WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Протоколи мережі Інтернет - Реферат

Протоколи мережі Інтернет - Реферат

Автоматично. Вам треба лише вжити ім'я І на комп'ютері, котрий розуміє, як поводитися з DNS. Вам ніколи не доведеться і самим розшукувати адресу, що відповідає цьому імені, або подавати спеціальну команду для її пошуку. Ви можете це зробити для власного задоволення, але потреби в цьому немає. Усі комп'ютери Інтернет здатні користуватися доменною системою? комп'ютер, що працює у мережі, завжди знає свою власну мережну адресу.
Коли ви користуєтеся ім'ям, наприклад, www.terrikon. dn.ua, комп'ютер повинен перетворити його на адресу. Для цього він починає запитувати допомогу в DNS-серверів. Це вузли, робочі машини, що володіють відповідною базою даних, до обов'язків яких входить обслуговування такого роду запитів. DNS-cepвер починає обробку імені з правого його кінця і рухається по ньому вліво, тобто спочатку здійснює пошук адреси в найбільшій групі (домені), потім поступово звужує пошук. Але для початку опитується на предмет наявності в нього потрібної інформації місцевий вузол. Тут можливі три випадки:
- місцевий сервер знає адресу, тому що ця адреса міститься в його частині всесвітньої бази даних;
- місцевий сервер знає адресу, тому що хтось недавно вже запитував ту ж адресу. Коли запитується адреса, сервер DNS утримує її у себе в пам'яті протягом якогось часу, саме на випадок, якщо хто-небудь ще захоче пізніше взнати ту ж саму адресу - це підвищує ефективність системи;
- місцевий сервер адреси не знає, але знає, як її з'ясувати.
Як місцевий сервер може дізнатися про запитану адресу? У його прикладному або системному програмному забезпеченні є інформація про те, як зв'язатися з корінним сервером. Це сервер, що знає адреси серверів імен вищого рівня (крайніх правих в імені), тут це рівень держав (рангу домену uа). У нього запитується адреса комп'ютера, відповідального за зону uа. Місцевий DNS-сервер зв'язується з цим сервером і запитує в нього адресу сервера, відповідального за домен dn.ua. Тепер уже запитується цей сервер і в нього запитується адреса робочої машини terrikon.
Насправді для підвищення ефективності пошук починається не з самого верху, а з найменшого домену, до якого належите і ви, і комп'ютер, ім'я якого ви запитали. Наприклад, якщо вузол має ім'я microsoft.com, то опитування почнеться (якщо ім'я не з'ясується відразу) не із всесвітнього сервера, щоб узнати адресу сервера групи com, а відразу з групи com, що помітно скорочує пошук і за обсягом, і за часом.
Цей пошук адреси аналогічний до пошуку шляху листа без написаного поштового індексу. Як визначається цей індекс? Усі регіони пронумеровані - це перші цифри індексу. Лист пересилається на центральний поштамт цього регіону, де є довідник із нумерацією районів цього регіону - це наступні цифри індексу. Тепер лист іде на центральний поштамт відповідного району, де вже знають усі поштові відділення в підопічному районі. Таким чином, за географічною адресою визначається відповідний поштовий індекс. Так визначається й адреса комп'ютера в Інтернеті, але подорожує не послання, а запит вашого комп'ютера про цю адресу. І на відміну від випадку з поштою, інформація про адресу доходить до вас, ніби районний поштамт місця призначення відправив вам лист, люб'язно повідомляючи вам на майбутнє індекс, якого ви не знали. Існує кілька нюансів застосування доменної системи імен.
- Частини доменного імені говорять про те, хто відповідальний за підтримку цього імені, тобто в чиєму підпорядкуванні-віданні воно знаходиться. Вони можуть узагалі нічого не повідомляти про власника комп'ютера, що відповідає цій IP-адресі, або навіть (незважаючи на коди країн) де ж ця машина знаходиться. Можна, наприклад, мати в Антарктиді машину з ім'ям antarktida.donetsk.ua. Це абсолютно ненормально, але ніяким законам не суперечить.
