WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Види транспортного страхування - Реферат

Види транспортного страхування - Реферат

ламанням корпусу, машин або устаткування судна;
2. Пов'язані з виникненням відповідальності перед третіми особами;
3. Витрати судновласника.
Фізична загибель, ушкодження, ламання.
У цій групі розрізняють:
" повну загибель - фактичну (руйнування, затоплення, зникнення судно безвісти) чи конструктивну (судно не зруйновано, але його відновлення чи рятування економічно не доцільне).
" ушкодження корпусу чи гвинтового-кермової групи;
" помилки машин та устаткування судна.
Відповідальність перед третіми особами.
" Із середини XIX століття на судновласника стали покладати забов'язання відшкодовувати збитки іншого судновласника, якщо судно першого визначалося винним у зіткненні суден. Договір СКС відшкодовує тільки платежі, що стосуються постраждалого судна та його ремонту, а не загиблих на ньому людей чи вантажів. При цьому вважалося, що в будь- якому зіткненні є частка провини застрахованого судновласника, а тому за умови страхування каска відшкодовувалася тільки ? його витрат. Поступово страхування решти ? почали здійснювати страховики відповідальності.
" За деякими умовами СКС можна застрахувати платежі власникам ушкоджених судном берегових чи плавучих споруд - причалів, кранів, складів.
" На підставі різного роду спеціальних умов можна застрахувати низку ризиків відповідальності перед третіми особами. Такі ризики покриваються, як правило, полісом страхування відповідальності судновласника.
Витрати судновласника.
" Один з найспецифічніших видів витрат стосується загальної авіації. Коли якась небезпека загрожує водночас і судну, і вантажу, який воно перевозить, судновласник може вдатися до витратних заходів: зайти в порт-притулок, превантажити вантаж, оплати послуги рятувальників. Такі доцільні витрати відносяться на загальну авіацію й розподіляються між судновласником і власниками вантажу. Частка, що припадає на судновласника, відшкодовується за договором страхування каско.
" Рятування. Витрати з рятування судна з вантажем на борту належать до загадьноаварійних. Умови договору рятування повинні попередньо узгоджуватися зі страховиком.
" Витрати які маютль на меті запобігти збитку чи зменшити його розмір - витрати, спрямовані на збереження (не на рятування) судна, а також витрати з найму адвокатів й експертів.
Обсяг покриття. З ініціативи як судновласника, так і страховика за договором страхування може пропонуватися різні за обсягом покриття. Спектор можливих умов - від страхування лише повної, тільки фактичної повної загибелі, до стахування повного обсягу ризиків. Проміжні варіанти різняться тим, що містять ризики загальної аварії, рятування та відповідальності стосовно зіткнень.
Умови та правила страхування. Обсяг покриття, що надається за договором СКС, докладно визначається відповідними умовами страхування. Єдиних для всього світу умов не існує. Найпоширенішими є бтитанські умови - так звані Застереження Інституту лондонських страховиків - об'єднання морських страховиків.
Застраховані ризики (небезпеки). Розрізняють дві групи причин страхових випадків:
1. Не пов'язані (з людським фактором);
2. Пов'язані з ним.
1. Ризики, що незалежать від волі судновласника:
" Різні навігаційні небезпеки (затоплення судна, зіткнення, посадка на мілину);
" Вибух, пожежа;
" Крадіжка із застосуванням сили;
" Піратський напад;
" Зіткнення чи зачіпання сухопутних транспорних засобів, доків або портового устаткування;
" Землетрус, виверження вулкану, удар блискавки;
" Подія під час навантажувально-розвантажувальних робіт чи в процесі бункерування.
2. Збитки, яким міг би запобігти судновласник:
" Вибух котлів, ламання валів, прихований дефект устаткування чи корпусу - недбалість капітана, офіцерів чи ремонтників - фрахтувальників; шахрайстово з боку офіцерів команди;
" Ушкодження від літальних апаратів чи предметів, які впали з них;
" Особливий ризик - знищення за наказом влади судна яке стало потенційним джерелом забруднення навколишнього середовища.
Якщо страхувальник зможе довести, що причиною збитку була одна з тих, які перелічено в п. 1, подальший розгляд практично відпадає. А коли йдеться про одну з причин п. 2, збитки судновласника буде відшкодовано лише в тому разі, якщо вдасться довести, що збитки сталися через недогляд або недбалість із боку страхувальника, судновласника, менеджера чи керівник працівників берегового персоналу судновласницької компанії.
Деякі загальні положення морського страхування
Класифікаційне застереження. Договір морського страхування не може бути укладений, якщо судно не має певного класу, що відповідає вимогам страховиків Критерії у всесвітньому масштабі встановлювалися британським Класифікаційним застереженням 354, яке з 1 січня 2001 року чинне в новій редакйії. Згідно з нею для всіх суден, крім суден каботажного плавання, прийнятними визначаються лише класи товариств - членів МАКТ (Міжнародної асоціаціі класифікаційних товариств). За станом на початок 2001 року до МАКТ входив Російський регістр судноплавства, а Український ще не входив. Через це створювались певні труднощі для страхування на міжнародному ринку суден, які мають клас Українського регістру.
Важливо, що діючий клас має бути наявним не лише на момент укладення договору, а й протягом періоду його чинності.
Географічне плавання. Не менш істотна умова: договір страхування чинній у межах певного географічного регіону.
Виходи за ці межі можуть страхуватися лише за умови сплати додаткової премії, іноді дуже істотної, хоча можуть бути погоджені інші варіанти.
Простої суден. Стандартні умови страхування передбачають повернення частини премії за час стоянки судна в безпечному порту понад 30 днів.
Проте з початку 90-х років ХХ століття поширилось страхування на базі умов Cencelling Returns Only (CRO), згідно з якими премія повертається лише у разірозірвання договору страхуння.
Мореплавальність судна. Істотним як для страховиків, так і для судновласників є питання про мореплавність судна, точніше важливі ті випадки, коли страховики визнають судно не морехідним і страхове відшкодування не виплачується.
Судно вважається морехідним, коли воно з усіх поглядів підготовлене до того, щоб протистояти звичайним небезпекам мореплавання під час застрахованого морського походу. Якщо за участю і з відома страхувальника судно посилається в рейс у неморехідному стані, страховик не несе відповідальності за збитки, пов'зані з такими обставинами.
Кодекс МККБ. Відповідність суден вимогам Міжнародного кодексу керування безпекою стало обов'зковим для частини суден з 1 липня 1998 року, а для решти з 2002 року. Найбільш серйозно ця вимога діє у страхуванні каско, відповідальності судновласників, а також у страхуванні вантажів.
Авіаційне страхування.
Авіаційне страхування - це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхуваннявідповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного
Loading...

 
 

Цікаве