WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Пристрої відображення інформації - Реферат

Пристрої відображення інформації - Реферат

кольорів кожної точки. Наприклад, для роздільної здатності 640x480x16 досить 256 КБ, для 800x600x256 - 512 КБ, для 1024x768x65536 -2 МБ. Для зберігання кольорів виділяється певне ціле число двійкових розрядів, тому кількість кольорів завжди є ступенем двійки: 4 розряди - 16 кольорів, 8 розрядів - 256 кольорів, 16 розрядів - 65 536 кольорів (так званий режим High Color - високоякісне відтворення кольорів), 24 розряди - 16 777 216 кольорів (True Color - реалістичне відтворення кольорів).
Відеоконтролер відповідає за виведення зображення з відео пам'яті, відновлення її вмісту, формування сигналів для монітора (горизонтальної й вертикальної розгортки) і обробку запитів центрального процесора, що задає необхідний потік інформації для виведення. Деякі відеоконтролери є потоковими - їхня робота ґрунтується на створенні й змішуванні воєдино декількох потоків графічної інформації. Зазвичай це основне зображення, на яке накладається зображення апаратного курсору миші й окреме зображення у вікні операційної системи. Відеоконтролер із потоковою обробкою, а також з апаратною підтримкою деяких типових функцій, називається акселератором, або прискорювачем, і служить для розвантаження ЦП від рутинних операцій формування зображення.
ЦАП служить для перетворення потоку даних, формованих відеоконтролером, у рівні інтенсивності кольору, що подаються на монітор. Монітори використовують аналоговий відеосигнал, тому можливий діапазон кольоровості зображення визначається тільки параметрами ЦАП. Більшість ЦАП мають розрядність 8x3 - три канали основних кольорів (червоний, синій, зелений, RGB) по 256 рівнів яскравості на кожен колір, що в сумі дає 16,7 млн кольорів. Зазвичай ЦАП виконаний на одному кристалі з відеоконтролером.
Відео-ПЗП - постійний запам'ятовуючий пристрій, у який записані відео-BIOS, екранні шрифти, службові таблиці і т. ін. ПЗП не використовується відеоконтролером прямо - до нього звертається тільки центральний процесор, і в результаті виконання ним програм із ПЗП здійснюються звертання до відеоконтролера і відеопам'яті. ПЗП необхідний тільки для первісного запуску адаптера і роботи в режимі MS DOS; операційні системи з графічним інтерфейсом, наприклад Windows, не використовують ПЗП для управління адаптером.
Типи відеоадаптерів
MDA - адаптер монохромного дисплея
MDA (Monochrome Display Adapter - монохромний адаптер дисплея) - найпростіший відеоадаптер, що застосовувався в IBM PC. Його офіційне ім'я - Monochrome Display, або Parallel Printer Adapter.
Слово "монохромний" відображає найважливішу характеристику MDA. Він був створений для роботи з одноколірним дисплеєм. Спочатку він працював з екранами зеленого кольору, якими обладнувалися переважно всі системи IBM того часу.
Слова "адаптер дисплея" несуть функціональний опис. Цей пристрій перетворює сигнали, що поширюються шиною PC, на форму, яка сприймається відеосистемою. Можливість підключення принтера до цього адаптера є його перевагою, тому що дозволяє підключити принтер без використання ще одного роз'єму розширення.
MDA є символьною системою, яка не забезпечує ніякої іншої графіки, за винятком розширеної множини символів IBM. Це був перший адаптер IBM і донедавна він був найкращим адаптером для обробки текстів, що забезпечують найчіткіше зображення символів, у порівнянні з будь-якими дисплейними системами, випущеними до PS/2.
Текстовий режим був метою розробки адаптера. Тоді IBM не могла навіть уявити, що комусь знадобиться малювати на дисплеї схеми.
Для забезпечення підключення терміналів, використовуваних у великих комп'ютерних системах, IBM для зображення символу в MDA використовувала площу екрана в 9х 14 пікселів, а сам символ був 7x9. Додатковий простір використовувався для відокремлення кожного символу, що збільшувало читабельність тексту.
