WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхових послуг в Україні - Дипломна робота

Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхових послуг в Україні - Дипломна робота

обставини ризику, які стосуються об'єктів страхування, а також ступеня загрози цим об'єктам з боку стихійних лих.
Аналогічні обставини випливають з операцій перестрахування. Цедент зобов'язаний надати перестраховику повну й достовірну інформацію про цедируваний ризик. Ця обставина має особливе значення для підтримання довгострокового співробітництва перестраховика з цедентом.
Об'єктом перестрахових операцій є майноваситуація в даному страховому товаристві, котре виступає в ролі цедента. Престраховик не має ніяких прав чи обов'язків, що випливають з укладених цедентом договорів страхування. Разом з тим, застрахований не має нічого спільного з операціями перестрахування, підписаними цедентомщодо передачі ризиків. Страховик не зобов'язаний повідомляти страхувальника про свій намір передати взяті ризики повністю або частково в перестрахування.
Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику, завдяуи чому відбувається кількісне й якісне вирівнювання портфеля.
Крім перерозподілу ризику, перестрахування виконує деякі допоміжні функції, зокрема воно дозволяє приймати на страхування унікальні й великі ризики.
Існують пропорційні і непропорційні перестрахові операції. Пропорційні поділяються на квотний договір,ексцедентний, квотно-ексцендентний, змішаний.
За умовами договору квотного перестрахування цедент бере зобов язання передати перестраховику частки в усіх ризиках даного виду, а той зобов язується прийняти ці частки. Договори квотного перестрахування рості, особливо для цидента, щодо виконання. Цедент передає перестрахувальнику пропорційну частку одержаних за даний проміжок часу страхових платежів, залишаючи собі комісійну винагороду за передачу ризику, що було попередньо обумовлено при укладанні договору страхування.
Подібним чином відбувається й регулювання збиткув. Відповідно до одержаної частки участі в ризиках перестраховик передає цеденту пропорційну частину відшкодування, виплаченого за нього застрахованим. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента за розрахунками із страхувальниками.
Зазначимо, однак, що квотне перестрахування,зменшуючи ризик цедента за всіма договорами, переданими в перестрахування, все ж не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля.
Договір ексценднтного перестрахування має певні відмінності від договору квотного перестрахування. Укладаючи його, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. Для цього аналізують статистичні дані й роблять актуарні розрахунки. Максимум власної участі страховика і називають есцендентом..
Перевищення страхових сум за встановлений рівеньвласної участі в покритті ризику передається в перестрахування одному або декільком перестраховикам. Таке перевищення страхових сумризику, переданих у перестрахування називається надбанням ексцедента.
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, які перстраховик зобов язаний прийняти для покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратною участю цедента.
При укладанні договору ексцедентного перестрахування вилучаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля обсягу власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика вважаються перестрахованими.
Квотно-ексцендентний договір на практиці застосовується рідко. Змістом його є поєднання двох розглянутих раніше перестрахувальних договорів. Портфель даного виду страхування перестраховується квотно, а первищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту, в свою чергу, підлягає престрахуванню на принципах ексцендентного договору.
Нерпопорційне перестрахування використовується в різних видах страхування, але найчастіше за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, завдані третім особам у результаті дорожньо-транспортної події. Нерпопорційне страхування також застосовується в усіх видах страхування, де немає верхньої межі відповідальності страховика.
Одним з варіантів непропорційного перестрахування є перестрахування перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики даного виду, а переслідує мету забезпечити фінансову рівновагу страхових операцій уцілому, яка може бути порушена заподіянням збитку в особливо великих розмірах за деякими ризиками страхового портфеля.
Керуючись зазначиними умовами договору, перстраховик бере зобов язання покрити ту частину збитку, яка вища за встановлену суму власної участі цедента, але нижча зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Прийняті таким чином зобов язання стосуються всіх збитків, зумовлених одним стихійним лихом, що складає страховий ризик. Якщо в результаті натсання страхового випадку буде завдано збитку багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься винятково як груповий збиток. зобов язання страховика встановлюються відносно групового збитку.
Престрахування ризиків спрямовано не лише на захист страхового портфеля від впливу на нього серії великих страхових випадків або навіть одного катострофічного з них, але й сприяє тому, щоб оплата сум страхового відшкодування по таких випадках не лягала непосильним тягарем на одне страхове товариство, а здійснювалась всіма учасниками в перестрахуванні відповідного об єкта колективно.
Коли будь-яку страхову компанію було б поставлено перед необхідністю повністю тримати лише на своїй відповідальності всі взяті на страхування ризики, серед яких можуть бути великі об єкти стразування, вона не змогла б у цьому разі утворювати за рахунок надходжень премії страхові фонди, що відповідали б ступеню ризику, і постійно перебувала б у небезпеці невиконання своїх фінансових зобов язань перед страхувальниками, а це суперечить призначенню й економічному змісту страхування.
Саме таке становище виникло на страховому ринку України.для нашої країни характерна велика концентрація матеріальних цінностей і, як наслідок, зростання страхових сум за значною кількістю об єктів страхування.
Жодна страхова компанія в цих умовах не може взяти на страхування подібні ризики, не маючи твердого перестрахувального забезпечення епонад суми, які вона може тримати на своїй відповідальності. Потреба в розмірах страхового покриття весь час зростає значно швидше, ніж нарощуються статутні фонди й страхові резерви.
Лише наявність таких специфічних методів перестрахування як "страхування страховиків" дозволяє страховикам приймати зобов язання на великі суми, позбавляє їх від небезпеки втратити свій капітал.
Перші кроки на шляху створення престрахувального ринку вже зроблено. Всередині 1994 року вперше 8 страхових компаній України зареєстрували Українську перестрахувальну компанію. Але це лише початок.у 80-ті роки в світі діяло бдизько 350
Loading...

 
 

Цікаве