формула:
Зб = Св - Зп.
У цій формулі під Зб розуміється загальний збиток від загибелі врожаю на всій площі посіву чи посадки; Св означає середньорічну врожайність за п'ять попередніх років, виражену в грошовій оцінці; Зп використовується для позначення загальної площі
Loading...

 
 

Цікаве