WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Комп'ютерні мережі - Реферат

Комп'ютерні мережі - Реферат

кінцях установлюються термінатори ("заглушки"). Термінатор конструктивно являє собою BNC-конектор (він також надівається на Т-конектор) з упаяним опором. Значення цього опору повинне відповідати значенню хвильового опору кабелю, тобто для Ethernet потрібні термінатори з опором 50 Ом.
Товстий Ethernet - мережа на товстому коаксіальному кабелі, що має діаметр 0,4 дюйми і хвильовий опір 50 Ом. Максимальна довжина кабельного сегмента - 500 м.
Прокладка самого кабелю майже однакова для всіх типів коаксіального кабелю.
Для підключення комп'ютера до товстого кабелю використовується додатковий пристрій, що називається трансивером. Трансивер приєднаний безпосередньо до мережного кабелю. Від нього до комп'ютера йде спеціальний трансиверний кабель, максимальна довжина якого 50 м. На обох його кінцях знаходяться 15-контактні DIX-роз'єми (Digital, Intel і Xerox). За допомогою одного роз'єму здійснюється підключення до трансивера, за допомогою іншого - до мережної плати комп'ютера.
Трансивери звільняють від необхідності підводити кабель до кожного комп'ютєра. Відстань від комп'ютера до мережного кабелю визначається довжиною трансиверного кабелю.
Створення мережі за допомогою трансивера дуже зручне. Він може в будь-якому місці, що називається, "пропускати" кабель. Ця проста процедура займає мало часу, а саме з'єднання виявляється дуже надійним.
Кабель не ріжеться на шматки, його можна прокладати, не піклуючись про точне місце розташування комп'ютерів, а потім встановлювати трансивери в потрібних місцях. Кріпляться трансивери, як правило, на стінах, що передбачено їхньою конструкцією.
Якщо треба охопити локальною мережею площу більшу, ніж це дозволяють розглянуті кабельні системи, застосовуються додаткові пристрої - репітери (повторювачі). Репітер має 2-портове виконання, тобто він може об'єднати 2 сег-1 менти по 185 м. Сегмент підключається до репітера через Т-конектор. До одного кінця Т-конектора підключається сегмент, а на іншому ставиться термінатор. У мережі може бути не більше чотирьох репітерів. Це дозволяє одержати мережу з максимальною довжиною 925 м.
Довжина сегмента для Ethernet на товстому кабелі складає 500 м, до одного сегмента можна підключити до 100 станцій. При наявності трансиверних кабелів до 50 м довжиною, товстий Ethernet може одним сегментом охопити значно більшу площу, ніж тонкий.
Репітери необхідні, але зловживати ними не треба, тому що вони уповільнюють роботу в мережі.
Ethernet на биткій парі
Витка пара -^це два ізольованих проводи, скручених між собою. Для Ethernet використовується 8-жильний кабель, що складається з чотирьох витких пар. Для захисту від впливу навколишнього середовища кабель має зовнішнє ізолююче покриття.
Основний вузол на виткій парі - hub (у перекладі називається накопичувачем, концентратором або просто хаб). Кожен комп'ютер повинен бути підключений до нього за допомогою свого сегмента кабелю. Довжина кожного сегмента не може перевищувати 100 м. На кінцях кабельних сегментів установлюються і роз'єми RJ-45. Одним роз'ємом кабель підключається до хаба, іншим - до 1 мережної плати. Роз'єми RJ-45 дуже компактні, мають пластмасовий корпус і j вісім мініатюрних майданчиків.
Хаб - центральний пристрій у мережі на виткій парі, від нього залежить п 1 працездатність. Розміщувати його треба в легкодоступному місці, щоб можна І було легко підключати кабель і стежити за індикацією портів.
Хаби випускаються для різної кількості портів - 8, 12, 16 або 24. Відповідно І до нього можна підключити таку ж кількість комп'ютерів.
