WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України - Реферат

Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України - Реферат

Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України
З доповіді на круглому столі, присвяченому розгляду проекту Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", прийнятого Верховною Радою України 17.01.02 р. в другому читанні, та введенню обов'язкового медичного страхування згідно з Законом України "Про страхування".
Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України за рахунок бюджету є вкрай недостатнім і не створює передумов для виконання якісної медичної допомоги в необхідних об'ємах, особливо для соціальне незахищених прошарків населення. Простий аналіз демонструє, що реальне бюджетне фінансування державної системи охорони здоров'я здійснюється лише на 30% від запланованого, що становить її на межу розвалу та хаосу. В тон же час, як, так званий, "тіньовий ринок" медичних послуг по даним "Соціс - Гелап" складає близько 2 млрд. дол. США на рік, що значно перевищує загальну річну суму бюджету охорони здоров'я України.
Приведені дані вимагають термінових кардинальних реформ по перебудові економіки охорони здоров'я.
На превеликий жаль, ознайомлення з запропонованими проектами Закону України " Про проведення експерименту в М.Києві та Київській області по загальнообов'язковому державному соціальному медичному страхуванню" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування" наводить на сумні роздуми.
Враховуючи ту ситуацію, що ці два Закони за своїми основними базовими принциповими положеннями фактично дублюють один одного, за деякими несуттєвими відмінностями, та за браком часу, в своєму аналізі ми розглядали їх, хай вибачають нам автори, як одне ціле. Ми також, не акцентували увагу на багатьох спірних трактуваннях тих, чи інших положень, неточностях, неясності та непрозорості деяких викладок та інше, а намагались охарактеризувати ці Закони в цілому.
Безумовно, представлена в проектах система фінансування охорони здоров'я більш прогресивна, чим існуюча на даний момент. Відзначається справедливе бажання авторів проектів направляти акумульовані у фондах грошові ресурси па цільове фінансування безпосередньо медичних закладів-надавачів медичної допомоги, що, на думку авторів, вирішить усі проблеми медичного забезпечення населення.
Таким чином, на наш погляд, важливими моментами є:
Щодо назви - недоцільність такої громіздкої назви Законів, достатньо "обов'язкове медичне страхування", або "державне медичне страхування".
Щодо структури - за основу запропонованих проектів на превеликий жаль, взято непрогресивний Казахстанський варіант обов'язкового медичного страхування, що складається з трирівневої системи:
1. Фонди обов'язкового медичного страхування - отримувачі страхових внесків - Страховики;
2. Підприємства, організації, установи та інші платники страхових внесків - Страхувальники;
3. Надавачі медичних послуг - лікувально-профілактичні заклади, з якими за надані медичні послуги розраховуються вищезгадані Фонди.
Практичне використання даного варіанту обов'язкового медичного страхування в Казахстані продемонструвало:
По-перше, система обов'язкового медичного страхування без участі в ній страхових компаній стає чисто державною обюрокраченою структурою, для неї не характерна мобільність і гнучкість. Вона неодмінно стає "кормушкою" для чиновників різного рангу і тому виникає її очевидна неефективність.
По-друге, при цій системі зіштовхуються фінансові та владні інтереси двох державних систем - охорони здоров'я та обов'язкового медичного страхування. Міністерство охорони здоров'я, обласні та міські відділи охорони здоров'я, як власники лікувально-профілактичних закладів, приведуть до того, що ця система з часом стане лише фінансовим придатком Міністерства охорони здоров'я.
По-третє, неучасть в структурі обов'язкового медичного страхування страхових компаній - професійних страховиків, різко загострює протиріччя між добровільним та обов'язковим медичним страхуванням. Страхові компанії постійно будуть піддаватися нападкам та обструкції з боку державних структур, вони стають крайніми при неминучому дефіциті державного фінансування. (Страхові компанії зроблять винуватцями в зростанні платності медичної допомоги, на них буде натравлене населення.
