WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Забезпечення рентабельності страхової діяльності - Дипломна робота

Забезпечення рентабельності страхової діяльності - Дипломна робота

важливо визначити чіткі орієнтири необхідного та водночас можливого реформування ринку страхових послуг в Україні, внесок у цю справу страхових компаній, громадян, господарюючих суб'єктів і державних інституцій.
Надзвичайно висока рентабельність страхування свідчить про використання тіньових схем оптимізації оподаткування, наявність "афільованих" до інших фінансових установ компаній тощо.
За оцінкою фахівців, 2003 р. став перехідним для ринку страхування. Головні зміни на страховому ринку України мають відбутися в 2004-2005рр. За умови внесення кардинальних змін до страхового законодавства, обсяг страхового ринку України в найближчі два-три роки може збільшитися на 40-50%. Прогнозується, що протягом зазначеного періоду відбудеться зростання ринку реального страхування приблизно в 10 разів.
За окремими прогнозами, обсяг страхових премій в Україні щорічно буде збільшуватися приблизно на 1 млрд. грн.
На нашу думку, проаналізувавши рентабельність галузевого страхування, у 2004р. перше місце залишиться за майновим страхуванням, наприклад, помітними темпами зростатиме автострахування. Непогану динаміку має продемонструвати й медичне страхування. Як вважають фахівці, якщо в галузі страхування цивільної відповідальності реакція ринку буде миттєвою, то законодавчі нововведення в частині звільнення від оподаткування платежів із страхування життя для фізичних осіб, а також у галузі медичного страхування спричинять більш інертну та повільну реакцію. Прогнозується, що у 2004р. зростання класичного ринку та сегмента фінансових схем відбуватиметься паралельно та досить повільно, оскільки сьогодні відсутні чинники, які могли б істотно змінити ситуацію.
Попри те, що доля страхування фінансових ризиків в Україні досі складалася не надто вдало, багато експертів вважають, що цей вид страхування має велике майбутнє. Частка реального страхування в цьому сегменті поступово буде збільшуватися, а компанії почнуть розширювати свій портфель пропозицій. До найбільш перспективних, з точки зору спеціалістів, сьогодні можна віднести страхування ризиків, пов'язаних зі споживчим кредитуванням, а також "суміжні" види, такі як страхування інвестицій, судових витрат. З часом може стати цікавим і такий напрям, як страхування гарантій для експортерів.
На нашу думку, триватиме процес укрупнення компаній і перерозподілу ринку на користь крупних мережевих компаній. Через три-чотири роки на ринку будуть працювати не більше 50-60 компаній, 10-ти з яких буде належати до 80% ринку. З'явиться стабільний попит на страхові послуги. Бізнес "некласичних" страхових послуг буде згортатися. Проте, реальна кількість страховиків на ринку в найближчій перспективі визначатиметься, насамперед, їх здатністю своєчасно сформувати законодавче визначені обсяги мінімальних статутних фондів.
За умов запровадження найближчим часом дійсно дієвих економічних та інституційних механізмів, що забезпечували б відчутний прогрес у сфері страхування, можливі й інші сценарії розвитку страхового ринку.
У разі ж визначення (і, що найважливіше, якнайшвидшого впровадження) економічних та інституційних механізмів, що забезпечували б відчутний прогрес у сфері страхування, можна сподіватися на істотні зрушення на страховому ринку України в найближчі 5-10 років.
Перспективи можливого розвитку страхового ринку, в разі впровадження зазначених механізмів, передусім, визначатимуться ступенем зростання реальних доходів населення, поліпшенням стану корпоративних і державних фінансів.
Зростання масштабів вітчизняного страхового ринку визначатиметься ступенем подальшого розвитку співстрахування та перестрахування в Україні.
Розвиткові перестрахування в нашій країні має сприяти розробка законодавчих норм стосовно лімітів зобов'язань страховика, стандартних положень договорів перестрахування, правил ділового обороту вітчизняного ринку перестрахування, а також створення спеціалізованих страхових об'єднань, розширення участі українських страховиків у міжнародних системах перестрахування та договорах соцстрахування, активний розвиток інформаційних технологій, створення єдиних стандартів електронного документообороту тощо.
З огляду на стан вітчизняних страхових компаній, структуру концентрації страхового капіталу, неможливість страхування великих ризиків окремими страховими компаніями, а також необхідність подальшого зміцнення їх фінансової стійкості та конкурентоспроможності, можна прогнозувати укрупнення страхових компаній на вітчизняному ринку за рахунок поглинання і злиття, подальше створення страхових пулів. Напевно триватиме тенденція формування фінансово-страхових груп і холдингів. Поряд із розширенням переліку страхових послуг буде поглиблюватися спеціалізація на страховому ринку (морське, авіаційне, сільськогосподарське страхування, спеціалізовані види перестрахування).
З метою безкризового розвитку та освоєння компаніями вітчизняного страхового ринку має бути підвищена ефективність менеджменту та маркетингового аналізу сегментів ринку (виділення окремих груп споживачів страхових продуктів, підготовка цільових програм страхових компаній з максимального задоволення потреб споживачів, інтересів держави та самих страховиків, взаємна координація їх діяльності з виконання цих програм і заходів).
Для подолання нерівномірності охоплення фізичних і юридичнихосіб страховими послугами на сучасному етапі розвитку страхової галузі в Україні, а також з метою максимального забезпечення потреб страхувальників підвищена увага приділятиметься вдосконаленню страхової справи в регіонах.
Подальший розвиток страхового ринку зумовлюватиметься формуванням і реалізацією довгострокової стратегії та активної поточної політики держави в страховій сфері. Стан ринку визначатиметься ступенем принципового обмеження юридичної (державної) обов'язковості як методу реалізації страхової політики та рішучого розширення сфери дії економічної обов'язковості. Зрозуміло, що треба прагнути того, щоб економічна обов'язковість знаходила якнайповніше розуміння та схвалення з боку суб'єктів господарювання. Насамперед необхідно вирішальною мірою підняти рівень страхування в ієрархії сфер життєдіяльності суспільства. Це, у свою чергу, вимагає створення відповідного страхового ринку з раціональним набором різноманітних страхових послуг, вміло пропонованих страховиками. Незалежно від цього, економічна обов'язковість, яка значною мірою визначає розміри та структуру попиту на страхові послуги, має посісти важливе місце в розрахунках між суб'єктами господарювання та державним бюджетом. Іншими словами, цілі та вимоги страхової політики повинні узгоджуватися, зокрема і в першу чергу, з податковою політикою держави.
На нашу думку, подальший розвиток обов'язкового страхування в Україні можливий за умови:
ў припинення практики прийняття нормативно-правових актів, що містять декларативні норми про обов'язковість страхування;
ў створення чіткої законодавчої основи обов'язкового страхування;
ў прийняття відповідних законодавчих актів винятково на підставі
Loading...

 
 

Цікаве