WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Державне регулювання страхової діяльності в Україні. Характеристика функцій страхових посередників - Контрольна робота

Державне регулювання страхової діяльності в Україні. Характеристика функцій страхових посередників - Контрольна робота

полісу наближається до кінця, страховий брокер звертається до свого клієнта з пропозицією поновити дію договору на новий термін, і цикл починається спочатку.
Страховий брокер має певну кількість клієнтів, яких він представляє на ринку. Брокер постійно вивчає ситуацію на ринку, де ставки і розміри страхового покриття коливаються, а з розвитком страхової індустрії з'являються нові страхові продукти. Окрім знань ринкової інформації, брокеру потрібні, наприклад, відомості про зміни в законодавстві, що можуть мати вплив на бізнес клієнта. Великі брокери витрачають значні кошти на дослідження та прогнози. Вони не чекають запитань від свого клієнта, а намагаються попередити їх. Персональна увага брокера не зали-шається непоміченою. Клієнт цілком довіряє йому, а в умовах конкуренції це вельми важливо.
Слід також зазначити, що брокер має усвідомлювати свою від-повідальність перед ринком. Вона полягає в тому, щоб не знижувати ціни до неекономічного рівня. Фінансова стабільність страховиків важлива як для брокера, так і для його клієнта.
Суттєвим моментом є визначення розміру комісійної винагороди, що її отримує брокер за свою роботу. Така винагорода іноді називається брокеражем і відраховується з премії, що належить страховій компанії, в якій брокер розмістив ризик клієнта. Розмір винагороди регулюється ринком.
Регулювання діяльності страхових посередників. Беручи до уваги те, що в багатьох випадках лише страхові посередники вступають у безпосередній контакт зі споживачами страхових продуктів, необхідно регулювати й контролювати їхню діяльність.
20 вересня 2000 року в Брюсселі Європейська комісія прийняла Проект Директиви щодо діяльності страхових посередників, яка має заступити чинну Директиву 77/92/ЕЕС.
Характерною особливістю цього документа та його значною відмінністю від попереднього є те, що у визначенні терміна "страховий посередник" відсутній поділ на агентів та брокерів.
Ключовою вимогою до всіх без винятку посередників є вимога щодо їх обов'язкової реєстрації (ліцензування цієї діяльності не передбачається). Згідно зі згадуваним проектом у країнах ЄС будуть передбачені санкції до страховиків, що користуються послугами незареєстрованих посередників.
У більшості країн законодавство, що регулює діяльність страхових посередників, передбачає порядок їх реєстрації, вимоги до рівня професійної підготовки та надання інформації, а також необхідність фінансових гарантій покриття відповідальності, що виникає при посередницькій діяльності.
Реєстрація вирішує принаймні два завдання: по-перше, вона дозволяє контрольно-ревізійним службам і клієнтам перевірити ділові зв'язки посередників і, можливо, згрупувати їх за чіткими категоріями. По-друге, що ще важливіше, перевірити, наскільки посередник відповідає визначеним критеріям. Сам факт реєстрації посередника визначає наявність попереднього етапу отримування дозволу і попередню перевірку кваліфікації. Усе залежить від критеріїв, яким має відповідати страховий посередник, та від того, наскільки важко пройти реєстрацію. У цьому розумінні реєстрація, що здійснюється без висунення вимог до страхового посередника, - вельми небезпечна річ. Адже вона хоча й дозволяє вести статистичний облік, проте формує в клієнта хибне почуття захищеності: дає підстави вважати, що посередник володіє кваліфікацією, якої в нього фактично немає, оскільки реєстрація - суто формальний акт.
Професійна компетентність страхових посередників становить суттєвий елемент захисту страхувальників, і тому необхідні заходи, спрямовані на отримання страховими посередниками загальних, комерційних та професійних навичок і знань. Зміст кваліфікаційних вимог у різних країнах неоднаковий. Міжнародне бюро страховиків та перестраховиків (об'єднання національних професійних асоціацій страхових посередників Європейського союзу) у своїй резолюції від 7 жовтня 1992 року пропонує встановити програму навчання мінімальним обсягом 300 годин за період, що становить 18 місяців, з обов'язковим складанням іспитів після курсу навчання.
У тому разі, коли посередники незадовільно виконують свої обов'язки і, відповідно, їхні клієнти зазнають фінансових втрат, останні мають отримати компенсацію. Надання таких фінансових гарантій вимагається насамперед від брокерів. Загалом вважається, що страхові компанії несуть повну фінансову відповідальність за дії (професійні) своїх агентів. При цьому постає ряд проблем, коли йдеться про агентів, які працюють на кілька компаній. Щодо страхових брокерів існують деякі види гарантій покриття їхньої професійної відповідальності. Найпоширенішим, а в багатьох країнах обов'язковим, є страхуванняпрофесійної відповідальності страхових брокерів. Існує також вид гарантії у формі банківського депозиту. В Україні досі не існує механізму надання фінансових гарантій з боку страхових посередників.
З розвитком та поглибленням відносин на страховому ринку України роль страхових посередників зростатиме, що піде на користь як страхувальникам, так і страховикам. При цьому забезпечуватиметься постійне поліпшення якості страхових продуктів за рахунок налагодження тісніших взаємостосунків страхових посередників і страхувальників.
3. Тест.
Страховий випадок це - :
1) подія, яка фактично відбулася у зв'язку з настанням стихійного лиха або нещасного випадку;
2)дожиття фізичної особи до обумовленої договором страхування події;
3)подія, настання якої не передбачено договором страхування;
4) подія, при настанні котрої страховик зобов'язаний сплатити страхувальнику страхове відшкодування.
Вірна відповідь - 4, страховий випадок це - подія, з настанням якої страховик зобов'язаний за законом (обов'язкове страхування) або за договором (добровільне страхування) виплатити страхове відшкодування (страхову суму).
4. Задача.
Колективне сільськогосподарське підприємство подало заяву страховому товариству про страхування від недоотримання врожаю ячменю. Площа посіву - 25 га. Фактична врожайність за останні 5 років становила відповідно 29ц/га, 37ц/га, 40ц/га, 34ц/га, 45ц/га. Протягом дії договору страхування внаслідок градобиття пошкоджена вся посівна площа і врожайність ячменю склала 15ц/га. Закупівельна ціна ячменю за 1ц дорівнює 95 грн. Страхове товариство зобов'язується відшкодувати збитки в розмірі 70%. Визначте розмір збитків та розмір страхового відшкодування.
Розв'язок.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням площі посіву на середньорічну врожайність (у розрахунку на 1 га) за останні 5 років і на ціну за одиницю продукції, отримуємо:
Середньорічна врожайність дорівнює (29+37+40+34+45)/5=37 ц/га,
Вартість урожаю дорівнює 25х37х95=87875 грн.
Фактична вартість врожаю після градобиття 25х15х95=35625 грн.
Збитки 87875-35625=52250 грн.
Страхове відшкодування 52250х0,7=36575 грн.
Відповідь: збитки - 52250 грн., відшкодування - 36575 грн.
5. Література.
1. Закон України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 1996 р.
2. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.
3. Базилевич В. Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 250с.
4. Горбач Л. М. Страхова справа: Навч. посібник. - 2-ге вид., виправлене. - К.: Кондор, 2003. - 252с.
5. Страхування: Підручник/ Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599с.
6. Заруба О.Д. "Страхова справа" : підручник - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. - 321с.
7. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. 2-ге видання, виправлене. - Львів: "Новий світ-2000", 2005. - 480 с.
8. Інтернет журнал "Страхова справа" - http://uainsur.com.
Loading...

 
 

Цікаве