WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Протидія злочинам у сфері обігу пластикових карток - Реферат

Протидія злочинам у сфері обігу пластикових карток - Реферат

картки для користування АКМ, але для деяких видів цих машин можуть використовуватися закодовані банківські картки типу Visa і Mastercard. У будь-якому разі картка використовується разом з персональним ідентифікаційним номером (так званий Ріn - Personal Identification Number) для доступу до АКМ. Персональний ідентифікаційний номер відомий лише власникові картки. Номер треба запам'ятати, і не можна його записувати, особливо на картці, оскільки при викраденні картки до рук злочинця потрапляє особистий код, що значно полегшує вчинення злочину.
Головна користь від впровадження автоматичних касових апаратів, що робить їх зручними для широкого кола населення, - велика продуктивність порівняно з живим працівником. Зрозуміло, що важливим засобом для зменшення збитків залишається обмеження грошової суми (декілька сотень доларів), яка може бути видана одним автоматом протягом дня. Іншим запобіжним заходом є спеціальні комп'ютерні програми, що керують автоматичною касою. Вся інформація, якою АКМ обмінюється з центральним комп'ютером, шифрується, щоб запобігти її підключенню та перехопленню. Підозріло часта видача грошей протягом короткого періоду або невірно зазначений персональний номер може призвести до "ковтання" картки автоматом.
Незважаючи на це, злочинці постійно грабують АКМ, застосовуючи як суто силові засоби (взлом, руйнування тощо), так і шахрайські дії. У більшості випадків картку і персональний код злочинці отримують внаслідок крадіжки у законного власника, або обманним шляхом від фінансового закладу. Відомі випадки, коли шахраї телефонують до особи, яка загубила картку, представляючись інспектором банку, запитують, нібито з метою перевірки реєстрації картки, персональний ідентифікаційний номер. Після чого рахунок стає доступним для крадіжки через касові автомати. Відповідальність законного власника картки за збитки, завдані в разі неправомірного використання його картки та особистого коду, зазвичай не перевищує 50 дол. США. Фінансові компанії постійно наголошують на тому, що клієнти несуть певну відповідальність за збереження персонального ідентифікаційного номеру.
Компанії, що випускають картки, як правило, мають цілодобово працюючу службу для повідомлення про втрату картки. При одержанні такого повідомлення рахунок клієнта блокується і будь-яке подальше використання його картки викличе проведення розслідування. Інколи незвична кількість трансакцій може спричинити спрацювання комп'ютерної системи сигналізації ще до того, як буде відомо про викрадення картки. Проведені дослідження показують, що повідомлення про втрату картки може надійти в компанію навіть через 3-4 дні після її зникнення, а в разі використання підробленої картки шахрайство може бути виявлене навіть через 30-40 днів.
Реальну загрозу банківській індустрії становлять хакери. Вони можуть за допомогою спеціального програмного забезпечення здобувати, а потім продавати номери діючих рахунків кредитних карток, а також розповсюджувати паролі, ідентифікаційні номери, кредитну та іншу персональну інформацію через комп'ютерні мережі, чим допомагають злочинцям отримувати незаконний доступ до кредитних бюро та комп'ютерних систем фінансових установ [2].
У листопаді 2002 року американські правоохоронці заарештували трьох осіб, які здійснювали електронні крадіжки грошей. Було доведено, що трійця пограбувала близько 30 тис. американців на суму 2 млн 700 тис. дол. США. Хакери вираховували коди фінансових установ та банків, підробляли кредитні картки, виписували чеки та брали кредити. Слідчі вважають, що в історії США - це найбільша афера з кредитними картками [2].
Хакери у своїй діяльності щодо здобуття паролів та ідентифікаційних номерів користувачів комп'ютерних систем використовують і такі способи, як:
- "social engineering" (соціальні махінації) - термін, що використовується хакерами для визначення способів, які спрямовані на використання слабких місць у людському факторі (різні шахрайські схеми, які безпосередньо дозволяють мати інформацію від користувачів комп'ютерів);
