WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Інформація й інформатика - Реферат

Інформація й інформатика - Реферат


Реферат на тему:
Інформація й інформатика
План
1.Інформація.
1.1. Інформація й час.
1.2. Що таке інформація?
1.3. Як обчислити інформацію. 2. Інформатика.
2.1. Як розвивалася інформатика.
2.2. Народження ЕОМ. ,
2.3. Сучасна інформатика.
2.4. Інформаційні технології.
Інформація
Інформація й час
Слово "інформація" у перекладі з латинської мови означає: роз'яснення, виклад чого-небудь або відомості про що-небудь. Таке поняття, як обробка інформації, з'явилося зовсім недавно, однак обробляти інформацію люди почали ще в давні часи.
Спочатку з покоління в покоління інформація передавалася усно. Це були, наприклад, відомості про професійні навички, про прийоми полювання, способи обробки знарядь праці, способи землеробства тощо. Потім люди навчилися фіксувати інформацію у вигляді графічних образів навколишнього світу. Приблизно 20-30 тис. років тому з'явилися перші наскальні малюнки, що зображують тварин, рослини, людей.
Пошук більш досконалих способів фіксування інформації призвів до появи писемності. Спочатку люди записували розрахунки з покупцями, потім з'явилося перше письмове слово. На чому вони тільки не писали! В Індії - на пальмовому листі, у Вавилоні - на глиняних плитках, на Русі - на бересті. .Писемність стала новим досягненням людства в області зберігання й передачі інформації. Однак справжньою революцією став винахід друкувального верстата, завдяки якому з'явилася книга. Люди одержали можливість не тільки зафіксувати на матеріальному носії свої знання, у тому числі й професійні, але й масово їх тиражувати.
Сьогодні друкована продукція, включаючи книги, технічну документацію, мільйони томів довідкової літератури, мільярди газет і журналів, утворила величезні океани інформації. Цю інформацію необхідно зберігати, потрібно знаходити в ній потрібні відомості, передавати іншим споживачам. Але книга є незручним, складним, дорогим, а головне - "повільним" носієм інформації. Уся багатогранність змісту розкривається людині при гортанні, читанні й розгляданні книги. Таким чином, вона не може безпосередньо впливати на виробничий процес. Спочатку людина повинна знайти потрібну їй книгу, освоїти накопичені в ній знання, які пізніше зможуть дати поштовх до подальшого розвитку виробництва. Зберігання книг вимагає величезних приміщень і спеціальних кліматичних умов, а їхня доставка читачеві пов'язана з дорогим розмноженням у безлічі екземплярів і об'ємних транспортних перевезень. Книга як носій інформації сьогодні вже відстає від стрімкого просування людства шляхом освоєння природи. Прогрес у цій діяльності, обумовлений насамперед розвитком комунікацій, тобто зв'язком між людьми, вимагає розширення впливу інфосфери на техносферу.
Для XX століття - століття автомобіля, електрики, авіації, атомної енергії, космонавтики, електронної техніки - стала характерною небувала швидкість розвитку науки, техніки і нових технологій. Так, від винаходу друкарства (середина XV століття) до винаходу радіоприймача (1895 рік) минуло близько 440 років, а між винаходом радіо й телебачення - близько 30 років. Розрив у часі між винаходом транзистора й інтегральної схеми склав усього 5 років.
В області нагромадження наукової інформації її обсяг, починаючи з XVII століття, подвоювався приблизно кожні 10-15 років. Тому однією з найважливіших проблем людства є лавиноподібний потік інформації у будь-якій галузі його життєдіяльності.
Підраховано, наприклад, що сьогодні фахівець повинен витрачати близько 80 % свого робочого часу, щоб устигнути прослідкувати за всіма новими друкованими працями в його сфері діяльності.
