WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Страхування ЗЕО - Контрольна робота

Страхування ЗЕО - Контрольна робота

у такій самій пропорції, в якій між ними була розподілена страхова сума. Здебільшого перестраховик бере участь у витратах цедента з розрахунків зі страхувальником.
Квотне перестрахування, зменшуючи ризик цедента з усіх договорів, які передані в перестрахування, все ж не дає знизити ризик інших договорів страхового портфеля. Найбільше квотні договори використовуються при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів і при страхуванні автокаско.
Договір ексцедентного перестрахування є складнішим видом пропорційного перестрахування. Воно застосовується у тому разі, коли застраховані ризики суттєво відрізняються за страховою сумою. Укладаючи договір ексцедентного перестрахування, партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику. З цією метою аналізують статистичні дані й проводять актуарні розрахунки. Максимум власної участі страховика називається ексцедентом.
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (ліміт) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному або кільком перестраховикам. Таке перевищення страхових сум ризику, переданих у перестрахування, називається надбанням ексцедента.
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, які перестраховик зобов'язаний прийняти з покриття. Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента.
При укладанні договору ексцедентного перестрахування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля числу часток власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестраховки буде тим більший, чим вища страхова сума для даного ризику. Такий вид перестрахування передбачає встановлення "абсолютного власного утримання" компанії цедента, в межах якого цедент сам несе відповідальність з усіх ризиків з розміром страхової суми, меншої або рівної власному утриманню до певного ліміту відпові-дальності у відповідній пропорції за всіма ризиками, страхові суми за яким перевищують розмір власного утримання компанії цедента.
Отже, можемо зробити висновок, що перестрахування на базі ексцедента суми полягає в тому, що страхувальник повністю бере на себе відповідальність за відшкодування шкоди в межах усієї страхової суми по застрахованому об'єкту, але ексцедент, тобто перевищення страхової суми над власним утриманням страховика, передається перестрахувальнику.
На практиці часто квотний договір і договір ексцедента суми застосовують комбіновано. Страховик таким чином прагне, як правило, отримати перестрахувальний захист із найнебезпечніших ризиків.
Зміст квотно-ексцедентного договору полягає у поєднанні двох договорів квотного й ексцедентного та передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. Портфель такого виду страхування перестраховується квотна, а перевищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту (норму), в свою чергу, підлягає перестрахуванню на принципах ексцедентного договору.
Таким чином, характерною особливістю всіх видів пропорційного перестрахування є те, що збитки, як і премія за оригінальними полісами, поширюються між цедентом і перестраховиком у відповідній пропорції і з прив'язкою до страхової суми.
Непропорційне перестрахування використовується в різних видах страхування, але найчастіше за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, спричинені третім особам у результаті ДТП. Непропорційне перестрахування поділяється на договори ексцедента збитку і договір ексцедента збитковості.
За договором ексцедента збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком перевищує обумовлену в договорі суму (пріоритет, франшизу) у разі настання страхового випадку. Перестрахування на базі ексцедента збитку полягає в тому, що страховик бере участь у компенсації частини страхової виплати, яка здійснюється страховиком тільки тоді, коли такий збиток при настанні одного страхового випадку перевищить обумовлену договором страхування суму. Зазвичай такий договір укладається відносно всіх договорів одного виду страхування, укладених прямим страховиком.
За договором ексцедента збитковості покриваються не окремі ризики (збитки), а збитковість за всім портфелем договорів, які має цедент заданим видом страхування. Перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків у тих випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток.
Практика страхового підприємництва свідчить, що депо створюється переважно при укладанні пропорційних договорів перестрахування. Це зумовлюється тим, що при проведенні перестрахування на базі договору ексцедента збитку та календарного року немає резерву премій, а це не дає економічних підстав для створення й утримання депо незароблених премій. У свою чергу, премія за договором ексцедента збитку розраховується відповідно до страхового покриття і не враховує депо. Щодо перестрахування великих страхових ризиків, то кожен з них у випадку реалізації покривається перестраховиком, згідно з договором, відразу після надання відповідних документів і не вимагає попереднього створення запасів коштів у цедента.
Розрахунки між сторонами договору охоплюють підсумкові фінансові результати цедента (або лише відшкодування за виключно великими збитками), а не лише окремі договори страхування і збитки, як це буває під час укладання договорів пропорційного перестрахування.
Одним із варіантів непропорційного перестрахування є перестрахувальне перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики певного виду, а переслідує мету забезпечити фінансову рівновагу страхових операцій в цілому, яка може бути порушена припиненням збитку в особливо великих розмірах з деяких ризиків страхового портфеля.
За зазначеними умовами договору, перестраховик бере зобов'язання покрити ту частину збитку, яка вища від встановленої суми власної участі цедента, але нижча зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Взяті таким чином зобов'язання стосуються всіх збитків, які були зумовлені одним стихійним лихом, що складає страховий ризик.
Якщо в результаті настання страхового випадку буде завданий збиток багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься виключно як груповий збиток. Зобов'язання страховика встановлюються відносно групового збитку.
Власна участь цедента у покритті збитку називається пріоритетом, або франшизою, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного стихійного лиха, яке спричинилозбиток, -лімітом перестрахувального покриття.
Література
1. Александрова М.М. "Страхування" ЦУЛ - 2002 рік.
2. Горбач Л.М. "Страхова справа" Київ - 2003 рік.
Loading...

 
 

Цікаве