WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Правове регулювання страхування - Курсова робота

Правове регулювання страхування - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Правове регулювання страхування
ПЛАН
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ
1.1. ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ
1.2. ВИДИ І ФОРМИ СТРАХУВАННЯ
1.3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТЬ СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВИХ ВІДНОСИН
2.1. СТРАХОВЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.
ОСНОВНІ СТРАХОВІ ПОНЯТТЯ
2.2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
2.3. ДЕЯКІ ВИДИ ДОГОВОРІВ ДОБРОВІЛЬНОГО МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ
2.4. ДЕЯКІ ВИДИ ДОГОВОРІВ СТРАХУВАННЯ
2.5. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ
3. ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУ-ВАННЯ, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Тема даної курсової роботи: "Правове регулювання страхових відносин" є вкрай цікавою і необхідною для сучасних реалій в Україні.
Актуальність теми: Сьогодні здійснення страхування - не монополія держави. Тому страхування в Україні не є винятково державним, а здійснюється також великою кількістю недержавних страховиків. У ЦК 2003 р. страхування регулює гл.67.
Страхувальники мають право укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування встановлюються правилами страхування, що їх встановлює страховик самостійно. Конкретні умови страхування встановлюються при укладенні договору страхування. Добровільне страхування не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин, не пов'язаних зі страхуванням.
Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування встановлюються відповідними актами законодавства України. При цьому страхувальник вільним у виборі страховика, якщо інше не передбачено актами законодавства.
Поряд із цивільно-правовими нормами інституту страхування існує інститут державного соціального страхування. Головна відмінність між ними полягає в тому, що при державному соціальному страхуванні за робітників, службовців, членів кооперативних та інших організацій внески до фонду соціального страхування, якими відають профспілки, вносять підприємства або кооперативи без будь-яких відрахувань з їхньої заробітної плати, тоді як страхування за нормами цивільного законодавства засноване, як правило, на майновій участі у створенні страхових фондів самих громадян.
Страхування виконує ряд функцій: а) компенсаційну, оскільки страхові фонди використовуються насамперед для відшкодування страхувальникам заподіяних збитків; б) превентивну, бо з цих фондів фінансуються профілактичні заходи по відверненню шкідливого впливу стихійних сил природи та Інших негативних наслідків; в) функцію сприяння розвиткові економіки, тому що частина прибутку страхових організацій перераховується у доход державного бюджету.
Важливе місце в правовому регулюванні страхових відносин займає договір страхування.
Договір страхування - це договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК).
В курсовій роботі ставимо перед собою мету дослідити загальні особливості та соціально-економічну роль страхування, правові особливості його регулювання.
При написанні роботи були використані різноманітні нормативно-правові акти та спеціалізовані видання, посібники.
1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ
1.1. ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ
Глава 31 ЦК 1963 р., що регулювала страхування, мала назву "Державне страхування". Однак нині здійснення страхування - не монополія держави. Тому страхування в Україні не є винятково державним, а здійснюється також великою кількістю недержавних страховиків. У ЦК 2003 р. страхування регулює гл.67.
Крім ЦК, нормативно-правовими актами, що регулюють страхування в Україні, зокрема, є:
- Закон України від 7 березня 1996 р. "Про страхування" (в редакції Закону від 4 жовтня 2001 р.);
- Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затверджене наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 12 березня 1994 р. №П;
- Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. №1290;
- Положення про єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України, затверджене наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 9 грудня 1996 р. №129;
- Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. №1523;
- Положення про впорядкування діяльності страхових брокерів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. №747;
- Ліцензійні умови провадження страхової діяльності, затверджені наказом Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України від 16 липня 2001 р. №98/343.
У Законі "Про страхування" страхування визначене як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Страховики - фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених
Законом "Про страхування", а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.
Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.
Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із
Loading...

 
 

Цікаве