WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Об’єктивна необхідність соціального захисту населення - Реферат

Об’єктивна необхідність соціального захисту населення - Реферат

пенсію і підвищив рівень пенсійного забезпечення.
У 1960 році внесено зміни в забезпечення пенсіями за вислугу років творчим працівникам академічних театрів і музичних колективів
9 квітня 1968 року Рада Міністрів СРСР своєю постановою встановила новий порядок планування коштів соціального страхування. Цією постановою підвищувалася зацікавленість колективів підприємств у подальшому зниженні втрат по тимчасовій непрацездатності, вдосконалювалася робота профспілок по соціальному страхуванню.
У 1979 році підвищено матеріальне забезпечення інвалідів з дитинства, а в 1981 році були здійснені соціальні заходи, спрямовані на посилення державної допомоги сім'ям, що мають дітей. Зокрема вводилися одноразові допомоги у випадку народження першої, другої і третьої дитини, підвищилися розміри допомог одиноким матерям; встановлена часткова оплата відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею одного року і т ін (Постанова ЦК КПРС і РМ СРСР від 22 січня 1981 року № 235 "Про заходи щодо посилення державної допомоги сім'ям, що мають дітей").
Постановою від 23 лютого 1984 року № 191 РМ СРСР і ВЦРПС затвердили основні умови забезпечення допомогами по державному соціальному страхуванню, у відповідності з якими Президія ВЦРПС 12 листопада 1984 року затвердила Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соціальному страхуванню.
Подальші зміни пенсійного забезпечення знайшли своє відображення в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 22 травня 1985 року "Про подальше покращання пенсійного забезпечення робітників, службовців, членів колгоспів і їх сімей"
12 вересня 1986 року Політбюро ЦК КПРС прийняло рішення про підготовку нового Закону про пенсійне забезпечення громадян. І тільки з прийняттям Законів СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15 травня 1990 року і Закону "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" від 28 квітня 1990 року завершився процес створення єдиної системи пенсійного забезпечення. Ці закони встановили єдині норми і умови пенсійного забезпечення для всіх категорій громадян.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що в СРСР, в основному, діяла і розвивалася державна система соціального забезпечення. Вона охоплювала робітників, службовців, колгоспників, студентів, військовослужбовців, інших громадян, їх сім'ї. Складовою частиною системи соціального забезпечення було державне соціальне страхування.
Державне соціальне страхування в цій системі можна було виділити завдяки двом ознакам:
1) характерний специфічний метод створення коштів; 2) визначений контингент громадян, на обслуговування якого витрачаються ці кошти.
У державному соціальному страхуванні застосовувався метод створення відповідного фонду. Суть його в тому, що всі підприємства і установи в обов'язковому порядку сплачують за працюючих у них робітників і службовців певні платежі, які називаються страховими внесками. Їх розміри (в процентах до заробітної плати) встановлювались Радою Міністрів СРСР і диференціювалися по професійним спілкам. Страхові внески, що сплачувалися в зазначеному порядку, зосереджувалися в бюджеті державного соціального страхування, який був частиною державного бюджету країни.
На завершення слід додати, що державне соціальне страхування було найбільш вагомою частиною соціального забезпечення СРСР. Витрати на його потреби становили біля 80% всіх коштів, що виділялися державою на соціальне забезпечення.
2. ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Фонд соціального страхування є найбільшим за обсягами коштів та напрямками фінансування видатків. Його основними завданнями є: забезпечення надходжень і акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих та їхніх сімей; здійснення заходів щодо забезпечення виплат допомог та інших витрат тощо.
Основними джерелами Фонду є:
- збір на обов'язкове соціальне страхування (крім збору на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття);
- надходження за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;
- добровільні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб;
- інші надходження,
Збір на обов'язкове соціальне страхування є головною статтею доходної частини Фонду соціального страхування України.
Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші підрозділи суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, розташованої на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування до Фонду в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці. Підприємства, установи й організації, на яких працюють інваліди, цей збір до Фонду соціального страхування сплачують з витрат на оплату праці за винятком фактичних затрат на оплату праці інвалідів.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси і фізичні особи, які працюють на умовах трудового контракту (договору), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування на рахунок Фонду на добровільних засадах.
Розглянемо детальніше розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
1) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
- для роботодавців - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;
- для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян: 0,25 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень; 0,5 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень;
2) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
- для роботодавців з 1 січня 2001року - 2,0 відсотка, з 1 липня 2001 року - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші
Loading...

 
 

Цікаве