WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Протоколи мережі Інтернет - Реферат

Протоколи мережі Інтернет - Реферат

мережі на телефонних лініях, пакетні радіомережі й т. ін. Виділені лінії і локальні мережі - аналоги залізниць, літаків пошти і поштових відділень, листонош. З їхньою допомогою пошта рухається з місця на місце. Вузли - аналоги поштових відділень, де приймається рішення, як переміщати дані ("пакети") у мережі, так само, як поштовий вузол визначає подальший шлях поштового конверта. Відділення або вузли не мають прямих зв'язків з усіма іншими. Якщо ви відправляєте конверт із Донецька в село на Закарпаття, звичайно ж, пошта не найматиме літак, що полетить з Донецького аеропорту прямо в карпатські ліси, просто місцеве поштове відділення відправляє послання на підстанцію в потрібно--му напрямку, та, у свою чергу, далі в напрямку пункту призначення на наступну підстанцію; таким чином лист послідовно наближається до пункту призначення, поки не досягне поштового відділення, у віданні якого знаходиться потрібний об'єкт і яке доставить повідомлення одержувачеві. Для роботи такої системи потрібно, щоб кожна підстанція знала про існуючі зв'язки і про те, на яку з найближчих підстанцій оптимально треба передати адресований пакет. Приблизно така ж ситуація і в Інтернеті: вузли з'ясовують, куди йде ваш пакет даних, вирішують, куди його далі відправити, і відправляють.
На кожній поштовій підстанції визначається наступна підстанція, куди буде далі направлена кореспонденція, тобто намічається подальший шлях (маршрут) - цей процес називається маршрутизацією. Для здійснення маршрутизації кожна підстанція має таблицю, у якій адресі пункту призначення (або індексу) відповідає вказівка поштової підстанції, куди слід надсилати далі цей конверт (бандероль). їхні мережні аналоги називаються таблицями маршрутизації. Ці таблиці розсилаються поштовим підстанціям централізовано відповідним поштовим підрозділом. Час від часу розсилаються розпорядження про зміни й доповнення до цих таблиць. Як і будь-які інші дії, складання й модифікація таблиць маршрутизації (цей процес також є частиною маршрутизації і називається так само) визначаються відповідними правилами - протоколами ІСМР (Internet Control Message Protocol), RIP (Routing Internet Protocol) і OSPF (Open Shortest Path First). Вузли, що займаються маршрутизацією, називаються маршрутизаторами.
Якщо ви бажаєте відправити лист і хочете, щоб ваш лист досяг місця призначення, ви не можете просто кинути аркуш паперу в ящик. Вам належить вкласти його в стандартний конверт і написати на ньому адресу одержувача в стандартній формі. Тільки тоді пошта зможе правильно обробити ваш лист і доставити його за призначенням. Аналогічно в Інтернеті існує набір правил поводження з пакетами - протоколи. Протокол IP бере на себе клопіт про адресацію або підтвердження того, що вузли розуміють, що треба робити з вашими даними на шляху їхнього подальшого проходження. Згідно з нашою аналогією, протокол Інтернет працює так само, як правила обробки поштового конверта. На початку кожного вашого послання вміщується заголовок, який несе інформацію про адресата, мережу. Щоб визначити, куди і як доставити пакет даних, цієї інформації достатньо.
Адреса в Інтернеті складається з 4 байт. Байти відокремлюються один від одного крапками: 123.45,67.89 або 3.33.33.3. Насправді адреса складається з кількох частин. Оскільки Інтернет є мережею мереж, початок адреси говорить вузлам Інтернету, частиною якої з мереж є ви. Правий кінець адреси говорить цій мережі, який комп'ютер або хост повинен одержати пакет. Кожен комп'ютер в Інтернеті має в цій схемі унікальну адресу, аналогічно до звичайної поштової адреси, а ще точніше - індексу. Обробка пакета відповідно до адреси також аналогічна. Поштова служба знає, де знаходиться зазначене в адресі поштове відділення, а поштове відділення докладно знає підопічний район. Інтернет знає, де шукати вказану мережу, а ця мережа знає, де в ній знаходиться конкретний комп'ютер. Для визначення, де в локальній мережі знаходиться комп'ютер із цією числовою IP-адресою, локальні мережі використовують свої власні протоколи мережного рівня.
