WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Кібернетика - Реферат

Кібернетика - Реферат

значення кібернетики
Загальне значення кібернетики полягає в таких напрямках: ;1. Філософське, оскільки кібернетика дає нове уявлення про світ, що ґрунтується на ролі зв'язку, управління, інформації, організованості, зворотного зв'язку й імовірності.
2. Соціальне, оскільки кібернетика дає нове уявлення про суспільство як організоване ціле. Про користь кібернетики для вивчення суспільства чимало було сказано вже в момент виникнення цієї науки.
3. Загальнонаукове в трьох розуміннях: по-перше, у зв'язку з тим, що кібернетика дає загальнонаукові поняття, які виявляються важливими в інших областях науки - поняття управління, складної динамічної системи тощо; по-друге, у зв'язку з тим, що дає науці нові методи дослідження: імовірнісні, стохастичні, моделювання на ЕОМ і так далі; по-третє, у зв'язку з тим, що на основі функціонального підходу "сигнал-відгук" кібернетика формує гіпотези про внутрішній склад і будову систем, які потім можуть бути перевірені в процесі змістовного дослідження.
4. Методологічне, яке визначається тим, що вивчення функціонування простіших технічних систем використовується для висування гіпотез про механізм роботи якісно складніших систем із метою пізнання процесів, що відбуваються в них - відтворення життя, навчання і так далі.
5. Найвідоміше технічне значення кібернетики - створення на основі кібернетичних принципів ЕОМ, роботів, ПЕОМ, що породило тенденцію кібернетизації й інформатизації не тільки наукового пізнання, але й усіх сфер життя.
Кібернетика й комп'ютери
З числа складних технічних перетворювачів інформації найбільше значення мають комп'ютери. Комп'ютери мають властивість універсальності. Це означає, Що будь-які перетворення буквено-цифрової інформації, які можуть визначатися довільною кінцевою системою правил будь-якої природи (арифметичних, граматичних тощо), можуть бути виконані комп'ютером після введення в нього складеної належним чином програми. Іншим відомим прикладом універсального перетворювача інформації (хоча і заснованого на зовсім інших принципах) є людський мозок. Властивість універсальності сучасних комп'ютерів відкриває можливість моделювання з їхньою допомогою будь-яких інших перетворювачів інформації, у тому числі розумових процесів. Така можливість ставить комп'ютери в особливе положення: з моменту свого виникнення вони представляють основний технічний засіб, основний апарат дослідження, який має кібернетика.
Так само, як різноманітні машини і механізми полегшують фізичну працю людей, комп'ютери полегшують їх розумову працю, заміняючи людський мозок у його найбільш простих і рутинних функціях. Комп'ютери діють за принципом "так - ні", і цього досить для того, щоб створити обчислювальні машини, які хоча й поступаються людському мозку в гнучкості, але переважають його за швидкістю виконання обчислювальних операцій. Аналогія між комп'ютерами й мозком людини доповнюється тим, що комп'ютери ніби відіграють роль центральної нервової системи для пристроїв автоматичного управління.
Введене-в кібернетику поняття самонавчальних машин аналогічне до відтворення живих систем. І те, і інше має на увазі створення систем, подібних або ідентичних родителю. Це стосується як машин, так і живих систем.
Процес відтворення - це завжди динамічний процес, що включає якісь сили або їхні еквіваленти. Вінер так сформулював гіпотезу відтворення, що дозволяє запропонувати єдиний механізм самовідтворення для живих і неживих систем: "Один із можливих способів представлення цих сил полягає в тому, щоб помістити активний носій специфіки молекули в частотній будові її молекулярного випромінювання, значна частина якого лежить, очевидно, в області інфрачервоних електромагнітних частот або навіть нижче. Може виявитися, що специфічні речовини (віруси) при деяких обставинах випромінюють інфрачервоні коливання, які мають здатність сприяти формуванню інших молекул вірусу з невизначеної магми амінокислот і нуклеїнових кислот. Цілком можливо, що таке явище можна розглядати як певну притягальну взаємодію частот".
Сучасні ЕОМ значно перевершують ті, котрі з'явилися на зорі кібернетики. Ще 10 років тому фахівці сумнівалися, що шаховий комп'ютер коли-небудь зможе обіграти пристойного шахіста, однак тепер він майже на рівних бореться з чемпіоном світу. Те, що машина ледь не вигравала в Каспарова за рахунок величезної швидкості перебору варіантів (100 мільйонів на секунду проти двох у людини), гостро ставить питання не тільки про можливості комп'ютерів, але і про те, що таке людський розум.
Передбачалося два десятиліття тому, що ЕОМ будуть з роками чимраз більш могутніми й масивними, але всупереч прогнозам найвидатніших учених, були створені персональні комп'ютери, які стали повсякденним атрибутом нашого життя.У перспективі нас чекає загальна комп'ютеризація й створення людиноподібних роботів.
Однак слід мати на увазі, що людина не тільки логічно мисляча істота, але й творча, і ця здатність є результатом усієї попередньої еволюції. Якщо ж будуть побудовані не просто людиноподібні роботи, але й такі, що переважатимуть її за розумом, то це привід не тільки для радості, але і для занепокоєння, пов'язаного як з роботизацією самої людини, так і з проблемою можливого "бунту машин", виходу їх з-під контролю людей і навіть поневолення ними людини. Звичайно, у XX столітті це була не більш ніж далека від реальності фантастика.
Застосування кібернетики - моделювання
Завдяки розвиткові ЕОМ метод моделювання став основним інструментом кібернетики. Застосовувані моделі стають чимраз масштабнішими: від моделей функціонування підприємства й економічної галузі до комплексних моделей управління біогеоценозами, від еколого-економічних моделей раціонального природокористування в межах цілих регіонів до глобальних моделей.
У 1972 р. на основі методу "системної динаміки" Дж. Форрестера були побудовані перші так звані "моделі світу", націлені на вироблення сценаріїв розвитку всього людства в його взаєминах із біосферою. їхні недоліки полягали в надмірно високому ступені узагальнення змінних, що характеризують процеси, які протікають у світі; відсутності даних про особливості й традиції різних культур і так далі. Однак це виявилося вельми багатообіцяючим напрямком. Поступово зазначені недоліки долалися в процесі створення наступних глобальних моделей, що набували чимраз більш конструктивного характеру, орієнтуючись на розгляд питань поліпшення існуючого еколого економічного становища на планеті.
М. Месаровичем і Е. Пестелем були побудовані глобальні моделі на основі теорії ієрархічних систем, а В. Леонтьєвим - на основі розробленого ним в економіці методу "витрати-випуску". Подальший прогрес у глобальному моделюванні очікується на шляху побудови моделей, чимраз більш адекватних реальності, що поєднають у собі глобальні, регіональні й локальні моменти.
Поширюючись на вивчення усе складніших систем, метод моделювання стає необхідним засобом як пізнання, так і перетворення дійсності. Сьогодні як про одну з основних можна говорити про перетворювальну функцію моделювання, виконуючи яку, воно робить прямий внесок в оптимізацію складних систем. Перетворювальна функція моделювання сприяє уточненню цілей і засобів реконструкції реальності. Властива моделюванню трансляційна функція сприяє синтезу знань - завданню, що має першорядне значення на сучасному етапі вивчення світу.
Прогрес в області моделювання слід очікувати не на шляху протиставлення одних типів моделей іншим, а на основі їхнього синтезу. Універсальний характер моделювання на ЕОМ дає можливість синтезу найрізноманітніших знань, а властивий моделюванню на ЕОМ функціональний підхід служить меті управління складними системами.
Loading...

 
 

Цікаве