WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Формалізовані та машинно-орієнтовані інформаційні структури - Реферат

Формалізовані та машинно-орієнтовані інформаційні структури - Реферат

задач.
В результаті застосування будь-якої з даних систем класифікації або ж їх суміщення створюється класифікатор, який має обмежену сферу дії у вигляді систематизованого набору найменувань груп об'єктів і ознак, а також їх шифрів. Під шифром (кодом) розумітимемо позначення об'єкта або групи у вигляді знаку або комбінації знаків, тобто букв, цифр або чисел згідно правил встановлених системою кодування.
Для прикладу можна навести побудову ідентифікаційного номеру платника податків -перший і другий знак означають територію, третій та четвертий - номер державної податкової служби, останні - номер платника податків і контрольний розряд. Коди організацій присвоюються державними органами статистики. Складається з трьох блоків: реєстраційний номер, назва організації, відомча, територіальна та галузева приналежність організації.
Кодування інформації
Кодування - це процес присвоєння об'єкту шифру або коду, який замінює звичайний запис. Метою кодування є представлення інформації в компактнішій і зручнішій формі, що є необхідним при записуванні даних в документі, перенесенні їх на машинні носії, передачі і обробці з допомогою ЕОМ.
Системи кодування, які застосовуються в реальних інформаційних системах, повинні володіти рядом властивостей, найважливішими з яких є:
" однозначність - шифр однозначно описує певну кількість інформації, яка має завершений зміст;
" уніфікація - для всіх типів інформації створена єдина структура шифрів;
" зв'язність - забезпечує просте перешифрування в загальноприйняті системи шифрів;
" компресія - в деяких допускає випадках скорочення кількості знаків в шифрах;
" дешифрованість - дозволяє раціонально відшуковувати інформацію по заданому шифру а також сортувати її по заданому признаку і редагувати по шифрах (без вияснення змістовного боку інформації).
Крім того, повинні передбачатися деяка надлишковість і гнучкість, які б забезпечували можливість розширення і внесення необхідних змін без порушення прийнятої структури класифікації.
Для кодування слід використовувати, як правило, десяткові цифри і букви, що полегшує обробку даних людиною і за допомогою комп'ютера. Бажано, щоб шифр мав по можливості мінімальну довжину, що спрощує заповнення і перевірку документів, а також зменшує необхідний обсяг пам'яті, кількість помилок і час обробки на комп'ютері.
Розрізняють чотири системи кодування техніко-економічної інформації. Перші дві - послідовна і паралельна - побудовані на попередньо здійсненій класифікації і тому називаються класифікаційними, наступні дві - порядкова і серійно-порядкова - називаються реєстраційними.
Послідовна система кодування відповідає ієрархічній системі класифікації. Її основна відмінність полягає в тому, що шифр будь-якого розміщеного нижче групування утворюється шляхом додавання його коду до коду вище розміщеного групування. Ця система досить інформативна, але, як правило, шифри мають велику довжину і складну структуру, в зв'язку з цим вона використовується лише при незначних змінах техніко-економічної інформації. Її застосовують, наприклад, в класифікаторах галузей економіки, органів державного управління.
Паралельна система кодування (її також називають розрядною, позиційною) ближча до фасетної системи класифікації. Для позначення того чи іншого фасету виділяється певний розряд або група розрядів шифру; при цьому, на відміну від послідовної системи, немає залежності ознаки, записаної в одному розряді, від тих, що записані в інших розрядах. По шифру неважко відтворити набір ознак, які характеризують об'єкт.
Таким чином, паралельна система забезпечує багатоаспектну класифікацію і кодування. Недолік - менша, ніж при послідовній системі інформативність.
Порядкова система кодування - найпростіша. Кожен об'єкт отримує черговий номер, який ще не зайнятий і відтепер буде його шифром., як правило, для зручності обробки інформації використовують рівномірний код, який містить в усіх випадках однакову кількість розрядів (наприклад, 0014, 2132, 0814 і т.д.).
Порядкова система найпростіша для ідентифікації (однозначного визначення об'єкта з допомогою шифру), шифри мають малу довжину. Її недолік - повна відсутність в шифрі будь-якої інформації про об'єкт і складність автоматичної обробки даних для отримання результатів. Тому порядкова система, якщо і використовується в чистому вигляді, то лише при невеликій кількості об'єктів і при використанні однієї ознаки.
Серійно-порядкова система кодування застосовується або, як розвинута порядкова, або у вигляді суміщення ієрархічної системи класифікації з порядковою системою кодування. В першому випадку при наявності двох і більше ознак об'єкти діляться на групи і кожній групі виділяється серія номерів, які і присвоюються в реєстраційному порядку. Таким чином, одна група може отримати номери від 001 до 075, друга - від 076 до 120 і т.д.
В іншому випадку для ознаки виділяється окремий розряд або декілька розрядів шифру, а реєстрація здійснюється в межах виділених серій номерів.
В більшості випадків використовуються комбінації наведених систем класифікації і кодування.
При розробці системи класифікації і кодування треба враховувати існуючі централізовано підготовлені єдині класифікатори і шифри, які затверджені, як обов'язкові для галузі або країни в цілому. Загальнодержавними класифікаторами всебічно охоплюються дані про трудові і природні ресурси (професії робітників, посади службовців, спеціальності по освіті, корисні копалини, гідроенергетичні ресурси та інші), продукти праці, виробничу діяльність і послуги (промислову, будівельну ісільськогосподарську продукцію, роботи і послуги в цих галузях, а також на транспорті, в торгівлі, матеріально-технічному забезпеченні, зв'язку, послуги населенню), структуру економіки і адміністративно-територіальний поділ (підприємства, організації, галузі, органи державного управління і т.д.).
Прикладом застосування можуть бути коди рахунків бухгалтерського обліку, які широко використовуються, як при ручній обробці, так і в умовах комп'ютеризації. В існуючій системі обліку код рахунків бухгалтерського обліку містить чотири знаки: перші два - балансові рахунки, наступні два - субрахунок, який встановлюється в організації. Система балансових рахунків, що використовуються в міжнародному обліку, передбачає для виділених субрахунків чотири розряди.
Список літератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1986. -312 с.
9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10. Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12. Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.
Loading...

 
 

Цікаве