WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Робота з гіперпосиланнями - Реферат

Робота з гіперпосиланнями - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Робота з гіперпосиланнями
Гіперпосилання становлять суть World Wide Web. Без них вам не вдалося б перейти з однієї Web-сторінки на іншу за допомогою єдиного натиснення мишею, і Інтернет ніколи не набув би такої популярності. Web-сторінка без гіперпосилань - це Web-сторінка, яка нікуди не веде.
У цьому розділі будуть розглянуті найбільш поширені механізми, що забезпечують зв'язок між Web-сторінками, і засоби, передбачені у FrontPage для роботи з цими механізмами. До таких механізмів відносяться:
o гіперпосилання;
o закладки;
o активні області.
Без гіперпосилаань відвідувачам Web довелося б вводити адресу кожної Web-сторінки вручну. Враховуючи довжину і складність адрес URL для багатьох Web-сторінок, навряд чи б цей спосіб користувався великою популярністю.
Закладки - це засіб, який дозволяє відкривати Web-сторінку в певному місці (не обов'язково з початку). Їх можна використовувати також для того, щоб з одного місця перейти на інше місце тієї ж Web-сторінки.
Активні області застосовуються звичайно до частин зображень. Відвідувач Web переходить на нову Web-сторінку в залежності від того, по якій частині зображення він клацнув мишею. Такий механізм може бути дуже корисним, якщо ви хочете надати відвідувачам можливість візуального вибору.
Як працюють гіперпосилання
Незважаючи на всю важливість гіперпосилань, принцип їх роботи дуже простий. До якоїсь частини тексту або зображення прив'язується адреса іншої Web-сторінки. Коли відвідувач Web-сайту клацає мишею по цій частині тексту або зображенню, браузер переходить за вказаною в гіперпосиланні адресою. Вся адресна інформація в гіперпосиланнях записується в форматі URL (uniform resource locator). Структура адреси в форматі URL виглядає таким чином:
///
Наприклад:
http//www.microsoft.com:80/frontpage/learn htm
Цей рядок означає, що браузер повинен звернутися по протоколу HTTP (звичайно для адрес, що починаються з www, браузер використовує цей протокол за умовчанням) на 80-й порт (цей порт також використовується за умовчанням) комп'ютера www.microsoft.com, щоб завантажити файл learn.htm з каталога /frontpage.
Імена комп'ютерів в Інтернеті
Насправді комп'ютери в Інтернеті взаємодіють один з одним з використанням не імен, а спеціальних цифрових послідовностей - IP-адрес. Імена типу www.microsoft.com призначені виключно для людей, оскільки запам'ятати таку адресу набагато простіше, ніж 207.68.137.36. Коли ви ввели в рядку браузер а адресу виду www.microsoft.com, перш ніж буде встановлене з'єднання, це ім'я повинно бути дозволене в IP-адресі. Для цього в Інтернеті призначені сервери доменної системи імен (DNS, Domain Name System).
Імена комп'ютерів в доменній системі імен складаються з рівнів-доменів. Кожний з рівнів відділений точками. Сама права частина імені - це домен верхнього рівня (в нашому випадку це com). Імена DNS не чутливі до регістра, але їх прийнято записувати малими літерами.
Щоб ви могли задати ім'я комп'ютера в IP-адресі, на вашому комп'ютері повинна бути настроєна IP-адреса серверу DNS. Звичайно він надається вашим провайдером, або автоматично разом з IP-адресою, або провайдер просить вас настроїти його вручну.
Папки і файли на Web-сайті
Всі папки і файли на Web-сайті насправді є папками і файлами на тому комп'ютері, на якому працює Web-сервер. Тому при виборі назв для папок і файлів необхідно обов'язково враховувати особливості операційної системи, під управлінням якої працює Web-сервер.
Файлові системи Unix-комп'ютерів чутливі до регістра букв. Тому коли ви запитаєте файл з ім'ям Index.html, а цей файл насправді називається index.html, вам повернеться повідомлення про те, що файл не виявлено. Всі різновиди Windows нечутливі до регістра.