Числова адреса комп'ютера в Інтернеті аналогічна до поштового індексу відділення зв'язку. Перші цифри індексу говорять про регіон (наприклад 83 - це Донецьк, 00 - Київ і т. д.), останні дві цифри - номер поштового відділення в місті, області або районі. Проміжні цифри можуть стосуватися як регіону, так і відділення, у залежності від територіального розподілу й виду населеного пункту. Аналогічно існує кілька типів адрес в Інтернеті (типи: А, В, С, D, Е), які по-різному поділяють адресу на поля номера мережі й номера вузла, від типу такого поділу залежить кількість можливих різних мереж і машин у таких мережах.
Через обмежені можливості устаткування інформація, що пересилається через мережі IP, ділиться на частини (за межами байтів), що розкладаються в окремі пакети. Довжина інформації усередині пакета зазвичай складає від 1 до 1500 байт. Це захищає мережу від монополізації яким-небудь користувачем і надає всім приблизно рівні права. У зв'язку з цим, якщо мережа недостатньо швидка, чим більше користувачів її одночасно використовує, тим повільніше вона спілкуватиметься з кожним.
Одна з переваг Інтернету полягає в тому, що одного протоколу IP вже цілком достатньо для роботи (у принципі). Як тільки дані переносяться в оболонку IP, мережа має всю необхідну інформацію для їх передачі з вихідного комп'ютера одержувачеві, однак надзвичайно незручну для користувача. Тому треба побудувати на основі послуг, які надає IP, більш досконалу й зручну систему. Для цього спочатку слід розібратися з деякими важливими проблемами, що мають місце при пересиланні інформації:
- більшість інформації, що пересилається, довша, ніж 1500 символів. Що було б, якби пошта пересилала тільки поштові картки і відмовлялася б від пересилання чого-небудь більшого, наприклад листів, довших за одну сторінку? Практичної користі від такої пошти було б дуже небагато;
- можливі й невдачі. Пошта, як це нерідко буває, втрачає листа; мережа теж іноді втрачає пакети або спотворює інформацію в них. На відміну від пошти, Інтернет може з честю виходити з таких скрутних положень;
- пакети можуть приходити в послідовності,відмінній від початкової. Пара листів, відправлених один за одним через день, не завжди приходить до одержувача в тому ж порядку; це справедливо і для Інтернету.
Таким чином, наступний рівень Інтернету повинен забезпечити спосіб пересилання великих масивів інформації і подбати про усунення "спотворень", що можуть виникати з вини мережі.
Протокол управління передачею (TCP)
Transmission Control Protocol - це протокол, тісно пов'язаний з IP, що використовується в аналогічних цілях, але на вищому рівні - транспортному. Часто ці протоколи, через їхній тісний зв'язок, іменують разом як TCP/IP. Термін "TCP/IP" зазвичай означає усе, що пов'язане з протоколами TCP і IP. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми і навіть саму мережу. До складу сімейства входять протоколи TCP, UDP, ІСМР, telnet, FTP і чимало інших. TCP/IP - це технологія міжмережної взаємодії, технологія інтернет. Мережа, що використовує технологію інтернет, називається Інтернет.
Сам протокол TCP займається проблемою пересилання великих обсягів інформації, спираючись на можливості протоколу IP. Як можна переслати книгу поштою, якщо та приймає тільки листи і нічого більше? Дуже просто: розділити її на сторінки і відправити сторінки окремими конвертами. Одержувач, керуючись номерами сторінок, легко зможе книгу відновити. Цим простим і природним методом користується TCP.
TCP поділяє інформацію, яку треба переслати, на кілька частин. Нумерує кожну частину, щоб пізніше відновити порядок. Щоб пересилати цю нумерацію разом із даними, він обкладає кожну частину
Loading...

 
 

Цікаве