- "dumpster diving" (збір сміття) - пошук кодів, номерів рахунків та ідентифікаторів користувачів у корзинах для сміття, шухлядах столів, приватних речах працівників і т.ін.;
- "shoulder surfing" (серфінг по плечах) - підглядання паролю, що вводиться з клавіатури користувачем.
В одному разі при затриманні комп'ютерного хакера у нього було вилучено код для доступу до інформації про номери карток Visa Aerogold. У розпорядженні хакера знаходилося 315 діючих номерів кредитних карток, які були одержані ним за допомогою комп'ютера без використання традиційних засобів викрадення.
За умовами угоди власник картки зобов'язаний повідомити фінансову установу про будь-які випадки втрати чи викрадення картки. Коли власник картки повідомляє в поліцію про її викрадення, це, звичайно, не привертає уваги правоохоронної системи, доки картку не буде використано шахраєм. Представники служби безпеки компанії з випуску карток опитують власника втраченої картки і збирають додаткову інформацію від продавців, де відбулися підозрілі трансакції.
Служби безпеки фірм повинні допомагати правоохоронним органам у випадках вчинення шахрайських дій шляхом складання докладного звіту про те, коли, де і як була втрачена кредитна картка, яка була остання законна покупка по цій кредитній картці, чи підозрює власник картки когось конкретно в її викраденні і т.ін.
У разі повідомлення поліція складає рапорт про викрадення картки, після чого надсилає запит до служби безпеки компанії з метою одержання інформації про всі трансакції.Поліція прагне отримати офіційні показання свідків, які можуть бути використані в наступному судовому процесі.
Дуже непросто прогнозувати динаміку шахрайств, пов'язаних із використанням підроблених кредитних карток. Упевненго можна сказати тільки те, що суми збитків збільшуватимуться з кожним роком разом з поширенням самої системи платежів за допомогою пластикових карток. Правоохоронні органи мають можливість формувати статистику тільки на основі виявлених злочинів, вилучених підроблених карток і здійснених арештів, що не дає повної картини, оскільки більшість підроблених карток не вилучається, а це говорить про високий рівень латентності даного виду злочину.
Для органів внутрішніх справ країн колишнього Радянського Союзу найбільш гостро проблема шахрайств з платіжними картками постала у зв'язку із переходом банківських і фінансових структур на розрахунки з використанням електронних систем платежів. З розвитком цього бізнесу буде неминуче зростати і кількість шахрайських операцій з їх використанням.
У 1996 році по одній з кримінальних справ у м. Москві до кримінальної відповідальності притягувалася злочинна група із 25 осіб, які вчинили понад 300 крадіжок з використанням кредитних карток і підроблених сліпів на суму майже 600 тис. дол. США. Якість підробки однієї із кредиток буквально вразила зарубіжних експертів, настільки вона була високою.
Незважаючи на те, що в Україні останнім роком за оперативними даними мали місце сотні шахрайств з використанням кредитних карток, правоохоронцями по цих фактах було порушено лише 30 справ. У першу чергу через те, що банківські структури та комерційні заклади до правоохоронних органів із заявами не завжди звертаються через причини, зазначені раніше. Безумовну більшість шахрайств вчинено саме у м. Києві, оскільки воно має найбільш розвинену структуру закладів, які приймають до сплати пластикові картки (у першу чергу, супермаркети, фірмові магазини, казино, готелі і т.ін.). Найчастіше для вчинення злочину використовувалися загублені картки, викрадені та картки, одержані в банківських установах за фіктивними документами. Відсоток підроблених карток при вчиненні шахрайств залишається досить невисоким.
Повністю зрозуміло, що всі схеми шахрайств з використанням платіжних карток, які використовуються у Західноєвропейських країнах, рано чи пізно з'являться у країнах Східної Європи. Єдина зброя проти цього - вивчення позитивного досвіду інших країн, розробка відповідного законодавства, поліпшення системи навчання та тренування співробітників правоохоронних органів та банківського персоналу.
Список використаних джерел:
1. Взаємодія банків, МВС, прокуратури та суду в протидії картковим злочинам" / Семінар. - К., 2002. - 2-3 жовт.
2. http:// www.1plus1.net.
Loading...

 
 

Цікаве