По-четверте, головних лікарів державних лікувально-профілактичних закладів будуть переслідувати та піддавати нападкам за передачу страховим компаніям в оренду частини ресурсів для добровільного МЄДІРГНОГО страхування.
По-п'яте, при даному варіанті неминучий різкий зріст прямих платних послуг медичним працівникам та медичним закладам, які явно не влаштовують населення.
Окрім вище перерахованих, явно негативних моментів цієї системи обов'язкового медичного страхування, ми зупинились на таких важливих та принципових недоліках у запропонованих проектах Законів, а саме:
- запропоновані проекти по своїй суті (лінгвістично-правовій та любій іншій) не мають ніякого відношення до поняття страхування взагалі, в них відсутні механізми, принципи та теоретичні основи страхування тому назву цих законів треба було би змінити, викинути термін "страхування" і назвати, ну, наприклад, Закон України "Про додаткове державне фінансування системи охорони здоров'я". В текстах замінити терміни "Страховик", "Страхувальник", "Страховий поліс", "страхові внески" і так далі на інші терміни, тому, що якщо професіонал-страховик англієць, або німець чи хто інший буде перекладати з українського на свою мову, то він так і не зрозуміє, про що йде мова.
- вражає сама структура Фондів - вона надто громіздка з величезним апаратом чиновників, з відділеннями на кожному хуторі - це ціла додаткова армія бюджетників.
За відсутністю достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів страхової справи Фондам делеговані невластиві їм функції Страховика. Незрозуміле для державної структури нагромадження управлінської мережі: тут і Правління Фонду, і виконавча дирекція Фонду і Наглядова Рада Фонду і таке інше.
- відсутність в запропонованих проектах законів незалежних фінансових структур в особі професійних страховиків - страхових компаній наводить на думку про чиєсь небажаня допускати до контролю та експертизи лікувального процесу збоку незалежних структур, а також залишає населення без права бути захищеним страховою компанією.
Зазначені вище фактори значно ускладнять процес забезпечення фінансування медичної допомоги, надають можливість зловживання цільовими фінансовими ресурсами Фондів збоку їх керівників. Запропоновані в цих проектах Фонди внаслідок своєї громіздкої структури та відсутності мобільності в управлінні по-перше не зможуть задовольнити потреби усіх підпорядкованих їм медичних закладів по оплаті виставлених цими закладами рахунків (в силу природного бажання головних лікарів притягнути на лікарню максимально більше коштів, що також не виключає можливості виникнення на цьому терені хабарництва), що може викликати неможливість платоспроможності Фондів і, як результат їх банкрутства: по-другеабсолютно виключається можливість участі приватних медичних закладів у цих проектах, що, безумовно, буде гальмувати розвиток сектору приватної медицини; і по-третє, мабуть саме головне, при запропонованих проектах не зникне хибна система взаємовідносин між пацієнтом та лікарем і "тіньовий медичний бізнес буде надалі процвітати без абсолютно якої-небудь відповідальності лікаря перед пацієнтом.
Складається враження, що декому аж ніяк не хочеться змінювати існуючу зараз тіньову систему взаєморозрахунків за надання медичних послуг, і тому так напористе відсікаються пропозиції ввести в запропоновані проекти страхові компанії, як елемент захисту прав пацієнта. елемент контролю за повнотою та якістю надання медичної допомоги. При запропонованих проектах буде продовжувати процвітати принцип: сам лікую, сам фінансую і сам себе контролюю. Такого в цивілізованому світі уже не має ніде, і в Росії також.
В цілому, на наш погляд, запропоновані проекти не що інше, як бажання паліативної заміни існуючої державної бюджетної системи фінансування охорони здоров'я на практично аналогічну відрехтовану бюджетну систему фінансування надання медичних послуг при якій відсутні інтереси основного користувача послугами охорони здоров'я - пересічного громадянина України.
На наш погляд не треба поспішати з прийняттям цих Законів, треба більш зважено підійти до питання реформ в системі фінансування охорони здоров'я, підключити до створення законопроектів спеціалістів зі страхової справи, науковців, тому що альтернативи медичному страхуванню не має і тільки змішана бюджетно-страхова система фінансування охорони здоров'я разом з добровільним медичним страхуванням, на наш погляд, зможе підняти рівень медичної допомоги населенню України.
Loading...

 
 

Цікаве