WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Забезпечення рентабельності страхової діяльності - Дипломна робота

Забезпечення рентабельності страхової діяльності - Дипломна робота

компанії; переказом на банківський рахунок отримувача; переказом за місцем роботи.
Юридичні особи, як правило, отримують страхові виплати в безготівковій формі, переказуванням відповідних сум з банківського рахунка страхової компанії на банківський рахунок страхувальника.
У разі дострокового припинення договору страхування законодавство України забороняє повернення коштів готівкою, якщо страхову премію було внесено в безготівковій формі.
Страхові компанії зобов'язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Оподаткування страхової діяльності потребує з'ясування не лише відповідних законодавчих і нормативних актів з оподаткування, а й законодавства щодо страхової справи. Діяльність страховика охоплює як страхову діяльність, що має свій відмінний порівняно з іншим порядок оподаткування, та діяльність, не пов'язану зі страхуванням (інвестиційну та іншу діяльність), яка оподатковується у загальному порядку.
Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності, який включає суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності. Звідси ми беремо ставку для рентабельності 97 %.
РОЗДІЛ ІІ.
Аналіз рентабельності страхової діяльності
2.1. Тенденції розвитку страхової діяльності в Україні
Страхування суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства і як таке - належить до кола чинників, що безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни. Вітчизняний страховий ринок, попри стабільне нарощування обсягів страхових премій (у 2000р. вони становили 1,3% ВВП, у 2001р. - 1,5%, у 2002 - 2%), ще не набув статусу впливового соціально-економічного чинника.
Водночас, розвиток страхового ринку є похідною соціально-економічного розвитку країни. Зацікавленість держави в розвитку страхового ринку полягає в тому, що завдяки страхуванню уможливлюється підвищення соціального захисту населення та господарюючих суб'єктів; зменшується навантаження на державний бюджет у частині відшкодування непередбачуваних збитків природно-техногенного характеру; вирішуються окремі проблеми соціального забезпечення завдяки перенесенню державних соціальних виплат з коштів бюджету на страхові виплати. Страхування є стабільним і довгостроковим джерелом інвестування. Страхова галузь може й повинна використовуватися як ефективний інструмент пенсійної реформи. Водночас, розвиток якісного страхування - процес поступовий і тривалий.
Розвиток страхування в Україні стримується багатьма об'єктивними та суб'єктивними чинниками. Головними серед них є відсутність платоспроможного попиту на страхові послуги внаслідок низького рівня життя населення, обмеженість корпоративних фінансів, нестійкість податкової системи, відсутність економічних стимулів розвитку страхування. Водночас, страхових компаній, що займаються реальним страхуванням і мають достатньо власних ресурсів для обслуговування крупних клієнтів, не більше десяти. Та й вони не всі можуть самостійно покривати ризики понад $10 млн.
За даними Міністерства фінансів України, на 1 січня 2003р. в Україні були зареєстровані 338 страхових компаній (СК); у 2002р. їх кількість, порівняно з 2001р., зросла на 10 одиниць. Водночас, реально протягом року на ринку працювали 316 компаній.
Станом на 1 січня 2003р., з 329 страховиків займалися страхуванням життя (life) - 19; іншими видами страхування (non - life) - 310. Водночас, за оцінками фахівців, реально страхуванням життя займаються 8-10 компаній.
Інститут посередників страхового ринку (зокрема, страхові та перестрахові брокери) залишається нерозвинутим, його показники не порівнянні з показниками розвинутих страхових ринків. На початок 2003р. до державного реєстру були внесені 68 страхових брокерів; серед яких 44 (65%) - українські юридичні особи; 11 (16%) - фізичні особи; 13 (19%) - компанії-нерезиденти.
Відзначається уповільнення темпів зростання кількості брокерів - якщо у 2000р. було зареєстровано 30 нових брокерських структур, у 2001р. - 31, то у 2002р. - лише 11, натомість три брокери полишили ринок. За даними Міністерства фінансів, у 2002р. за участю страхових і перестрахових брокерів надійшло платежів на суму близько 28 млн. грн., що становить лише 0,6% загального річного обсягу страхових платежів, - проти 70% на страхових ринках розвинутих країн. Співвідношення страховиків і брокерів в Україні складає 5:1, тоді як, наприклад, у СІЛА - 1:10, тобто на кожну страхову компанію припадає принаймні 10 брокерських, що її обслуговують або працюють із нею.
Число зайнятих на страховому ринку, за оцінкою Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), складає близько 38 тис. осіб. Офіційна статистика України подає частку зайнятих загалом у галузі "фінансування, кредитування, страхування", що не дає можливості з'ясувати динаміку розвитку страхового ринку за показником зростання (зменшення) числа зайнятих на ньому. Водночас, згідно зі статистичними даними, протягом 1995-2001рр. частка зайнятих у названій галузі залишається незмінною і становить близько 200 тис. осіб, що може свідчити як про стабільність, так і про стагнацію галузі.
Об'єднання учасників страхового ринку є загалом позитивним явищем, оскільки такі об'єднання сприяють регулюванню страхового ринку, доповнюючи та посилюючи його державно-правове регулювання. Окремі об'єднання визначені законодавством України як обов'язкові, на них покладаються обов'язки координації діяльності страхових компаній, що працюють у відповідній галузі, та представлення їх інтересів у міжнародних об'єднаннях страховиків; участь страховиків у таких об'єднаннях є необхідною умовою здійснення ними відповідних видів страхування. Серед таких об'єднань - Моторне (транспортне) страхове бюро України; Морське страхове бюро України; Авіаційне страхове бюро України (АСБ);Асоціація "Ядерний страховий пул України" (ЯСПУ).
Діють на страховому ринку і добровільні об'єднання страхових організацій: ЛСОУ, Асоціація "Українське медичне страхове бюро" (УМСБ); Асоціація страховиків в аграрному секторі економіки України; Асоціація професійних страхових посередників України та ін. Створена також Асоціація страхувальників України.
Відносно новим явищем для вітчизняного страхового ринку є створення страхових груп (у т.ч. - міжрегіональних), що дозволяє концентрувати капітал національних страхових компаній, забезпечувати реальну інфраструктуру з обслуговування страхового бізнесу.
Регіональна структура страхового ринку за ознакою місця реєстрації страховиків залишається без змін і має виразно центрально-периферійний характер. Понад половини (173 компанії) страховиків України зареєстровані у Києві та Київській області; на Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Київську, Одеську, Харківську області, АРК, м.Київ
Loading...

 
 

Цікаве