WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Проблеми та перспективи правового забезпечення безпеки інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці - Реферат

Проблеми та перспективи правового забезпечення безпеки інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми та перспективи правового забезпечення безпеки інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці
Згідно Закону України "Про інформацію" [2] інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом. Остання поділяється на таємну, яка, в свою чергу, складається з державної таємниці та іншої таємної інформації, та конфіденційну інформацію [2-3]. Якщо державна таємниця на сьогоднішній день дістала ефективного правового захисту, то цього, нажаль, не можна констатувати щодо іншої інформації з обмеженим доступом. "Інша таємна інформація", яка становить систему видів таємної інформації, що не становить державної таємниці, не має навіть чітко закріпленої в законодавстві структури (однак потребує вичерпної визначеності, оскільки її існування фактично є обмеженням права на інформацію), хоча ця структура й може бути визначена виходячи зі змісту правових норм, присвячених окремим видам такої інформації, які містяться в законах, що контекстне не належать до інформаційного законодавства. Не кращою є ситуація і з правовим регулюванням обігу конфіденційної інформації [2, 4, 5]. Наслідком такої невизначеності є відсутність у суб'єктів правотворення та правозастосування адекватного уявлення про структуру інформації з обмеженим доступом, ототожнення конфіденційної інформації та таємної інформації, що не становить державної таємниці, "аморфний стан" нових видів таємної інформації, що з'являються поза нормами інформаційного законодавства (наприклад, професійна таємниця [6] або відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист [7]). Все це негативно відбивається на якості створюваних підзаконних нормативно-правових актів, зокрема з питань захисту інформації, бо інформація не може бути належним чином захищена без визначення ступеню безпеки, якого вона потребує, та його аргументації тими чи іншими властивостями інформації. Досі відсутня також єдина термінологічна база інформаційного законодавства, неврегульовані суперечності між нормами його окремих актів.
Виходом з цього представляється вдосконалення правового регулювання обігу інформації з обмеженим доступом (конфіденційної та таємної), що не становить державної таємниці, та її правового захисту. Таку спробу було зроблено НДЦ "Тезіс" НТУУ "КПІ", яким на замовлення Держвомсекретів України в 1998-1999 роках був розроблений проект Закону України "Про інформацію з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці" [8] відповідно до завдань другого етапу роботи "Щит-3". Підґрунтям його розробки стало вивчення інформаційного законодавства України та дослідження функціонування інформації з обмеженим доступом відповідно до чинного законодавства України. Проект було дороблено спільно з Управлінням експертиз, реєстрації державних секретів, нормативного забезпечення та професійної підготовки Держкомсекретів відповідно до пропозицій, поданих за результатами розгляду Законопроекту на Колегії Держкомсекретів, а також доопрацьовано з урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли від міністерств та відомств. В кінцевому варіанті він складається з семи розділів та 62 статей.
Розділ І "Загальні положення" визначає мету, завдання, сферу дії Закону України "Про інформацію з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці", його місце в системі інформаційного законодавства України, державні гарантії безпеки інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці. Розділ містить також визначення інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці, вимоги до її матеріальних носіїв. Визначаються також засади визначення режиму доступу та встановлення режиму обмеженого доступу до інформації про особу (її зміст, склад за режимом доступу - та відповідне поширення на інформацію про особу положень щодо конфіденційної або таємної інформації,- особливості обігу, обмеження на здійснення діяльності, предметом якої є зазначена інформація). Стаття 2 розділу І запропонованого законопроекту визначає терміни та поняття, які використовуються в Законі України "Про інформацію з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці". Окремі терміни та поняття, що наводяться в зазначеній статті, відповідають раніше встановленим в чинному законодавстві України, або уточнюють їх, інші - є новими. Зокрема, здійснюється чітке розмежування категорій інформації з обмеженим доступом.
Розділ II "Повноваження органів державної влади щодо інформації з обмеженим доступом" встановлює повноваження органів державної влади щодо інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці, порядок їх доступу до зазначеної інформації, а також їх обов'язки відносно забезпечення безпеки інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці, та додержання встановленого режиму доступу до неї.
Розділ III "Конфіденційна інформація" визначає принципи та порядок віднесення інформації до категорії конфіденційної, суб'єктів, яким належать повноваження з віднесення інформації до категорії конфіденційної, становище конфіденційної інформації як об'єкта права власності та інтелектуальної власності, принципи та особливості обігу конфіденційної інформації, гарантії забезпечення безпеки конфіденційної інформації та гарантії захисту прав учасників суспільних відносин, що виникають з приводу такої інформації.
Розділ IV "Таємна інформація, що не становить державної таємниці" визначає принципи та порядок віднесення інформації, що не становить державної таємниці, до категорії таємної, повноваження з віднесення такої інформації до категорії таємної, становище таємної інформації, що не становить державної таємниці, як об'єкта права власності та інтелектуальної власності, принципи та особливості обігу таємної інформації, що не становить державної таємниці, гарантії забезпечення безпеки таємної інформації, що не становить державної таємниці, та гарантії захисту прав учасників суспільних відносин, що виникають з приводу такої інформації. Зазначений розділ містить вказівки про зміст таємної інформації, що не становить державної таємниці, та вичерпний перелік її видів, який встановлюється з метою запобігання необгрунтованим обмеженням передбаченого Конституцією України [1] права на інформацію. Розділ IV передбачає також порядок внесення змін та доповнень до зазначеного переліку. Наведення в законопроекті всіх існуючих відповідно до чинного законодавства України видів таємної інформації, що не становить державної таємниці, дозволяє здійснити їх систематизацію, а також визначити особливості окремих видів зазначеної інформації, виходячи з загальних правил, вперше передбачених законопроектом для таємної інформації, що не становить державної таємниці. Крім того, таке наведення сприяє остаточному з'ясуванню інформаційного характеру правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу таємної інформації, що не становить державної таємниці. В цілому законопроект відображає існуючий характер видів таємної інформації, що не становить державноїтаємниці, обмежуючись незначними змінами та уточненнями їх визначень та особливостей обігу, що не викликає необхідності радикальних змін відповідних норм чинних законів України неінформаційного характеру. Виключенням є лише таємниця попереднього слідства, щодо якої з метою забезпечення її безпеки пропонується змінити порядок та момент встановлення обмеження доступу до інформації, що становить таємницю попереднього слідства. Тобто, пропонується віднести таємницю попереднього слідства до категорії таємної інформації, замість конфіденційної (як це випливає з відповідних норм чинного законодавства). Слід підкреслити, що це не викличе зміни суб'єктів зазначеної інформації, або обмеження
Loading...

 
 

Цікаве