WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку - Дипломна робота

Оцінка ринку страхування життя в Україні і визначення перспектив його розвитку - Дипломна робота

роль держави в цих країнах обмежувалася гарантуванням певного мінімального життєвого рівня певним верствам населення, які в силу об'єктивних причин не могли самостійно забезпечити своє існування. Хочемо підкреслити, що державою гарантувався певний мінімальний соціальний стандарт. Решту соціального забезпечення держава переклала на плечі самого населення та недержавної соціальної інфраструктури, ключовими складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг "Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!" був одним із атрибутів ринкової економіки та значною мірою визначав соціальну політику держави.
Подібна ситуація відбувається сьогодні і в Україні. Держава поступово відмовляється від непосильних соціальних гарантій та неефективної і економічно обтяжливої системи соціального забезпечення яка дісталася їй у спадок з радянських часів, часто не пропонуючи на заміну адекватних альтернативних інструментів.
Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії.
Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.
Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.
Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені на віть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв'язку з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.
І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів. Для того щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87% припадало на страхування життя. В середньому по Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. Разом з тим у світі на протязі останніх років спостерігається чітка тенденція зростання частки страхування життя в структурі всіх страхових платежів. За 10 років, починаючи з 1990 року вона зросла з 52% до 62%. В структурі ВВП частка страхування у середньому складає 6-10%, у Швейцарії - 12%, а в Південній Африці навіть 16%. В таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол. США, а в Швейцарії та Японії - навіть 4000 дол. США. Це лише деякі приклади, характеризують потенціал галузі в розвинутих країнах світу. Серед країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі по страхуванню складають майже 500 дол. США на душу населення, або 5% ВВП. В Польщі цей показник становить 124 дол. США та більше 3% ВВП і навіть в Росії - 42 дол. США на душу населення та 2,5 % ВВП.
В Україні це джерело майже повністю відсутнє. Ринок страхування в цілому в нас складає 1,6% ВВП, а страхування життя, того самого довгострокового інвестиційного ресурсу, - 0,5% від страхового ринку або 0,0078% ВВП. Отже, абсолютно зрозуміло, що галузь страхування життя потенційно є потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до 5-6% ВВП. Навіть зростання цього показника до 1% ВВП, що можливо досягнути в короткі терміни - це вже більше 2 млрд. гривень. При цьому слід враховувати, що, на відміну від реального сектору економіки, де для відновлення галузі потрібен значний часовий та фінансовий ресурс для повного технічного переозброєння підприємств, фінансовий сектор, при створенні сприятливих економічних умов здатен в короткі строки насичитися ресурсами.
Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування - це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави.
Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.
Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив'язку до
Loading...

 
 

Цікаве