WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Визначення собівартості інформаційної продукції - Реферат

Визначення собівартості інформаційної продукції - Реферат


Реферат на тему:
Визначення собівартості інформаційної продукції
Собівартість інформаційних продуктів чи послуг - це виражена в грошовій формі сукупність витрат на всі роботи, які виконуються інформаційним органом у процесі збору, переробки, збереження і реалізації інформації. Вона поділяється на планову і реальну.
Планова собівартість передбачає вибір найбільш економічного способу виконання роботи, тобто визначення необхідної величини витрат на інформаційні процеси високої якості виконання при найбільш раціональному і ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Для її визначення необхідно дати грошову оцінку виробництва продукції. Таку оцінку можна здійснити двома способами:
- шляхом розрахунку повних витрат або кошторисної вартості виробництва загального обсягу продукції за основними техніко-економічними факторами калькуляційного кошторису сумарних витрат.
- шляхом встановлення внутрішніх цін виробництва одиниці кожного найменування продукту на основі одиничної калькуляції витрат з наступним підсумовуванням витрат по усьому виробництву.
Показник собівартості продукції широко використовується в економічних розрахунках, враховується при плануванні НІД, при визначенні розмірів фінансування інформаційного органу і ціноутворенні. Зниження собівартості інформаційних процесів веде до підвищення рентабельності виробництва, до створення умов для зменшення витрат на НІД, а відтак, і до зниження цін.
У практиці невеликих інформаційних органів для розрахунку собівартості використовуються два показники:
1. Показник собівартості кожного виду інформаційної продукції у відповідності з калькуляційними статтями витрат;
2. Кошторисна вартість всієї інформаційної продукції інформаційного органу за статтями витрат
Найпростіший спосіб визначення собівартості продукції - калькуляція.
Калькуляція - це вираховування собівартості одиниці товару чи послуги (або повного обсягу) на основі прогнозованих прогресивних норм витрат трудових і матеріальних ресурсів на всі технологічні процеси виготовлення і реалізації продукції. Калькуляція собівартості однієї книговидачі наведена в додатку 10.
На основі калькуляції також розраховується кошторисна вартість, або внутрішня ціна будь-якого продукту чи послуги і їх сукупності.
До складу типового кошторису включаються всі прямі і непрямі витрати, що мали місце при виготовленні, а саме:
" основна і додаткова заробітна плата працівників, відрахування, витрати на відрядження, оплата робіт, які виконують сторонні організації;
" вартість основних і допоміжних матеріалів;
" амортизаційні витрати.
" накладні витрати (комунальні платежі, витрати по оренді, капітальні вклади, спрямовані на створення продукції, проценти за позичках, деякі види податків тощо);
" інші витрати (транспортні, на пересилку поштою, по електронній пошті, по телефону, факсу, модему тощо):
" витрати управлінського характеру (основні і накладні) на одиницю продукції.
Приклад кошторису витрат:
1. Прямі витрати на виробництво:
1.1. Основна і додаткова заробітна плата.
1.2. Матеріальні витрати:
1.2.1. Вартість основних і допоміжних матеріалів.
1.2.2. Амортизаційні відрахування.
2. Загальносистемні витрати:
2.1. Витрати на комплектування фондів.
2.2. Управлінські витрати.
2.3. Загальногосподарські витрати, в т. ч. і на утримання і експлуатацію обладнання.
3. Витрати по пересилці.
Всього собівартість продукції
4. Додана вартість (умовний нормативний прибуток).
Всього повні витрати (кошторисна вартість) сумарного обсягу або внутрішня ціна одиниці виробленої продукції встановленого асортименту.
Найбільша частина кошторисних витрат припадає на собівартість. Друга частина пов'язана з формуванням оборотних фондів (поточних активів). Інші - не прямі види витрат (витрати по оренді, оплаті комунальних послуг, капітальні вклади, проценти за позички, деякі види податків тощо) в тій чи іншій мірі відносяться на рахунок прибутку до або після оподаткування.
Наводимо спрощену методику розрахунків кошторису (проектної ціни) виробництва інформаційної продукції:
1. Прямі витрати на виробництво.
1.1. Основна і додаткова заробітна плата.
За нормою часу на одиницю продукції і сумарним обсягам виробництва за оцінюваний (плановий чи фактичний) період встановлюються сумарні трудовитрати на весь обсяг виробництва за формулою:
Тс = Нч х Ов х Кн,
де Тс - сумарні трудовитрати;
Нч - норми часу на виробництво певного виду продукту;
Ов - обcяг виробництва за оцінюваний період;
Кн - коефіцієнт невиробничих витрат часу (на організаційно-технічне
обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби тощо. В органах НТІ = 1,12).
Так вираховується витрати робочого часу на кожен вид продукції, які потім сумуються.
Тсп = Тс1 + Тс2 +...........+ Тс10.
На основі даних про сумарні трудовитрати і річний фонд робочого часу одного працівника визначається чисельність працівників, необхідних для виконання заданого обсягу продукції за формулою:
Чп = Тсп : Фрч х Кп,
де Чп - чисельність працівників;
Тсп - трудовитрати на всю продукцію;
Фрч - фонд робочого часу одного працюючого за оцінюваний період;
Кп - коефіцієнт підміни, який враховує невиходи співробітників на роботу (В органах НТІ = 1,09).
За даними про необхідну чисельність працівників і їхньої середньомісячної заробітної плати визначаються сумарні витрати по заробітній платі на загальний обсяг виробництва:
Ззп = Чп х Зпп х м х Кв,
де Ззп - загальна сума заробітної плати (основна + додаткова +
Loading...

 
 

Цікаве