Для реалізації тодішніх стандартів відеотерміналів, що обробляють символи У 80 стовпцях і 25 рядках, було потрібно 740 горизонтальних пікселів і 350 вертикальних (усього 259 000 точок на екран).
При роботі з такою кількістю точок IBM пішла на компроміс. При відображенні інформації з великою частотою потрібен був би більш широкополосний монітор, ніж той, котрий був доступний (у будь-якому випадку за невеликі гроші) під час розробки PC. IBM трохи зменшила використовувану частоту, довівши її До 50 Гц, і компенсувала можливість появи мерехтіння екрана використанням люмінофора з великим залишковим світінням. Таким чином з'явився стандарт IBM на монохромний дисплей.
Геркулес
HGC (Hercules Graphics Card - графічна карта Hercules) - розширення MDA із графічним режимом 720x348, розроблене фірмою Hercules' CGA - кольоровий графічний адаптер
Першим растровим дисплейним адаптером, розробленим IBM для PC, був кольоровий графічний адаптер - CGA (Color Graphic Adapter). Представлена альтернатива MDA засліпила комп'ютерний світ, який звик до зеленого. Новий адаптер забезпечував 16 яскравих чистих кольорів. Крім цього, він мав здатність працювати в кількох графічних режимах із різною роздільною здатністю.
Як про це говорить назва адаптера, він призначався для формування графічного зображення на кольоровому екрані. Однак він забезпечував роботу і з монохромними дисплеями, створеними на IBM для плати MDA. Він міг працювати в парі і з монохромними, і з композитними моніторами, і навіть із модулятором телевізійних приймачів. (Проте ви не можете підключити CGA до телевізора, якщо в нього немає композитного відеовходу). Забезпечує також роботу світлового пера.
CGA - це багаторежимний дисплейний адаптер. Він може застосовуватися і для символьних, і для побітових технологій. Для кожної з них він реалізує кілька режимів. Він містить 16 КБ пам'яті, безпосередньо доступної центральному мікропроцесору.
Символьний режим функціонування CGA установлюється за замовчуванням. У цьому режимі функціонування CGA нагадує MDA. Головною відмінністю цих двох адаптерів є те, що другий був створений для роботи з нестандартними вертикальними й горизонтальними частотами, забезпечуючи більш чітке зображення. Натомість CGA працює на стандартних частотах - тих, що використовуються композитними дисплеями. Це дає можливість бути сумісним із великим сімейством моніторів, але одночасно зменшує якість зображення.
CGA розділив дисплей на матрицю в 640 горизонтальних пікселів і 200 вертикальних. Для того щоб розташувати 2000 символів на екрані завбільшки 80x25 символів уформаті MDA, використовуються комірки 8x8 пікселів.
У системах CGA кожен символ розташовується в матриці 7x7. Одна точка зарезервована для підрядкового елемента і ще одна - для відокремлення. Очевидно, що підрядковий елемент має довжину на все зображення, що дозволяє уникнути додаткових ліній для відокремлення рядків тексту. Використання меншої кількості точок при зображенні символу означає,- що його зображення матиме більш грубу і менш приємну форму в порівнянні з MDA.
У будь-якому текстовому режимі IBM, керуючи атрибутами, можна працювати з 16-колірною палітрою. Будь-який символ тексту може бути зображений кожним з 16 кольорів.
Фон символу - точки, що входять у матрицю символу 8x8 і не беруть участі у формуванні форми символу, - може також мати один з 16 кольорів, але з одним обмеженням. У режимі, встановлюваному за вмовчанням, для фону можна використовувати 8 кольорів, тому що біт у байті параметрів, що встановлює яскравість або інтенсивність фонового кольору, призначається для іншої мети. Він застосовується для задавання режиму мерехтіння
Loading...

 
 

Цікаве