WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Адресація та маршрутизація в IP–мережах - Реферат

Адресація та маршрутизація в IP–мережах - Реферат


Реферат на тему:
Адресація та маршрутизація в IP-мережах
Адресація в IP-мережах
На відміну від фізичних MAC-адрес, формат яких залежить від конкретної мережної архітектури, IP-адреса будь-якого вузла мережі є чотирибайтовим числом. Записуються IP-адреси чотирма числами в діапазоні від 0 до 255, які представляються в двійковій, вісімковій, десятковій або шістнадцятковій системах числення та розділяються крапками (наприклад 192.168.40.250). Для більш ефективного використання єдиного адресного простору Internet введено класи мереж:
" Мережі класу A ( 1-126) мають 0 в старшому біті адрес. На мережну адресу відводиться 7 молодших бітів першого байта, на гост-частину - 3 байти. Таких мереж може бути 126 з 16 мільйонами вузлів у кожній.
" Мережі класу B (128-191) мають 10 у двох старших бітах адрес. На мережну адресу відводиться 6 молодших бітів першого байта та другий байт, на гост-частину - 2 байти. Таких мереж може бути близько 16 тисяч з 65 тисячами вузлів в кожній.
" Мережі класу C (192-223) мають 110 у трьох старших бітах адрес. На мережну адресу відводиться 5 молодших бітів першого байта та другий і третій байт, на гост-частину - 1 байт. Таких мереж може бути близько 2 мільйонів з 254 вузлами в кожній.
" Мережі класу D (224-239) мають 1110 у чотирьох старших бітах адрес. Решта біт є спеціальною груповою адресою. Адреси класу D використовуються у процесі звернення до груп комп'ютерів.
" Мережі класу E (240-255) зарезервовані на майбутнє.
Для зменшення трафіка в мережах з великою кількістю вузлів застосовується розділення вузлів за підмережами потрібного розміру. Адреса підмережі використовує кілька старших бітів гост-частини IP-адреси, решта молодших бітів - нульові. В цілому IP-адреса складається з адреси мережі, підмережі та локальної гост-адреси, яка є унікальною для кожного вузла. Для виділення номерів мережі, підмережі та госта (вузла) використовується маска підмережі - бітовий шаблон, в якому бітам, що використовуються для адреси підмережі, присвоюються значення 1, а бітам адреси вузла - значення 0. Розглянемо адресу 192.168.40.252 та значення маски 255.255.255.0. У цьому випадку маємо адресу підмережі 192.168.40 та адресу госта - 252. При цьому всі гости підмережі 192.168.40 мають встановити ту ж саму маску підмережі. Отже, мережа 192.168 може мати 256 підмереж з 254 вузлами в кожній. Використання ж маски 255.255.255.192 дасть змогу мати 1024 підмережі з 60 вузлами в кожній.
Комбінації всіх нулів або всіх одиниць у мережній, підмережній або гост-частині зарезервовані для загальних (broadcast) повідомлень та службових цілей. Наприклад, адреса 192.168.40.255 використовується для загального повідомлення всім вузлам підмережі 192.168.40.
Кожен гост може мати не тільки IP-адресу, але й ім'я (Host name). Як і цифрові IP-адреси, імена вузлів діляться на частини, що розділяються крапками. Починають запис від імені комп'ютера, далі йдуть імена локальних доменів (груп комп'ютерів) і закінчується ім'я вказанням імен вищих доменів (організаційних та територіальних). Список цих імен зберігається в спеціальній базі даних доменів служби імен DNS (Domain Name System). Наприклад, ім'я blues.franko.lviv.ua відповідає серверу з іменем Blues у домені franko.lviv.ua комп'ютерів кампусної мережі Львівського державного університету ім. І.Франка. Звертаючись до вузла, з однаковим успіхом можна використати як IP-адресу, так і його ім'я.
Стек протоколів TCP/IP
Архітектура протоколів TCP/IP призначена для об'єднаної мережі, що складається зі з'єднаних між собою за допомогою шлюзів окремих різнорідних комп'ютерних підмереж.
Протоколи цієї сім'ї розроблялись для мережі ARPAnet Міністерства оборони США, а пізніше отримали широке використання у мережах UNIX-машин та всесвітній мережі Internet. Стек протоколів TCP/IP розроблено та протестовано ще до прийняття стандартів ISO, а тому ієрархію управління в IP-мережах визначають п'ятьма рівнями:
1. - Hardware level ;
2. - Network interfase ;
3. - Internet level ;
4. - Transport level ;
5. - Application level .
1 - нижній рівень Hardware level описує середовище передавання.
2 - рівень Network interfase (мережний інтерфейс) містить апаратнозалежне програмне забезпечення, яке забезпечує поширення інформації на певному відрізку середовища передавання.
3 - рівень Internet (міжмережний) level представлений протоколами IP, ARP, RARP та ICMP. Головне його завдання - маршрутизація (вибір шляху передавання даних через множину проміжкових вузлів) під час передавання інформації від вузла-відправника до вузла-адресата. Інше важливе завдання протоколу IP - надання вищим рівням єдиного, уніфікованого та апаратно-незалежного інтерфейсу передавання інформації. Відповідність IP-адреси вузла його фізичній адресі в підмережі динамічно визначається за допомогою запитів протоколу ARP (Address Resolution Protocol) та запам'ятовування отриманих адрес. Протокол RARP (Reverse Address Resolution Protocol) виконує протилежні ARP функції - перетворює фізичні MAC-адреси у відповідні їм IP-адреси. Для обміну керуючими повідомленнями, повідомленнями про помилки, які можуть виникати у процесі передавання даних між вузлами, для визначення доступності вузлів, адрес маршрутизаторів тощо використовується протокол ICMP (Internet Control Message Protocol). Якщо маршрутизатор отримує пакет, який не може бути
Loading...

 
 

Цікаве