WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Оцінка економічної ефективності науково-інформаційної діяльності - Реферат

Оцінка економічної ефективності науково-інформаційної діяльності - Реферат

прискорення доставки інформації (скорочення строків доведення інформації до споживача), ефект підвищення відносної вартості інформації (підвищення повноти, якості). Для його визначення необхідна налагоджена система зворотного зв'язку зі споживачем, механізм якої гарантував би вірність первинних даних, необхідних для розрахунку. Відсутність такої системи робить виконання цього завдання неможливим.
На відміну від складових Ее і Ек, величина яких повністю обумовлена діяльністю інформаційного органу, ефект використання матеріалів (Eвм) залежить від матеріальних і інтелектуальних можливостей трудових колективів "переварити" і використати вихідну (первинну) інформацію, тобто, від того, наскільки позитивно вплине вона на кінцеві результати діяльності споживачів. Така оцінка хоч і є непрямою для (її кінцевий результат залежить від багатьох незалежних від них факторів), проте досить суттєва для визначення ефективності його роботи тому, що дозволяє дати уніфіковану якісну характеристику різноманітним конкретним результатам НІД з позиції суспільних інтересів у цілому, оцінити не сам процес, а його результат, забезпечити постійний контроль за використанням інформаційних матеріалів і послуг.
Виконання практичних розрахунків ефекту використання НІД вимагає, по-перше, методично обгрунтованого вибору кількісних показників, які відображають позитивні результати діяльності споживачів інформації, і, по-друге, визначення методів виділення тієї частки загального позитивного ефекту, яку можна розглядати як наслідок діяльності інформаційного органу.
Досвід показує, що в якості важливої кількісної характеристики досягнутих позитивних результатів діяльності споживачів інформаційної продукції при визначенні економічної ефективності НІД частіше всього враховується річний економічний ефект, отримання якого цілком або частково, в тій чи іншій мірі (хай навіть незначній) обумовлено використанням інформаційної продукції, наданої даним інформаційним органом. Цей показник дозволяє вирішити питання про вихідну інформаційну продукцію, що необхідно для планових розрахунків.
В літературних джерелах з питань методики і практики розрахунку ефективності НІД наведено декілька прийомів визначення її частки в плановому і фактичному економічному ефекті споживача - підприємства, закладу чи установи. Найбільш поширений - присвоєння постійних (нормативних) коефіцієнтів, диференційованих за видами джерел інформації, за плановими завданнями чи об'єктами, які забезпечує інформаційний орган (нова технологія, оргзаходи тощо). Це так звані, коефіцієнти "потенційної корисності", "новизни", "оперативного використання". Рідше розрахунок ведеться за цілями реалізації (впровадження нововведення, підвищення інформованості спеціалістів, забезпечення інформацією планових робіт з метою прискорення їхньої реалізації тощо). Ще рідше - за характером використання інформації (безпосереднє впровадження, використання певних положень тощо). І зовсім рідко - за змістом використаної інформації.
Нормовані (постійні) коефіцієнти визначаються для кожної галузі, сфери діяльності чи виробництва безпосередньо, виходячи з ефективності їхньої діяльності протягом декількох років. Нормовані значення коефіцієнтів значно спрощують процедуру визначення ефекту використання інформаційної продукції, та вони мають значний недолік - недостатню гнучкість і не обгрунтовану економічно умовність; можуть використовуватися лише в суто локалізованих системах "орган інформації - споживач" і тільки на обмежений період. Тому економічно більш вірно для практичних розрахункових операцій з виявлення ефекту, який можна розглядати як частку інформаційного органу, використовувати коефіцієнти ефективності, розраховані за співвідношенням витрат, супутніх реалізації економічного ефекту нововведення чи інформації споживачем. Такий підхід вимагає ретельного обгрунтування витрат трудових і фінансових ресурсів, пов'язаних з функціонуванням інформаційного органу чи системи. Проте, в цьому разі розрахункові коефіцієнти індивідуальні для кожного варіанту використання інформаційної продукції. Доля ефекту формується під впливом змістової цінності інформації і виділених на цілі інформування ресурсів. В той же час не виникає будь-яких технічних ускладнень при здійсненні розрахунків. При достатній забезпеченості розрахунків необхідною вихідною інформацією про рівень витрат, що обумовили виробничий ефект, процедура визначення коефіцієнта нескладна: співставляються фінансові або трудові витрати на інформаційне обслуговування з конкретної проблеми з приведеними до одного періоду часу відповідними сумарними витратами, які забезпечили кінцевий ефект у споживача.
Якщо при нормативному методі визначення часткової участі інформаційного органу диференціюються нормативи, то при "повитратному" - алгоритми співставлення витрат. У зв язку з тим, що склад витрат може суттєво змінюватися в залежності від цілі використання інформації, даною методикою пропонується диференціювати алгоритми співставлення витрат у відповідності з очікуваним корисним результатом використання матеріалів НІД. Всього таких результатів виділено сім:
К1 - пряме запозичення нововведення чи інформації без будь-яких конструктивно-технологічних або організаційних змін, без доводок і доробок:
К1 = Зі : Звп,
де Зі - витрати на інформаційне забезпечення впровадження нововведення; Звп - сумарні витрати, пов'язані з впровадженням нововведення, включаючи витрати на НІД, приведені до одного розрахункового часу;
К2 - прямі запозичені нововведення або технічних (організаційних) рішень зі змінами, обумовленими місцевою виробничою специфікою:
(К2 = [(Тр - Тд) : (Тр + Ті)] - 0,1,
де Тр - розрахункова трудоємкість (вартість) технічної підготовки виробництва до впровадження пропонованого нововведення (розробка інформаційної продукції) за повним обсягом впровадження, розрахована для умов і за нормами запозичувача нововведення;
Тд - трудоємкість (вартість) додаткових робіт з технічної підготовки виробництва (доопрацювання інформаційної продукції) з врахуванням внесення необхідних змін;
Ті - трудоємкість (вартість) інформаційного забезпечення впровадження нововведення;
К3 - скорочення строківрозробки (освоєння) нової техніки, впровадження винаходів і рацпропозицій, організаційно-технічних заходів і заходів з НОП
К3 = (Тп - Тф) : Тп,
де Тп і Тф - планові і фактичні терміни (трудоємкість) робіт з впровадження інформаційної продукції, використання інформаційних ресурсів;
К4 - розширення масштабів реалізації інформаційної продукції і обсягів впровадження нової техніки, винаходу і рацпропозицій, окремих технічних рішень, організаційно-технічних заходів і заходів з НОП
К4 = [(Зк +Зіз) : Зк] х Ккв,
де Зк - витрати капітальні на впровадження одиничного об'єкту нової техніки або вартість проведення НІР, масштаби використання яких розширюються;
Зіз - витрати на інформаційне забезпечення розширення масштабів реалізації нововведення, результатів НІР;
Ккв - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень;
К5 - підвищення рівня інформованості споживачів інформаційної продукції:
К5 = Тпі : Тзі,
де Тпі - трудоємкість (вартість) пошуку, обробки і доведення до споживача позитивно оціненої ним інформації;
Тзі - трудоємкість (вартість) робіт інформаційного органу з даного завдання (теми), взятого на інформаційне забезпечення. Важливо при цьому враховувати всі грошові витрати, пов'язані з функціонуванням органу, з виготовлення даної продукції, а не лише ті з них, які безпосередньо обумовили досягнення того чи іншого конкретного результату;
К6 - підвищення якості продукції і технічного рівня НІД:
К6 встановлюється аналогічно значенням К2 і К3,
Loading...

 
 

Цікаве