WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Медичне страхування в деяких країнах східної Європи, Росії, Латвії - Реферат

Медичне страхування в деяких країнах східної Європи, Росії, Латвії - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Медичне страхування в деяких країнах східної Європи, Росії, Латвії
Реформи охорони здоров'я в країнах Центральної і Східної Європи (КЦСЄ) були необхідними, оскільки стан здоров'я населення в цих країнах у 60-х, 90-х рр. був набагато гіршим, ніж в інших країнах Європи..
Низький рівень здоров'я населення КЦСЄ, на думку експертів, пояснюється незадовільним рівнем соціально-економічних умов, забрудненістю навколишнього середовища, відсутністю ефективної профілактики і незадовільною якістю медичного обслуговування.
Особливо підкреслюється недостатнє фінансування охорони здоров'я, яке в колишніх соціалістичних країнах розглядалося як невиробнича сфера і фінансувалося за залишковим принципом. Число медичних установ, лікарняних ліжок і медичного персоналу було вражаючим, при цьому мала місце значна недостатність медикаментів, матеріалів і обладнання. Управління характеризувалось громіздкістю і неефективністю.
Експерти ВООЗ вказують на ряд проблем управління охороною здоров'я. Це вертикальні лінії команди і контролю при відсутності горизонтальної інтеграції; перевантаження на прийомі фахівців за рахунок хворих, що направляються до них лікарями первинної медико-санітарної допомоги; погане управління медичними установами і непоінформованість адміністраторів в питаннях співвідношення витрат і отриманих прибутків; відсутність у дуже багатьох медичних працівників належної мотивації і стимулів до поліпшення якості роботи; недостатня і не завжди адекватна освіта, низькі престиж і оплата праці медичних працівників, які підривають їх моральні устої.
Число лікарів і лікарняних ліжок на 1000 населення в КЦСЄ в 1,5-6 раз перевищує середні показники в групі розвинених країн з таким же рівнем національного прибутку. Забезпеченість населення лікарями і ліжками в КЦСЄ звичайно вища, ніж навіть в державах з розвиненою ринковою економікою, в той час як у останніх значно вищі витрати на охорону здоров'я з розрахунку на одну особу. В результаті велика частина витрат КЦСЄ на охорону здоров'я йде на зарплату лікарям, яка через економічну ситуацію в більшості цих країн все одно залишається жебрацькою, а на сучасне матеріальне забезпечення медичних установ коштів не вистачає, від чого страждає якість медичної допомоги.
Проведені з допомогою ВООЗ в Європейському регіоні дослідження показали, що найбільше незадоволення у громадян цих країн - незадоволення системою первинної медико-санітарної допомоги (особливо в країнах колишнього СРСР).
Реформи охорони здоров'я в КЦСЄ спрямовані на досягнення загальної доступності всіх видів медичної допомоги, підвищення ефективності охорони здоров'я, зміцнення міжсекторальної взаємодії з широкою участю населення, забезпечення можливості вибору, заборону зростання витрат і підвищення якості медичного обслуговування. Досягнення цих цілей зв'язують з приватизацією, децентралізацією, введенням медичного страхування, відходом від надмірної спеціалізації і введенням оплати за результатами роботи.
Для успішного здійснення реформ системи охорони здоров'я необхідна, на думку міжнародних експертів, розробка трьох напрямів політики в області охорони здоров'я: поліпшення стану здоров'я населення шляхом підвищення рівня життя і поліпшення умов навколишнього середовища; поліпшення роботи механізмів ефективного асигнування і розподілу ресурсів шляхом чіткої постановки завдань, підвищення ефективності роботи по обмеженню ризику і забороні витрат; вдосконалення медико-санітарного законодавства, підготовки і перепідготовки медичного персоналу, вдосконалення структури і функцій медичних установ.
Серед всіх завдань реформи системи охорони здоров'я в країнах Центральної і Східної Європи - реформа фінансування займає чільне місце.
Необхідна передумова для успішного введення і функціонування системи медичного страхування - сильна економіка. Негативний економічний стан, висока інфляція, зниження реальних прибутків і життєвих стандартів населення створюють загрозу для успіху реформ. Страхові фонди зазнають фінансових труднощів через банкрутство, зростання безробіття, важкий стан підприємств, які не можуть платити страхові внески. Тіньова економіка приховує реальні розміри прибутків і зарплати, щоб як можна менше платити податків.
Також зазначено, що ефективності роботи системи медичного страхування КЦСЄ заважає ослаблення державного контролю. Слабке урядове регулювання діяльності страхових установ і приватної медицини сприяє неефективності, фінансовому шахрайству, відбору для страхування осіб з найменшими чинниками ризику і іншим негативним проявам. До ослаблення контролю призводить не тільки відсутність спеціальної урядової структури для регулювання діяльності нових страхових організацій і приватної медичної практики, але і нестача досвіду по організації необхідних для такого контролю інформаційних систем і технічної експертизи.
Важливість оцінки результатів реформування охорони здоров'я і чіткого контролю з боку держави за ходом реформ підкреслена і в Люблянській хартії, прийнятій на конференції ВООЗ з проблем європейських реформ охорони здоров'я в червні 1996 р.
У всіх розвинених і у все більшому числі економічно менш розвинених країн держава активно втручається в регулювання надання медичної допомоги населенню. Пилипцевич Н.Н. і співавт. (2000) досить обгрунтовано стверджують, що "тільки держава спроможна гарантувати соціальну справедливість і соціальний захист, контролювати і регулювати витрати краще, ніж "ринкові сили". Перехід до медичного страхування і впровадження елементів ринкових відносин в ряді випадків негативно позначаються на здійсненні основних принципів стратегії ВООЗ "Здоров'я для всіх до 2000 р.", зокрема на принципі доступності медичної допомоги. Особливо наочно це виявляється в таких країнах, як Угорщина і. Чеська Республіка. Так, законодавство Угорщини з питань обов'язкового медичного страхування передбачає, що всі громадяни мають право не на отримання медичної допомоги, а на медичне страхування. Однак щоб здійснити це право і стати застрахованим або користуватися послугами приватної медицини, треба мати роботу і/або відповідні кошти. В результаті, певна частина населення виявляється відрізаною від системи медичного страхування і не має доступу до медичної допомоги.
Scheffler R.., Duitch F. (2000) підбито підсумки 10-річного періоду реформування в секторі охорони здоров'я Чехії, а саме переходу від радянської системи фінансування та забезпечення медичного обслуговування в умовах централізованої командно-адміністративної системи до децентралізованої, зорієнтованої на ринкові відносини системи обов'язкового медичного страхування і сплати гонорару за обслуговування. Реформи для досягнення солідарності, децентралізації та приватизації проводилися за трьома головними
Loading...

 
 

Цікаве