WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Екологічні чинники здоров`я у постчорнобильській свідомості - Реферат

Екологічні чинники здоров`я у постчорнобильській свідомості - Реферат

зменшується і кількість респондентів, яка вважає наслідки чорнобильської катастрофи основним екологічним чинником погіршення здоров'я: від 41% у 1994 р. до 28% у 2001 р. (рис. 3). Проте така картина спостерігається в середньому за масивом. Аналіз регіональних оцінок респондентів говорить про те, що в Північному регіоні та Києві більша частина населення (44% і 47% відповідно) вважає наслідки чорнобильської катастрофи основним екологічним чинником погіршення здоров'я, тоді як у Південно-Західного регіоні - лише 14%. Разом з тим, саме в Південно-Західному регіоні найбільший відсоток респондентів (29%), які зазначають про значно більший вплив на їхнє здоров'я інших екологічних чинників. На значному впливі на здоров'я екологічних чинників "нечорнобильського" характеру також звертають увагу жителі Південно-Східного, Східного та Південного регіонів (21%, 21% та 17% респондентів відповідно).
Населення Києва стан свого здоров'я пов'язує переважно з наслідками чорнобильської катастрофи: 47% вважають, що це основний, а 39% - що суттєвий чинник погіршення здоров'я. Лише 9% зауважують про вплив екологічних чинників іншого характеру. Найменша кількість респондентів Києва (6%) мали труднощі з визначенням щодо оцінок цього впливу, тоді як у інших регіонах альтернативу "важко відповісти" відмітили від 19% (Східний регіон) до 41% (Крим).
Екологічний чинник в міграційних установках. Впродовж тривалого часу (1994-1998 рр.) екологічний чинник займав перше місце в мотиваційних установках потенційних мігрантів, істотно випереджаючи всі інші причини. Проте з 1999 р. його домінанта зменшилася, поступившись економічним причинам, пов'язаним,зокрема, з бажанням знайти нове місце роботи.
Міграційні настрої більше характерні для населення, що проживає в екологічно несприятливих умовах. Якщо серед респондентів, що визначили екологічні умови за місцем проживання як "досить добрі", 7% вказали в якості міграційного чинника "шкідливі для здоров'я екологічні умови", то з ростом негативної оцінки екологічної ситуації зростає і кількість респондентів, для яких екологічний чинник є дуже вагомим.
Найменше на переїзд через шкідливі для здоров'я екологічні умови налаштовані сільські жителі (9% респондентів); найбільше - жителі великих міст (18%).
Найбільша кількість негативних оцінок стану довкілля, як і ймовірність мігрувати з екологічних причин, визначена респондентами Східного та Південно-Східного регіонів. Висока значимість екологічного чинника також в міграційних установках респондентів Південно-Західного регіону, хоча кількість негативних оцінок щодо стану довкілля тут значно менша. В Південному регіоні спостерігається протилежна картина: досить велика кількість незадовільних оцінок стану довкілля і порівняно невелика важливість екологічного чинника в міграційних настроях.
Ще кілька років тому проблема міграції з екологічних причин найбільше хвилювала населення Північного, Східного та Північно-Східного регіонів; з 1998 р. ці настрої посилились у Південно-Західному регіоні та Криму; з 2000 р. - у Південно-Східному регіоні та Києві. У 2001 р. вони є найбільш ваговими у міграційних установках респондентів Східного, Південно-Східного та Південно-Західного регіонів.
Таким чином, впродовж 1994-2001 рр., за оцінками респондентів, в країні набула сили тенденція зменшення погіршення і навіть незначного поліпшення стану довкілля. Найбільш позитивно екологічну ситуацію за місцем проживання оцінюють респонденти Криму та Північно-Західного регіону; найбільш негативно - респонденти Північного регіону.
Незалежно від оцінки екологічних умов місця проживання населення дуже низько оцінює рівень наявної екологічної безпеки - в цілому по країні більше 70% респондентів зазначають, що екологічної безпеки їм не вистачає.
Оцінки респондентів щодо стану навколишнього середовища та змін в ньому залежать від складу сім'ї та освіти: чим менша у респондентів кількість дітей до 18 років, а також чим нижча освіта респондента, тим більш задовільною є його оцінка стану довкілля. Об'єктивні оцінки стану здоров'я населення (зокрема кількість днів, проведених на лікарняному) пов'язані зі станом навколишнього середовища: чим гірший стан довкілля за місцем проживання, тим більшу кількість днів населення проводить за лікарняним листом.
Якщо жителі Північного регіону та Києва основним чинником погіршення стану власного здоров'я вважають наслідки Чорнобильської катастрофи, то жителі Південно-Східного, Східного та Південного регіонів наголошують на впливі на здоров'я екологічних чинників "нечорнобильського" характеру. При цьому населення Києва зазначає "чорнобильський" чинник і як основний, і як суттєвий чинник погіршення здоров'я.
Починаючи з 1999 р. у міграційних орієнтаціях населення країни зменшується домінанта екологічного чинника (в той же час зростає домінанта економічного характеру), яка проте залишається досить вагомою для населення Східного, Південно-Східного та Південно-Західного регіонів. Значною мірою у міграційних настроях через шкідливі для здоров'я екологічні умови відбивається незадоволеність станом довкілля, хоча прямої залежності тут не виявлено.
Література:
1 -Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / Пер. с нем. В.Седельника и Н.Федоровой; Послесл. А.Филиппова. - М.: Прогресс-традиция, 2000. - 384 с.
Loading...

 
 

Цікаве