Фізично з концентратора "росте" багато проводів, але логічно це все один сегмент Ethernet і один колізійний домен, тому будь-який збій однієї станції позначається на роботі інших. Оскільки всі станції змушені "слухати" чужі пакети, колізія відбувається в межах усього концентратора (насправді на інші порти І посилається сигнал Jam, але це не суттєво). Тому, незважаючи на те, що концентратор - більш дешевий пристрій і він нібито вирішує всі проблеми замовника, радимо поступово відмовитися від цієї методики, особливо в умовах постійного зростання вимог до ресурсів мереж, і переходити на комутовані мережі. Мережа з 20 комп'ютерів, зібрана на репітерах 100 МБіт/с, може працювати повільніше, ніж мережа з 20 комп'ютерів, включених у комутатор 10 МБіт/с. Якщо раніше вважалася "нормальною" присутність у сегменті до 30 комп'ютерів, то сьогодні в мережах навіть 3 робочі станції можуть завантажити весь сегмент.
Технології ATM
Мережа ATM має зіркоподібну топологію. Мережа ATM будується на основі одного або декількох комутаторів, що є невід'ємною частиною цієї комунікаційної структури.
Висока швидкість передачі й надзвичайно низька ймовірність помилок у волоконно-оптичних системах висувають на перший план задачу створення високопродуктивних систем комутації на основі стандартів ATM.
Найпростіший приклад такої мережі - один комутатор, що забезпечує комутацію пакетів, даних і кілька кінцевих пристроїв.
ATM - це метод передачі інформації між пристроями в мережі маленькими пакетами фіксованої довжини, що називаються комірками (cells). Фіксація розмірів комірки має ряд істотних переваг у порівнянні з пакетами змінної довжини.
По-перше, комірки фіксованої довжини вимагають мінімальної обробки при операціях маршрутизації у комутаторах. Це дозволяє максимально спростити схемні рішення комутаторів при високих швидкостях комутації.
По-друге, усі види обробки комірок у порівнянні з обробкою пакетів змінної довжини значно простіші, тому що зникає необхідність в обчисленні довжини комірки.
По-третє, при застосуванні пакетів змінної довжини передача довгого пакета даних могла б викликати затримку видачі в лінію пакетів зі звуком або відео, що призвело б до їхнього викривлення.
Життєдіяльність мережі
Мережа - це, в основному, спільне користування або розподіл. Розподіл файлів, ресурсів і програм
Мережа дозволяє користуватися спільною інформацією разом з іншими користувачами мережі. Узалежності від того, яким чином установлюється мережа, існує два способи доступу до інформації. Найпростіший спосіб - передати зі свого комп'ютера прямо на інший. Другий спосіб - відправити файл на певний проміжний пункт, де інформація буде знаходитися, поки її не забере той, кому вона призначена.
Розподілити ресурси - це означає встановити певні комп'ютерні (мережні) ресурси (диск, принтер, графобудівник, CD-ROM, модем і т. д.) таким чином, Щоб усі комп'ютери могли ними користуватися. Диски також можуть бути розподільними ресурсами. Це заощаджує гроші й засоби. Іноді зручніше помістити використовувану програму на спільний диск, ніж зберігати копію програми на кожному ПК (розподіл програм). Оскільки навіть у найпростішій мережі можуть виникнути складності, потрібна людина, яка нестиме відповідальність за те, Щоб мережа працювала нормально і не виходила з-під контролю. Ця людина називається адміністратором мережі або системним адміністратором. її обов'язок - забезпечувати якнайбільше вільного місця на серверному диску, підтримувати нормальну роботу сервера, гарантувати можливість доступу в мережу новим користувачам, розмежовувати доступ до різних мережних ресурсів, визначати пріоритети. Ця людина повинна бути гарним організатором.
У міру поширення мереж із виділеним сервером (іноді не одним) роль системного адміністратора зростає.
Loading...

 
 

Цікаве