WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку - Дипломна робота

Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку - Дипломна робота

вирішувати це питання мали акціонери підприємств. Тепер такі рішення входитимуть до повноважень менеджерів, які, безумовно, зацікавлені в страхуванні. Адже страхування життя працівників є одним з основних чинників їх утримання.
Крім того, законодавчі зміни дозволяють власникам підприємств використати нові схеми оптимізації оподаткування. Усе це, на думку експертів, мусить стимулювати інтенсивніший розвиток українського лайфового ринку. За рахунок залучення нових корпоративних клієнтів страховики життя планують зібрати цього року мінімум 60-70 млн грн премій, що стане для ринку досить серйозним показником. Адже, за даними Мінфіну, протягом дев'яти місяців 2002 року лайфовим страхуванням було залучено лише трохи більше 15 млн грн.
Наступним кроком, що має першорядне значення для ринку страхування життя, має стати прийняття вже існуючого законопроекту, який передбачає податкові пільги і для громадян. У разі набрання ним чинності обсяг зібраних цього року платежів може перевищити 100 млн грн. "Дуже важливо, щоб для фізичних осіб були створені рівні умови, тоді можна буде говорити про справді повноцінний розвиток ринку страхування життя.
Прийняття закону "Про оподаткування прибутку підприємств" можна розцінювати як початок пенсійної реформи в Україні. Адже саме довгострокове накопичувальне пенсійне страхування життя в більшості країн світу є підвалиною системи недержавного пенсійного забезпечення. По-перше, тільки страхові компанії можуть гарантувати розмір майбутніх пенсій, по-друге - разом з накопиченням персональної пенсії вони дають змогу вирішити проблему соціального захисту працівників і їхніх сімей при втраті годувальника, непрацездатності та інших трагічних подіях, які спричиняють негативні наслідки для людини або її сім'ї. Однак справжній "вибух" у цій сфері буде можливий лише з ухваленням закону "Про недержавне пенсійне забезпечення".
Проте нечіткість трактування закону ускладнить життя страховикам. Попри те,що закон матиме безсумнівно позитивний вплив на вітчизняний ринок страхування життя, він зможе вирішити далеко не всі проблеми лайфових компаній, а в деяких випадках - навіть створити нові. Так, деякі формулювання закону допускають двозначне їх трактування і потребують роз'яснень податковими органами. До таких, зокрема, належить термін "повна, стійка втрата працездатності", що фігурує у визначенні поняття "довгостроковий договір страхування" - одне з основних у законі. Достатньо сказати, що термін "повна" втрата працездатності на сьогодні залишається невизначеним з правового погляду, що може спричинити його "вільне" трактування ДПАУ. Є проблеми і з нормами, що регламентують оподаткування інвестиційного прибутку від страхової діяльності. Справа в тому, що термін "інвестиційний прибуток" також чітко не визначений в українському правовому полі.
Тому на практиці саме податкова служба визначатиме, які види прибутків прирівнювати до інвестиційних, а які ні. Неабияка проблема приховується і в статті, яка запроваджує санкції в разі дострокового розірвання договору або іншого порушення вимог, передбаченого в законі до довгострокових договорів страхування життя. Ці санкції були виписані для випадків, коли порушуються умови отримання податкових пільг, переважно пов'язані з тривалістю самого договору і з відсутністю по ньому часткових виплат. Таким чином, за задумом розробників, ці санкції мали повернути до бюджету недоотриманий прибуток від надання невиправданої пільги та перешкоджати проведенню різних "сірих" схем.
Натомість затверджена редакція поширює санкції на всі договори, які підпадають під визначення довгострокових. Без відповідних роз'яснень податкових органів ця стаття насамперед може вдарити по договорах, укладених з фізичними особами і за якими в принципі не могло бути (і на сьогодні немає) податкових пільг. Крім того, вона може порушити також і договори, укладені до ухвалення цього закону і за якими також раніше не надавалися податкові пільги.
Концепція, закладена в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", знаменує повернення до того розуміння страхування життя, яке існувало в Україні ще в 1991-1992 рр. Тоді практично всі українські підприємства мали поліси страхування своїх працівників з ризику дожиття та смерті з будь-якої причини. Враховуючи це і той факт, що в європейських країнах близько 95% населення мають поліси страхування життя, можна казати, що потенціал українського лайфового ринку неосяжний. Страхуватимуть працівників ті підприємства, які дбають про соціальну політику в компанії - збільшення заробітної плати, утримання людей на робочих місцях тощо. Однак багато в чому успіх податкової реформи залежатиме від прийняття закону про прибутковий податок з громадян, який повинен ввести пільги за довгостроковими договорами і для фізичних осіб.
В Україні ще дуже багато керівників недооцінюють важливість страхування життя. Хоча ці послуги вже давно взяли на озброєння західні і найуспішніші вітчизняні менеджери, бо вони дають змогу дуже тонко враховувати і заохочувати матеріальні та соціальні інтереси працівників, підвищуючи прибутковість бізнесу.
Якісний соціальний пакет, який коштує підприємству набагато дешевше, ніж проста виплата заробітної плати, дає змогу за мінімальних для підприємства фінансових витрат підвищити якість роботи персоналу, залучити висококласних фахівців і зробити роботу на підприємстві престижнішою і привабливішою.
Таким чином, прийняття нового закону дає кожному керівнику підприємства відмінний управлінський механізм, який чудово інтегрується в економіку підприємства.
Законодавче забезпечення страхування життя потребує істотне удосконалення шляхом:
а) приведення Закону України "Про страхування" у відповідність із законодавством Європейського Союзу і міжнародною практикою страхування життя;
б) введення правових норм рівноправної участі недержавних пенсійних фондів, банків і страховиків, що отримали ліцензію на здійснення страхування життя, у системі недержавного пенсійного забезпечення;
в) прийняття змін у системі оподаткування операцій зі страхування життя, а саме:
- частина страхових внесків по довгострокових договорах страхування життя, що виплачуються за рахунок підприємств відносити на собівартість, у розмірі, що не перевищує одну з двох сум: 15 відсотків сукупного доходу, отриманого таким працівником від платника податків протягом періоду, за який сплачені такі страхові або внески з розрахунку на одного працівника в рік 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (близько 5 тис. грн.);
- ввести в законодавство поняття "договір довгострокового страхування життя", що може містити ризики дожиття, смерті, нещасного випадку чи хвороби застрахованої особи, а також передбачає регулярні послідовні страхові виплати (ануїтети), що складаються з двох періодів: періоду очікування (більше
Loading...

 
 

Цікаве