WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Визначення собівартості інформаційної продукції - Реферат

Визначення собівартості інформаційної продукції - Реферат

відрахування);
Чп - чисельність працівників;
Зпп - середньомісячна заробітна плата працівників;
м - число місяців в оцінюваний період;
Кв - коефіцієнт відрахувань від заробітної плати.
1.2. Матеріальні витрати.
Розрахунок витрат по основних і допоміжних матеріалах усіх видів матеріальних продуктів визначається на основі даних щодо обсягів виробництва окремих продуктів і технічно обумовлених нормах витрат матеріальних ресурсів на одиницю кожного з них.
За матеріалоємністю всю інформаційну продукцію слід диференціювати на групи: машиноорієнтована продукція; видавнича продукція; послуги з науково-технічної пропаганди, що набувають матеріалізованої форми; продукція індивідуального характеру і нематеріалізовані послуги.
В останній групі: - нематеріалізовані послуги - витрати матеріалів незначні і для більшості їх видів не мають суттєвого значення. Їх можна не брати до уваги (особливо при наявності державного фінансування), розглядаючи вартість використаного паперу і канцелярського приладдя як частину загальногосподарчої діяльності базового підрозділу.
По кожній з інших груп розрахунок потреб у матеріалах (в грошовому вираженні) визначається за формулою:
Ввм1 = М1 х Цод,
де Ввм1 - вартістьпотрібної кількості певного виду витратного матеріалу;
М1 - кількість необхідного матеріалу на оцінюваний період для виробництва певного виду продукції;
Цод - ціна одиниці матеріалу.
Так здійснюється розрахунок кожному виду матеріалу для кожного виду продукту, який потім сумується. Сума розглядається як загальна вартість основних і допоміжних матеріалів, необхідних для видання повного обсягу продукції за оцінюваний період.
1.2.2. Амортизаційні відрахування.
Величина амортизаційного відрахування визначається, виходячи з норм амортизації по кожному виду обладнання до суми його первинної балансової вартості з врахуванням часу використання обладнання за формулою:
Ав = Бв - На х Кч,
де Ав - амортизаційні відрахування;
Бв - балансова вартість даного обладнання;
На - норма амортизації даного виду обладнання;
Кч - коефіцієнт часу використання обладнання (визначається як відношення сумарного часу, відпрацьованого обладнанням безпосередньо для виробництва даного продукту до річного фонду часу його роботи).
Амортизаційні відрахування обчислюються по кожному виду обладнання і потім сумуються.
2. Загальносистемні витрати.
Витрати на комплектування ДІФу вираховуються в залежності від видів надходжень документів і матеріалів за загальнобібліотечними нормами на їх обробку і зберігання. Витратами на комплектування загальних фондів можна також знехтувати.
Можна не брати до уваги витрати на утримання і експлуатацію обладнання в силу їх незначності.
З огляду на це, величину загальносистемних витрат, що відносяться на виробництво продукту чи послуги, розраховуємо помноживши загальносистемні витрати на відношення витрат на заробітну плату по загальному обсягу виробництва до фонду заробітної плати в цілому:
Взс = Вп х Ззп : Фзп,
де Взс - витрати загальносистемні, що припадають на обсяг виробництва;
Вп - витрати повні загальносистемні;
Ззп - заробітна плата по загальному обсягу виробництва;
Фзп - фонд заробітної плати в цілому.
3. Витрати по пересилці (надання інформацій по телефону, факсу, модему за допомогою ПК) є елементом інформаційних послуг і тому всі витрати по цьому розділу повинні включатися в повному обсязі в кошторисну вартість інформаційного виробництва.
4. Додана вартість (умовний нормативний прибуток).
Ціллю виготовлення і продажу товару в будь-якому бізнесі є, в першу чергу, отримання прибутку для покриття витрат і подальшого його розвитку. Прибуток у залежності від сфери використання цін і їх призначення може відображати або затрати додаткової праці, або особливу корисність споживання випущеної продукції, яка виражається в формі економії ресурсів у споживача, прийнятті вирішальних рішень тощо.
Визначення розміру умовного нормативного прибутку (Пн) є найбільш складною справою. "Інструкція про порядок затвердження цін на послуги в області науково-технічної інформації" (1983 р.), якою користувалися в радянські часи, норматив прибутку встановлювала у розмірі 5% від собівартості послуги чи товару, пізніше - до 10%. Умовний норматив прибутку, а відповідно і його розмір повинен бути поставлений у залежність від запланованої величини умовного економічного ефекту використання інформаційної продукції і її пропаганди, тобто, від кінцевого результату НІД. У зв'язку з рухливістю величини економічного ефекту по роках, для розрахунку доцільно брати його середньорічне значення, виходячи з фактичного прибутку за декілька років.
Зразок калькуляційної кошторисної вартості і проектної ціни на інформаційний продукт "Аналітичний огляд" подано в додатку 12, а приклад розрахунку кошторису витрат на продукт "Передовий досвід" наведено в додатку 13.
На основі проведених розрахунків собівартості інформаційної продукцій, призначеної до випуску і кошторису витрат на НІД, формується прибуткова (Додаток 14) і витратна (Додаток 15) частини бюджету інформаційного органу.
Список літератури
Закон України. Про захист інформації в автоматизованих системах: Затверджено 5 лип. 1994 р. // Відомості ВРУ. - 1994.- № 31. - Ст. 286.
Закон України. Про інформацію: Закон України: Затверджено 2 жовт. 1992 р. // Відомості ВРУ. -1992. - № 48. - Ст. 650.
Закон України. Про науково-технічну інформацію: Затверджено 25 черв. 1993 р. // Відомості ВРУ. - 1993. - № 33. - Ст. 345.
Закон України. Про національну програму інформатизації: Затверджено 4 лют. 1998 р. // Уряд. кур'єр.- 1998.-12 берез.
Loading...

 
 

Цікаве