Той варіант файлової системи FAT, який багато років використовувався в операційних системах MS-DOS, не підтримує імена файлів і папок довше стандартної: вісім символів на саме ім'я і три на розширення. Якщо може трапитися так, що ваш Web-сайт або яка-небудь його частина буде зберігатися на комп'ютері тільки з цими операційними системами (нехай навіть тимчасово), беріть до уваги це обмеження. Наприклад, в цьому випадку варто перейменувати всі розширення HTML і JPEG в HTM і JPG відповідно (у нас розширення записуються великими буквами виключно для наглядності).
При присвоєнні імен папкам, які створюються вами і файлам користуйтеся наступними простими правилами:
o У багатьох Unix-системах максимально допустима довжина імені папки або файла - 32 символи. Цю цифру можна розглядати як граничну для імен, що присвоюються вами не тільки в зв'язку з особливостями файлових систем, але і тому, що більш довгі імена відвідувачам Web-сайту важко буде набирати в рядку браузера.
o При виборі імені краще обмежитися тільки буквами (рядковими англійськими), цифрами, дефісами і підкреслюваннями. Навіть якщо файлова система Web-браузер а підтримує використання і інших символів, краще уникати використання кириличних літер, ком, слешів (в тому числі зворотних), апострофів, знаків долара, амперсандів і пропусків. Цим ви спростите життя відвідувачам вашого Web-сайту. Справа в тому, що при використанні в адресному рядку браузера спеціальних символів їх треба записувати у вигляді двозначного коду, перед яким йде знак процента. Тому "просте" ім'я папки What's New буде виглядати як What%27s%20New%3F. По-моєму, в цьому випадку краще обійтися чим-небудь типу whatsnew або whats-new.
Додаткові поля в URL адресах
У URL адресах можуть використовуватися додаткові необов'язкові поля. Вони перелічені нижче.
o Закладки (bookmarks). Закладки дозволяють Web-дизайнерам вказувати певні місця на Web-сторінці. Гіперпосилання, в яких додатково визначені закладки, дозволяють при відкритті Web-сторінки відразу ж перейти до потрібного місця на ній. Для вказівки закладки в адресі URL використовується знак фунта (#) і ім'я закладки. Знак фунта з ім'ям закладки повинен йти безпосередньо за ім'ям файлу. Коли URL складається тільки із знаку фунта і імені закладки, вважається, що ця закладка знаходиться на поточній сторінці. Ось приклади URL із закладками:
http://www.foo.com/far/out/place.html#space#top
o Запити (query strings). У деяких випадках в адресах URL вказується не файл для завантаження, а програма, яку потрібно запустити. Такі програми звичайно запускаються з параметрами командного рядка. Для вказівки в URL шляху до програми і її параметрів використовуються так звані запити. Їх відмінною рисою є знак питання (?) перед початком переліку параметрів. Ось приклад такого запиту:
http://www.foo.com/scripts/lookup.exe?cust=123&order=456
Коли в рядку запиту необхідно використати більше ніж один параметр, параметри розділяються між собою амперсандами (&).
o Інформація про шлях (path information). Bce, що розташовано між ім'ям файлу, що виконується, і початком списку параметрів, розцінюється програмою,що виконується, як інформація про шлях. Ось приклад:
http://www.foo.com/scripts/lookup.exe/zonkers?cust=123&order=456
У цьому випадку "zonkers" - це інформація про шлях для програми lookup.exe.
Запити, інформація про шляхи і метод POST, про який буде розказано в іншому розділі, - це можливі способи передачі інформації з браузера на Web-сервер. Метод, який буде використаний в конкретному випадку, вибирається при створенні програми.
Використання відносних адрес
У тих посиланнях, які розміщені на Web-сторінках, можна не вказувати інформацію про протокол, ім'я комп'ютера, номер порту, повний шлях і ім'я файла. Рекомендується, якщо це можливе, залишати ці поля незаповненими. Якщо виникне ситуація, при якій вам доведеться перенести свій Web-сайт на інший комп'ютер, такий підхід зможе істотно скоротити об'єм роботи.
o Якщо не вказаний протокол, то за умовчанням буде використаний той же протокол, що і для поточної сторінки.
o Якщо не вказане ім'я комп'ютера, то буде використане ім'я комп'ютера для поточної сторінки.
o Якщо не вказаний порт, але вказане ім'я
Loading...

 
 

Цікаве