WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Мінімальні і максимальні операції текстових редакторів - Реферат

Мінімальні і максимальні операції текстових редакторів - Реферат


Реферат на тему:
Мінімальні і максимальні операції текстових редакторів
План
1. Мінімальний набір типових операцій.
2. Розширений набір операцій.
3. Операції зберігання
Розширений набір операцій
Контекстний пошук і заміна
Режим контекстного пошуку і заміни реалізується пошуком у документі певного текстового елемента й заміною його іншим, що заданий користувачем. Замінний і заданий текстові елементи можуть бути різної довжини, містити в собі одне слово, групу слів, частину слова, числа й інші знаки. Існує ряд додаткових умов для виконання операції пошуку і заміни. Вкажемо деякі з них.
- Одноразова й глобальна заміна. Режим одноразової заміни припиняє пошук після знаходження першого входження замінного елемента. Глобальна заміна заміняє усі входження замінного елемента.
- Автоматична й ручна заміна. Режим ручної заміни вимагає підтвердження від користувача на заміну після знаходження кожного входження замінного елемента. Автоматичний режим такого підтвердження не вимагає.
- Чутливість і нечутливість до рядкових і прописних символів. При виборі режиму, чутливого до рядкових і прописних символів, регістр, у якому відображений замінний елемент, має важливе значення при його пошуку. Інакше кажучи, якщо ви, наприклад, задали замінний елемент як IBM, текстовий процесор не зверне уваги на слово IBM в тексті.
- Напрямок пошуку. Зазвичай команда пошуку і заміни реалізує пошук, починаючи від позиції тексту, яку займає в цей час курсор, і до кінця документа. У ряді текстових процесорів напрямок пошуку можна змінити на зворотний. У деяких текстових процесорах (наприклад, Microsoft Word) за допомогою спеціальних символів реалізується мова запитів, що дає можливість здійснювати контекстний пошук за складними критеріями.
Режим перевірки правопису й синтаксису виконується спеціальними програмами (Speller/Checker), що можуть бути автономними або вбудованими в текстовий процесор. Ці програми суттєво розрізняються за своїми можливостями. Найпотужніші з них перевіряють не тільки правопис, але й відмінки, дієвідміни, пунктуацію і навіть стиль. Зазначений режим використовують для контролю одного слова, сторінки або цілого документа. Вказане слово зіставляється з його написанням у словнику й у випадку будь-яких невідповідностей видається на екран для редагування. При цьому користувачеві пропонується такий вибір:
- внести поправку;
- ігнорувати помилку;
- доповнити цим словом допоміжний словник.
Багато текстових редакторів пропонують додаткові послуги (наприклад, варіанти написання слова), що полегшує виправлення помилок. Але пам'ятайте, що можливості програми залежать від повноти словника. Тому постійно поповнюйте допоміжний словник, вносячи в нього слова, відсутні у вихідному словнику.
Крім перевірки помилок, пунктуації і видачі пропозицій щодо їх усунення, цей режим забезпечує виявлення певних помилок стилю, зокрема, неправильне використання великих і малих літер, повторення того самого слова кілька разів поспіль, відсутність пробілу між словами, відсутність других папок і т. ін. Усі зазначені помилки виявляються на основі порівняння розробленого тексту з основними правилами, що зберігаються в пам'яті. Зауважимо, що використовуваний у рамках текстового процесора набір таких правил дуже обмежений.
Словник синонімів
Словник синонімів допоможе уникнути повторень і зробить грамотним ваш стиль викладу. Його використання надзвичайно просте. Наведіть курсор на потрібне слово і введіть команду перегляду словника синонімів. Текстовий редактор видасть на екран кілька синонімів. Виберіть той, котрий вам більше подобається, і він автоматично буде перенесений у документ.
Конфігурація загальних параметрів сторінки
Розрізняють логічну й фізичну сторінки. Фізична сторінка (у деяких текстових редакторах замість цього терміна використовується термін "розмір паперу") зазвичай має певний стандартний розмір, наприклад 210x297 мм, а логічна сторінка утворюється на полі фізичної з урахуванням встановлених користувачем границь. Кількість даних на логічній сторінці визначається, з одного боку, щільністю друку (кількістю знаків на рядку), а з іншого боку - розрідженістю рядків (інтервалом між рядками). Якщо ви збираєтеся працювати з подвійними аркушами, конвертами або наклейками, вам треба встановити нові розміри фізичної сторінки.
Аналогічно до того, як здійснюється тверде й м'яке переведення каретки на новий рядок, текстовий процесор здійснює м'який і твердий перехід на нову сторінку. М'який перехід здійснюється автоматично після заповнення останнього рядка на сторінці. Однак користувач може почати нову сторінку, не чекаючи її остаточного заповнення, подавши команду твердого переходу.
Існує також команда заборони розриву сторінок, яка використовується, коли ви хочете, щоб певна частина документа (наприклад, таблиця) знаходилася на одній сторінці. У цьому випадку ви повинні поставити команду заборони розриву сторінок перед потрібною таблицею, щоб запобігти її розриву.
При розриванні абзацу багато текстових процесорів забезпечують контроль за так званими висячими рядками. Висячим рядком називається перший рядок або заголовок нового абзацу, що опинився на останньому рядку сторінки (Window), або останній рядок абзацу, що опинився на початку нової сторінки (Orphan). Розміщення абзацу при його розриві може регулюватися по-різному. Наприклад, не менше двох рядків - наприкінці сторінки і не менше трьох рядків - на початку.
Для введення нумерації сторінок у створюваному вами документі текстовий процесор запропонує спеціальне меню, у якому ви зможете вказати всі потрібні умови нумерації: місце розташування на аркуші номера сторінки, відмова від нумерації першої сторінки, використання колонтитулів і т. ін. Номери сторінок проставляються в колонтитулі.
Колонтитули являють собою один або кілька рядків, що поміщаються на початку або в кінці кожної сторінки документа. Вони зазвичай містять номери сторінок, назви розділів і параграфів, назву й адресу фірми тощо. Колонтитули можуть розрізнятися для парних і непарних сторінок, а також для першої сторінки і наступних. Використання колонтитулів дозволяє краще орієнтуватися в Документі, а також використовувати додаткові можливості реклами.
Використання макросів
Макросом називають файл, у
Loading...

 
 

Цікаве