WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Суб’єкт злочину “незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), їх систем та комп’ютерних мереж - Реферат

Суб’єкт злочину “незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), їх систем та комп’ютерних мереж - Реферат


Реферат на тему:
Суб'єкт злочину "незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем та комп'ютерних мереж"
У відповідності з ч.1 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. ч. 1,2 ст. 22 КК[1], суб'єкт злочину, передбаченого ст. 361 КК, є загальним. Тобто, кримінальній відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 361 КК підлягає осудна фізична особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилось шістнадцять років.
Як зазначають В.А. ВЛАДІМІРОВ і Г.А.ЛЕВИЦЬКИЙ, ознаки, які характеризують суб'єкта, нерозривно пов'язані з усіма іншими елементами складу злочину. Саме своїми суспільно-небезпечними діяннями ( об'єктивна сторона) суб'єкт завдає шкоди об'єкту посягання, діючи при цьому винно - умисно, або з необережності (суб'єктивна сторона).[2]
Отже, висновок, що суб'єкт злочину, передбаченого ст. 361 КК, є загальним, потребує уважного дослідження, з метою визначення обумовленості визначення його в якості такого.
Більшістю фахівців зазначається, що суб'єктом злочину, передбаченого ст. 361 КК, є така особа, яка має достатньо навичок для вчинення комп'ютерних злочинів. Проте, визнавати вказану особу суб'єктом спеціальним, тобто наділеним такими властивостями, які виділяють її з кола загальних суб'єктів, науковці не пропонують.
Так, одна група фахівців прямо вказує на те, що суб'єкт злочину передбаченого ст. 361 КК є загальним[3], інша група вказує на наявність у суб'єкта вказаного злочину певних додаткових ознак, при цьому не визначаючи його спеціальним.
П.П.АНДРУШКО вважаючи, що суб'єктом передбаченого ст. 361 КК злочину є особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, конкретизує, що ним можуть бути особи з персоналу "АЕОМ, їх систем та комп'ютерних мереж"[4], а "суб'єктами злочину у формі розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в АЕОМ, їх системи та комп'ютерні мережі і здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи її носіїв, можуть бути розробники таких програм і технічних засобів, їх виготовлювачі, зокрема, виробники (розробники) програм з комп'ютерними вірусами, так звані "технопацюки", "хакери" та інші."[5]
В свою чергу, А.М.РИШЕЛЮК зазначає, що суб'єкт злочину, передбаченого ст. 361 КК є загальним[6], не виділяючи при цьому будь-яких відмінностей осіб, діяння яких полягають або у незаконному втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин, їх систем та комп'ютерних мереж, чи в розповсюдження комп'ютерного вірусу.
В.Г.ГОНЧАРЕНКО вказує, фактично розмежовуючи юридичні склади, передбачені в межах ст. 361 КК: "Cуб'єктом цих злочинів може бути будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку. У першу чергу це ті особи, яких власник або уповноважена ним особа чи розпорядник АС призначили обслуговувати АС, а також і сторонні особи. Що ж до розповсюдників комп'ютерного вірусу, то ними, перш за все, виступають розробники програмних і технічних засобів проникнення до АС (хакери), здатні спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи її носіїв, виготівники цих програм і засобів, а також, звичайно, й інші особи."[7]
Як вказують В.Г.ЛУКАШЕВИЧ і В.О.ГОЛУБЄВ, суб'єктами злочину в формі розповсюдження програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в автоматизовані системи і здатних спричинити перекручення або знищення інформації чи її носіїв, можуть бути розробники таких програмних і технічних засобів, зокрема, розробники програм з комп'ютерними вірусами, так звані "хакери", в середовищі яких вважається, що чим складніше захист в автоматизованій системі, тим престижніше його зламати, і які витрачають на таку діяльність величезні зусилля, ставлячи перед собою єдину мету - спричинити шкоду значній кількості користувачів автоматизованих систем[8].
О.П.СНІГЕРЬОВ та О.І.СЕРГАЧ у загальній формі пишуть, що суб'єкт злочину - це як особа, яка має доступ до комп'ютерної системи (програміст, оператор ЕОМ, наладчик обладнання, користувачі), так і сторонній громадянин.[9]
Проаналізуємо об'єктивні обставини існування сучасного комп'ютерного злочинця.
Згідно з ч. 2 ст. 18 КК, спеціальний суб'єкт злочину - це фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
Тобто спеціальний суб'єкт - це особа, яка крім наявності осудності та досягнення віку кримінальної відповідальності, також має певні спеціальні ознаки, які вказані у нормі права (спеціальні ознаки).
Кібер-злочинець наділений наступними ознаками:
- він має доступ до комп'ютерної системи, на яку, або з якої можливо здійснити несанкціонований доступ, або вчинити умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм;
- наділений певними знаннями і вміннями, які надають йому можливості здійснювати певні операції з електронно-обчислювальними машинами, працювати в мережі, оперувати даними.
Вважаємо, що визначення суб'єкта злочину передбаченого в ч. 1 ст. 361 КК як спеціального не є доцільним через те, що знання і навички роботи з комп'ютерними системами, зокрема, в якості користувача, на сьогодні, фактично, не можуть вважатися спеціальними. Вміння працювати на комп'ютері є обов'язковою умовою розвитку сучасної людини, забезпечення її віртуального спілкування, збору інформації, навіть, знайомств.
Рівень освіти також не свідчить про те, що виключно особа з певним рівне освіти може вчинити комп'ютерний злочин. Так, результати аналізу кримінальних справ про комп'ютерні злочини в Росії, які були закінчені слідчими прокуратури та інших правоохоронних органів в 1997-1999 р. р., свідчать про те, що 2/3 осіб, які їх скоїли, мали вищу, незакінчену вищу освіту, а також навчалися в вищих та спеціальних середніх навчальних закладах.[10] Тобто, жоден третій, з тих, хто вчинив комп'ютерний злочин, не має спеціальної (закінченої, або не закінченої) освіти.
Отже, осіб, які скоюють комп'ютерні злочини не об'єднують специфічні ознаки, які б виділяли їх з кола загальних суб'єктів злочинів, тому їх, на нашу думку, не можливо відносити до суб'єктів спеціальних. Визначення визнання суб'єкта злочину, передбаченого ст. 361 КК України, як спеціального суб'єкта, на практиці призведе до неможливості притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні несанкціонованого доступу до комп'ютерної інформації та розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм.
Тому ми вважаємо за необхідне визначати суб'єкта злочину, передбаченого ст. 361 КК як загального, однак за умови обов'язкової перевірки наявності у особи спеціальних навичок та реальної можливості вчинити злочин даної категорії.
Отже, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 361 КК, має визнаватися загальний суб'єкт: фізична особа, яка є осудною і досягла шістнадцяти років до моменту вчинення злочину.
Це обумовлено, насамперед, тим, що на сьогодні користуванняелектронно-обчислювальними машинами та комп'ютерними мережами є побутовим явищем. Завдяки мережі Інтернет відбувається ділове, і приватне листування, аудіо- та відео-спілкування, відбувається пошук інформації тощо.
Loading...

 
 

Цікаве