WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Кібернетика - Реферат

Кібернетика - Реферат


Реферат на тему:
Кібернетика
План
1. Поняття кібернетики.
2. Розвиток кібернетики".
3. Предмет, методи і цілі кібернетики.
4. Кібернетика й інформація.
5. Місце кібернетики в системі наук.
6. Роль і значення кібернетики.
7. Кібернетика й комп'ютери.
8. Застосування кібернетики - моделювання.
Сучасне покоління є свідком стрімкого розвитку науки й техніки. За останні триста років людство пройшло шлях від найпростіших парових машин до могутніх атомних електростанцій, опанувало надзвукові швидкості польоту, поставило собі на службу енергію річок, створило величезні океанські кораблі й гігантські землерийні машини, що заміняють ручну працю десятків тисяч людей. Запуском першого Штучного супутника Землі й польотом першої людини в космос був прокладений шлях до освоєння космічного простору.
Однак до середини XX століття майже всі створені людиною механізми призначалися для виконання хоча й досить різноманітних, але в основному виконавчих функцій. їхня конструкція передбачала завжди більш-менш складне управління, здійснюване людиною, що повинна оцінювати зовнішню обстановку, зовнішні умови, спостерігати за ходом того чи іншого процесу і відповідно керувати машинами, рухом транспорту і т. д. Область розумової діяльності, психіки, сфера логічних функцій людського мозку здавалися донедавна зовсім недоступними для механізації.
Малюючи картини життя майбутнього суспільства, автори фантастичних оповідань і повістей часто уявляли, що всю роботу за людину виконуватимуть машини, а роль людини зведеться лише до того, щоб, спостерігаючи за роботою цих машин, натискати на пульті відповідні кнопки, що керують певними операціями.
Однак сучасний рівень розвитку радіоелектроніки дозволяє ставити й вирішувати завдання створення нових пристроїв, що звільнили б людину від необхідності спостерігати за виробничим процесом і керувати ним, тобто замінили б собою оператора, диспетчера. З'явився новий клас машин - керуючі машини, здатні виконувати найрізноманітніші й часто досить складні завдання управління виробничими процесами, рухом транспорту і т. д. Створення керуючих машин дозволяє перейти від автоматизації окремих верстатів і агрегатів до комплексної автоматизації конвеєрів, цехів, цілих заводів.
Обчислювальна техніка використовується не тільки для управління технологічними процесами і вирішення численних трудомістких науково-теоретичних і конструкторських обчислювальних завдань, але й у сфері управління народним господарством, економіки й планування.
Поняття кібернетики
Існує велика кількість різних визначень поняття "кібернетика", однак усі вони зводяться до того, що кібернетика - це наука, яка вивчає загальні законо-
мірності будови складних систем управління й протікання в них процесів управління. У зв'язку з тим, що будь-які процеси управління пов'язані з прийняттям рішень на основі одержуваної інформації, то кібернетику часто визначають також як науку про загальні закони одержання, зберігання, передачі й перетворення інформації у складних керуючих системах.
Поява кібернетики як самостійного наукового напрямку належить до 1948 p., коли американський учений, професор математики Массачусетського технологічного інституту Норберт Вінер (1894-1964) опублікував книгу "Кібернетика, або Управління й зв'язок у тварині й машині". У цій книзі Вінер узагальнив закономірності, що належать до систем управління різної природи - біологічних, технічних і соціальних. Питання управління в соціальних системах були більш докладно розглянуті ним у книзі "Кібернетика й суспільство", опублікованій у 1954 р.
Назва "кібернетика" походить від грецького "кюбернетес", що спочатку означало "кермовий", "кормчий", але згодом почало означати і "правитель над людьми". Так, давньогрецький філософ Платон у своїх творах в одних випадках називає кібернетикою мистецтво керування кораблем або колісницею, а в інших - мистецтво правити людьми. Показово, що римлянами слово "кюбернетес" було перетворене на "губернатор".
Відомий французький вчений-фізик А. М. Ампер (1775-1836) у своїй праці "Досвід про філософію наук, або Аналітичний виклад природної класифікації всіх людських знань", перша частина якої вийшла в 1834 p., назвав кібернетикою науку про поточне управління державою (народом), що допомагає урядові вирішувати конкретні завдання, що постають перед ним, з урахуванням різноманітних обставин у світлі загального завдання принести країні мир і процвітання.
Однак незабаром термін "кібернетика" був забутий і, як зазначалося раніше відроджений у 1948 р. Вінером як назва науки про управління технічними, біологічними і соціальними системами.
Розвиток кібернетики
Становлення й успішний розвиток будь-якого наукового напрямку пов'язані, з одного боку, з нагромадженням достатньої кількості знань, на базі яких може розвиватися ця наука, і, з іншого боку - із потребами суспільства в її розвитку. Тому невипадково, що міркування про кібернетику Платона й Ампера не одержали свого часу подальшого розвитку і були, власне, забуті. Досить солідна наукова база для становлення кібернетики створювалася лише протягом XIX-XX століть, а технологічна база безпосередньо пов'язана з розвитком електроніки за період останніх 50-60 років.
Соціальна потреба в розвитку кібернетики на сучасному етапі суспільного розвитку визначається насамперед бурхливим зростанням технологічного рівня виробництва, у результаті чого частка сумарних фізичних зусиль людини й тварин складає сьогодні менше 1 % світового енергетичного балансу. Зниження Цієї величини обумовлено стрімким зростанням енергооснащеності працівників фізичної праці, що супроводжується і значним підвищенням її продуктивності, газом із тим керування сучасною технікою вимагає чимраз більших витрат нервової енергії, а психофізичні можливості людини обмежені, тому виявилося, що саме вони значною мірою обмежували повноцінне використання досягнень технічного прогресу.
З іншого боку, у розвинутих країнах частка працівників розумової праці щодо всіх працюючих наближається вже до 50 %, причому подальше її зростання є об'єктивним законом суспільного розвитку. А продуктивність розумової праці, у процесі якої донедавна використовувалися лише найпримітивніші технічні засоби підвищення її ефективності (арифмометри, конторська рахівниця, логарифмічні лінійки, друкарські машинки), практично залишалася на рівні XIX століття.
Якщо враховувати також безперервне зростання складності технологічних процесів, що характеризуються великою кількістю різноманітних показників, то стає зрозумілим, що відсутність механізації інформаційних процесів гальмує подальший науково-технічний прогрес. Перелічені фактори в сукупності і обумовили швидкий розвиток кібернетики і її технічної бази - кібернетичної техніки.
Необхідність або доцільність заміщення людини автоматом визначається однією з таких причин.
По-перше, функціонування об'єкта управління може характеризуватися такими великимишвидкостями, що людина через нейрофізіологічні обмеження швидкості своєї реакції не може досить швидко, в темпі функціонування об'єкта або, як прийнято казати, у реальному масштабі часу, здійснювати необхідні керуючі впливи. Це обмеження стосується тією чи іншою мірою, наприклад, процесів керування літаками, космічними кораблями, ракетами, атомними й хімічними реакціями. -
По-друге, керуючий автомат виявляється необхідним, коли керування повинне здійснюватися в тих місцях, де присутність людини або неможлива, або пов'язана з великими труднощами й витратами (космічні апарати, інші планети, небезпечні й шкідливі виробничі приміщення), а телекерування з тих або інших причин неможливе або недоцільне.
По-третє, у ряді виробничих
Loading...

 
 

Цікаве