WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Формування комерційної ціни на інформаційну продукцію - Реферат

Формування комерційної ціни на інформаційну продукцію - Реферат

т.ін. та постійних витрат, пов'язаних зі збором інформації і створенням або поповненням ДІФу та баз і банків даних.
Величина виручки від запланованої для продажу продукції, повинна покривати всі без винятку витрати інформаційного органу і давати прибуток для його подальшої діяльності. Тому не зайвим буде визначити середню собівартість одиниці інформаційного продукту чипослуги, виходячи з річного бюджету інформаційного органу і реального прибутку і мати цей показних за еталонний (у ціноутворенні це називається ціновою еластичністю). При встановленні комерційної ціни продукту варто буде на більш конкурентноспроможну продукцію завищити комерційну ціну, а на менш - знизити на таку ж величину. Це дасть змогу уникнути випадкової втрати рентабельності за результатами року і не понести збитків. Оскільки на сьогоднішньому ринку продаж інформаційної продукції залежить не від кількості потенційних споживачів, а від їх фінансових можливостей, і ціни на одну продукцію часто доводиться зменшувати за рахунок іншої, більш конкурентноспроможної або ж за рахунок збільшення тиражу, такий розрахунок бачиться цілком доречним (Додаток 16).
Інтерес становить і розрахунок ціни на основі "відчування цінності", яка широко використовується в розвинених країнах. При розрахунку ціни за цим методом витратні орієнтири уступають місце сприйняттю товару покупцем, його бажанню будь-що купити даний товар.
Вартісну оцінку в грошовій формі, тобто у формі ціни, має обмежена номенклатура інформаційної продукції - переважно така, що є результатом масового виробництва спеціалізованих інформаційних центрів і орієнтовані, відповідно, на масового споживача. Її перелік і порядок надання визначається вищестоящими органами. Приміром, для бібліотек вона визначена Міністерством культури і мистецтв України. (додатки 17, 18). Проте це не означає що інформаційний орган не може випускати будь-яку іншу інформаційну продукцію, якщо на неї є попит і бажаючі платити. В цьому разі потрібно лише ввійти з обгрунтованим клопотанням до вищестоящого органу.
На відміну від попереднього досвіду ціноутворення на основі єдиної нормативно-кошторисної калькуляції витрат з додаванням максимально можливого нормативу корисного прибутку, сьогодні ціноутворення повинно грунтуватися на основі затратного механізму у фактичних цінах і принципі визначення прибутковості інформаційних продуктів і послуг на основі її споживчої вартості.
Споживчу вартість інформаційної продукції дозволяють визначити відомості про її ціну на ринку, через взаємодію зі споживачем (зворотний зв'язок) або випуск дослідної партії продукції. При цьому до кожного виду дослідної продукції, що надходить до споживача додається талон зворотного зв'язку, який після заповнення споживачем повинен в обов'язковому порядку через певний відрізок часу повернутися в інформаційний орган. (додатки 6, 7).
Суттєвими факторами, що впливають на формування комерційних цін є якість інформаційних продуктів і послуг (унікальність, достовірність) та оперативність їхнього виробництва і надходження до споживача, а також старіння продукції, яке призводить до зниження ціни або зовсім знецінює і приводить до збитків. Важливим фактором ціноутворення є очікуваний споживчий попит на них.
Специфічним фактором виступає обсяг витрат на розробку і експлуатацію баз і банків даних на будь-яких носіях з врахуванням запланованої рентабельності (приміром, рентабельність традиційного каталогу чи картотеки значно менша від електронного каталогу чи баз і банків даних).
Інформаційні органи, які ми розглядаємо, традиційно реалізують переважну більшість своєї продукції безоплатно, на пільгових умовах і лише незначну частину - за повну вартість. Але незалежно від виду реалізації продукції, її вартість повинна бути визначена обов'язково, бо тільки тоді можна приймати рішення про доцільність її виробництва (чи невиробництва) в даному інформаційному органу. Можливо аналіз вартості видавництва тієї чи іншої асортиментної продукції покаже, що: дешевше і раціональніше виконувати лише якісь технологічні процеси, передаючи напівфабрикати по ланцюжку іншим, більш ефективнішим виробникам; можливо самим закуповувати якісь напівфабрикати і доводити їх до завершеності; або ж потрібно вступити в партнерські стосунки з іншими інформаційними органами, поділивши між собою технологічні процеси; може доцільніше видання, тиражування продуктів перекласти на видавничі фірми, а не витрачати кошти і час на самодрук; можливо підготовку аналітико-експертної оглядової продукції дешевше доручити сторонньому фахівцю, який оперативно і якісно виконає її. Приміром, бібліотека могла б готувати тематичні відбірки для БД в картковому варіанті, а операторсько-комп'ютерна фірма вводити їх в автоматизований режим і готувати пошукові БД, які в готовому вигляді передавати назад бібліотеці для надання споживачам. Коротко кажучи, такі питання потрібно вивчати і в кожному конкретному випадку приймати оптимальне рішення.
При розрахунках дуже важливо враховувати не лише прямі, а й непрямі витрати на інформаційне обслуговування. Так наприклад, фактичні витрати повинні враховувати навіть час, який витрачають споживачі на чекання, погане освітлення, незручні меблі, неякісний друк, шрифт, малопотужні комп'ютери тощо.
В підвідомчих інформаційних органах, що фінансуються за рахунок базового підрозділу, який в свою чергу отримує часткове бюджетне фінансування, управлінські і загальногосподарські витрати можна не брати до уваги при визначенні комерційної ціни продукції, що знизить її собівартість, а відтак і ціну продажу. Та якщо, скажімо ДІФ комплектується окремо, то витрати на його комплектування, обробку, збереження і обслуговування слід рахувати обов'язково повністю. При активному використанні загальнобібліотечного фонду для цілей НІД, доцільно встановити вартість всіх процесів ланцюжка отримання первинних інформаційних джерел у відсотках, частці чи через коефіцієнт до загальнобібліотечних затрат (загальносистемні затрати) на комплектування і ведення бібліотечного фонду.
Список літератури
Закон України. Про захист інформації в автоматизованих системах: Затверджено 5 лип. 1994 р. // Відомості ВРУ. - 1994.- № 31. - Ст. 286.
Закон України. Про інформацію: Закон України: Затверджено 2 жовт. 1992 р. // Відомості ВРУ. -1992. - № 48. - Ст. 650.
Закон України. Про науково-технічну інформацію: Затверджено 25 черв. 1993 р. // Відомості ВРУ. - 1993. - № 33. - Ст. 345.
Закон України. Про національну програму інформатизації: Затверджено 4 лют. 1998 р. // Уряд. кур'єр.- 1998.-12 берез.
Loading...

 
 

Цікаве