- Частини доменного імені навіть не завжди вказують локальну мережу, у якій розташований комп'ютер. Часто доменні імена й мережі перекриваються, і твердих зв'язків між ними немає: дві машини одного домену можуть не належати до однієї мережі. Наприклад, системи firmal.donetsk.ua і firma 2.donetsk.ua можуть знаходитися в зовсім різних мережах. І повторимо ще раз: доменні імена вказують на відповідального за домен.
- У машини може бути багато імен. Зокрема, це справедливо для машин, що надають які-небудь послуги, що у майбутньому можуть бути переміщені під опіку іншої машини. Коли ці служби будуть переміщені, то ім'я, під яким ця машина виступала в ролі такого сервера, буде передане новій машині-серверу разом із послугами, - для зовнішніх користувачів нічого не зміниться. По суті, вони будуть продовжувати користуватися цією службою, запитуючиїї за тим самим іменем, незалежно від того, який комп'ютер насправді займається обслуговуванням. Імена, що за змістом відносяться до служби, називаються "канонічними іменами", або "именами" (cnames). В Інтернеті вони зустрічаються найчастіше. Наприклад, ім'я www.shop.dn.ua вказує на Web-сервер, а не на FТР-сервер.
- Для зв'язку імена необов'язкові. Коли вам прийде повідомлення: "адресат невідомий", яке означає, що Інтернет не може перетворити використане вами ім'я в число, - ім'я більше недієздатне в тому вигляді, у якому його знає ваш комп'ютер. Одного разу роздобувши числовий еквівалент імені, ваша система перестає використовувати для зв'язку на машинному рівні доменну форму адреси.
- Запам'ятовувати краще імена, а не числові адреси. Адреси прив'язані до конкретних точок мережі. Якщо комп'ютер, що надає якісь послуги, переноситься з одного будинку в інший, його мережне розташування, а отже, і адреса, швидше за все, зміняться. Ім'я ж змінювати не треба. Коли адміністратор надає нову адресу, йому потрібно тільки обновити запис імені в базі даних так, щоб ім'я вказувало на нову адресу. Через те що ім'я працює як і раніше, вас зовсім не повинно турбувати те, що комп'ютер розташований вже в іншому місці.
Регіональна система імен, можливо, і виглядає складно, але це одна з тих складових, що роблять спілкування з мережею більш простим і зручним. Безсумнівна перевага доменної системи полягає в тому, що вона розбиває Інтернет на набір повністю доступних для огляду і керованих частин. Хоча мережа включає мільйони комп'ютерів, усі вони пойменовані, й іменування це організовано в зручній раціональній формі, що спрощує роботу.
Доступ в Інтернет
Доступ в Інтернет зазвичай одержують через постачальників послуг (service provider). Ці постачальники продають різні види послуг, кожна з них має свої переваги й недоліки Критеріями оцінки вибору того або іншого провайдера можуть служити тни, кількість клієнтів, характеристики зовнішніх каналів, на і явність додаткових послуг (таких як Callback - зворотний виклик, коли ви додзвонюєтеся за допомогою модему до провайдера й ініціюєте зворотний дзвінок. Після цього за час з'єднання ви не оплачуєте вартість вихідних телефонних дзвінків)
Найбільш розповсюдженим способом підключення до мережі Інтернет для приватних користувачів є Dial-Up, тобто підключення через публічну телефонну мережу з використанням модему.
Доступ в Інтернет може бути організований у публічних бібліотеках, громадських установах. Зараз будь-який бажаючий може одержати повний доступ в Інтернет за помірну плату в численних Інтернет-кафе.
На підприємствах і установах зазвичай використовують постійне, або виділене, підключення до Інтернету. Локальна мережа організації через шлюз підключена кабельним з'єднанням безпосередньо до вузла провайдера. У цьому випад ку з'єднання з Мережею є завжди і немає необхідності займати телефонну лінію для дзвінка до провайдера. Виділене підключення має як правило, і більшу пропускну здатність, тому що відсутні перешкоди, властиві телефонним мережам, і є більш стійким.
Loading...

 
 

Цікаве