WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Основні функції текстових процесорів - Реферат

Основні функції текстових процесорів - Реферат

можливостей друкуючого пристрою і сервісних можливостей операційної системи по обслуговуванню друку. Сучасні текстові процесори забезпечують різноманітні додаткові можливості при роздруку документу, наприклад друк декількох копій, друк сторінок в зворотньому порядку, друк тільки окремих даних на готовому бланку документа, друк фрагменту документу або діапазону сторінок, налаштування на різні моделі прінтерів.
Додаткові можливості текстових процесорів.
Більшість текстових процесорів дозволяють включати в документ об'єкти різних форматів. Користувач може вставити в текст документу рисунки, таблиці, графічні зображення, підготовлені в інших програмних середовищах. Це забезпечується технологією зв'язування і вбудовування об'єктів OLE (Object Linking and Embedding). Технологія розроблена фірмою Microsoft для обміну даних і взаємодії різних програмних засобів. Крім технології OLE існує стандарт Open Doc, розроблений фірмою Apple, якого дотримуються більшість фірм розробників програмного забезпечення. Технологія OLE дозволяє зв'язувати і вбудовувати об'єкти. При зв'язуванні (Linking) відслідковується місцезнаходження файла-джерела зображення. При будь-якій зміні даних цього файлу OLE автоматично оновлюєзв'язаний об'єкт. При вбудовуванні (Embedding) об'єкт зберігається безпосередньо у створеному документі разом з інформацією про програмний продукт, з допомогою якого він створений. Редагування вбудованого об'єкту здійснюється тим програмним засобом, яким цей об'єкт був створений. Програму, яка створює об'єкт для зв'язування чи вбудовування називають сервером, а програму, яка приймає об'єкт у свої документи - клієнтом. Основною ідеєю технології OLE є ідея документо-орієнтованої роботи.
Графічні фрагменти розташовуються в текстовому документі з допомогою використання так званих кадрів. Кадр - це область розміщення об'єктів на сторінці. Кадр є як би вікном довкола об'єкту. Важливою властивістю кадру є можливість обтікати об'єкт текстом. Сучасні системи комп'ютерної підготовки дозволяють використовувати як прямокутні кадри, так і кадри неправильної форми. Іншою важливою властивістю є здатність кадру змінювати розмір і місцезнаходження на сторінці.
Текстові процесори дозволяють автоматично розставляти впереноси в тексті документу. У такий спосіб можна зменшити порожні області при вирівнюванні по ширині або вирівняти рядки тексту у вузьких колонках. Можна дозволяє розставляти переноси в тексті як автоматично, так і примусово. В останньому випадку положення дефісів задається користувачем. Допускається також вставляти "м'які" переноси, що використовуються тільки в тих випадках, якщо слово припадає на кінець рядка, і нерозривні дефіси, що дозволяють залишати в одному рядку слово, написане через дефіс. Найкраще розставляти переноси в тексті після повного завершення його написання і редагування, тому що навіть невеличке додавання або видалення тексту в документі може зіпсувати результати розставляння переносів.
Текстові процесори дозволяють перевіряти правопис тексту документу. Існують два способи перевірки правопису:
" підчас введення тексту з позначенням можливих орфографічних і граматичних помилок;
" після завершення введення тексту можна перевірити документ на наявність орфографічних і граматичних помилок; виявлену помилку виправляють, після чого пошук помилок продовжується.
Більшість сучасних текстових процесорів мають засоби написання макрокоманд. Макрокоманда - це опис спеціальною мовою часто використовуваних операцій, команд і фрагментів текстів. Макрокоманди застосовуються для автоматизації часто повторюваних операцій, послідовностей команд. Можливі два способи написання макросів. Перший, найпростіший - запис, при якому кожна дія користувача записується самим текстовим процесором у вигляді інструкцій макромови. При виконанні створеної макрокоманди ці інструкції виконуються в тому порядку, в якому вони були записані. Інший спосіб - написання користувачем макрокоманди як програми дій на макромові. Цей спосіб складніший, оскільки вимагає знання синтаксису макромови, однак тільки він дозволяє розробляти спеціальні послідовності дій (наприклад, циклічне виконання операцій, розгалуження в залежності від виконання умови і т.д.), автоматичний запис яких був би неможливий.
Сучасні текстові процесори дозволяють створювати Web-сторінки на основі текстових документів. Існують два прості способи створення Web-сторінок за допомогою текстових процесорів. Можна створити нову сторінку за допомогою майстра або шаблону або перетворити існуючий документ у формат HTML, який використовується для Web-сторінок. Для створення Web-сторінки будь-яким із цих способів передбачені спеціальні панелі інструментів, команди меню і функції. Майстри Web-сторінок для спрощення процесу створення сторінки пропонуються зразки сторінок - наприклад, індивідуальні початкові сторінки, реєстраційні форми - і різноманітні стилі графічного оформлення. В заготовлені зразки потрібно ввести свій текст і встановити свої зв'язки. За бажанням роботу можна почати з порожньої Web-сторінки.
Список літератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1986. -312 с.
9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10. Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12. Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.
Loading...

 
 

Цікаве