Був також інший вид інформаційної взаємодії. Окремі держави, прагнучи до розширення своїх територій, запроваджували агресивну політику щодо своїх сусідів. Підготовка й ведення бойових дій вимагали інформації про військовий потенціал супротивника. її добували, наприклад, через розвідників. У зв'язку з цим гостро постало питання про захист від втрат інформації в "сторонні руки". Почали розвиватися методи кодування, розроблятися способи швидкого й безпечного пересилання інформації. Минали роки, зростав обсяг інформації, якою обмінювалося суспільство. Для збирання, переробки й поширення інформації створювалися видавництва, друкарні - народилася інформаційна промисловість. Газети, журнали й інші видання, що випускаються великими тиражами, крім корисної інформації, обрушували на людину величезну кількість найчастіше непотрібних, малозначущих відомостей. Для позначення зайвих відомостей придумали спеціальний термін "інформаційний шум".
Крім друку, з'явилися й інші засоби масової інформації - радіо й телебачення. І суспільство звикло до того, що коли говорять про інформацію, то йдеться про відомості, отримані через радіо, газети і т. д. Загубився основний зміст цього слова, потонув у потоці новин, що надходять через засоби масової інформації.
Другий революційний винахід XX століття - електронна обчислювальна машина (ЕОМ). Саме вона є носієм інформації й засобом доставки її споживачеві. У сукупності з лініями зв'язку, такими як проводовий, радіо-, космічний і оптичний, ЕОМ робить людині доступною й мобільною будь-яку частину гігантського обсягу інформації, яка без безпосереднього впливу на людину може впливати на роботу виробничого устаткування, наприклад, на верстати з програмним керуванням. На заводах впроваджуються автоматизовані лінії і навіть цілі автоматизовані виробництва Це, звичайно, не означає, що в майбутньому комп'ютер витисне з побуту книгу Адже книга не просто носій інформації, вона - частина нашого духовного світу. Уже зараз, передаючи інформацію в машинну пам'ять, люди звільняють полиці книжкових сховищ від технічної документації і довідкової літератури.
Що таке інформація
"Немає, мабуть, у науці, практиці сучасності поняття більш розповсюдженого, ніж поняття "інформація" І немає одночасно іншого поняття, щодо якого ведеться стільки суперечок, дискусій, є стільки різних поглядів...", - стверджував учений В. Г Афанасьев
Наявність безлічі визначень інформації обумовлена складністю, специфічністю й різноманіттям підходів до тлумачення сутності цього поняття. Узагалі існує кілька поглядів на те, що прийнято вважати інформацією.
Один погляд, і його, очевидно, підтримує більшість фахівців і неспеціалістів, зводиться до того, що є ніби два сорти інформації:
1) Інформація технічна, яка передається телеграфними лініями і відображається на екранах радіолокаторів Кількість такої інформації може бути точно обчислена, і процеси, що відбуваються з такою інформацією, підкоряються фізичним законам
2) Інформація семантична, тобто значеннєва Це та сама інформація, що міститься, наприклад, у літературному творі. Для такої інформації пропонуються різні кількісні оцінки і навіть створюються математичні теорії. Але загальна думка, скоріше, зводиться до того, що оцінки тут досить умовні й приблизні й алгеброю гармонію все-таки не перевіриш.
Другийпогляд полягає в тому, що інформація - це фізична величина, така ж, як, наприклад, енергія або швидкість. Певним чином і в певних умовах інформація так само описує як процеси, що відбуваються в природних фізичних системах, так і процеси в системах, створених штучно.
Як завжди, при наявності двох різко протилежних думок існує і третя, примирна. Прихильники третього підходу вважають, що інформація єдина, але кількісні оцінки повинні бути різними. Окремо потрібно вимірювати кількість інформації, причому кількість інформації - сувора оцінка, щодо якої можна розвивати єдину сувору теорію. Крім кількості інформації, слід вимірювати також її цінність. А от із цінністю інформації відбувається те ж саме, що і з поняттям семантичної інформації. З одного боку, начебто її можна обчислити, а з іншого боку, усі ці
Loading...

 
 

Цікаве