WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Підприємницьке шпигунство в системі інформаційних злочинів (пошукова робота) - Реферат

Підприємницьке шпигунство в системі інформаційних злочинів (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Підприємницьке шпигунство в системі інформаційних злочинів
В умовах науково-технічного прогресу інформація стає об'єктом специфічних суспільних відносин, що виникають з приводу її створення, накопичення, зберігання, обробки та використання, набуває товарного вигляду. Формування, обробка та використання інформаційних ресурсів здійснюється в процесі інформатизації різних галузей людської діяльності, шляхом застосування сучасних інформаційних технологій. Однак розширення застосування таких технологій призводить не лише до позитивних наслідків - реалії сьогодення зумовлюють поширення правопорушень у сфері інформації, зокрема, інформаційних злочинів.
Характерною ознакою підприємницького шпигунства є наявність предмета злочину (елемент об'єкта злочину, впливаючи на який, злочинне посягання завдає шкоди суспільним відносинам). В якості предмета злочину традиційно називають певні предмети зовнішнього світу, однак щодо предмета підприємницького шпигунства існують певні особливості, оскільки таким предметом слід визнавати інформацію. Інформація ж не може повною мірою вважатися "предметом зовнішнього світу" через свої нематеріальні властивості. Правильне визначення предмета злочину є необхідною умовою пізнання суті підприємницького шпигунства.
Поняття інформації в загальному вигляді містить ст.1 закону України "Про інформацію":
"Інформація - документована або публічно оголошена, відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишнього природного середовища".
Згідно ч.3 ст.34 Конституції України, реалізація прав на здійснення інформаційних процесів може бути обмежена законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, захисту репутації або прав інших людей, запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.
Це зумовлює поділ інформації за режимом доступу на відкриту та інформацію з обмеженим доступом (ст.28 Закону України "Про інформацію"). Відповідно до ст.30 Закону "Про інформацію", інформація за обмеженим доступом поділяється на конфіденційну та таємну. З приводу складу злочину, що розглядається (підприємницького шпигунства), інтерес становитиме власне конфіденційна інформація.
Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні, або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їхнього професійного, ділового, банківського, комерційного та іншого інтересу, та не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способу) захисту.
Виняток становить інформація комерційного та банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено ВР України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, приховування якої є загрозою життю і здоров'ю людей.
Таким чином, власник інформації як в підприємницькій, так і в інших сферах, є незалежним в питанні визначення режиму доступу до інформації, крім випадків, передбачених законом, перелік яких має бути вичерпним. До конфіденційної інформації, таким чином, може бути віднесений досить широкий спектр питань в різних сферах життєдіяльності суб'єктів правовідносин. У тексті статті 1486 законодавець безпосередньо вказує, який саме різновид конфіденційної інформації покликана захищати зазначена стаття. Таким різновидом конфіденційної інформації є комерційна таємниця.
Законодавством України визначене поняття Комерційної таємниці підприємства. Це відомості, які не є державною таємницею, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг таких відомостей, порядок їх захисту, визначає керівник підприємства, або підприємець-громадянин.
В Україні не створено спеціального законодавства з приводу питань комерційної таємниці; існує лише підзаконний акт (окрім загального законодавства про інформацію) - Постанова Кабінету Міністрів України від 9.08.1993 р "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" [11]. До таких відомостей належать: установчі документи і документи, що дають змогу здійснювати підприємницьку чи господарську діяльність (свідоцтва, ліцензії і т.д.), окремі її види; інформація по всіх встановлених формах державної звітності; дані, необхідні для перевірки відрахувань на сплату податків, інших обов'язкових платежів; відомості про кількість, склад співробітників, розмір їхньої зарплати в цілому, по професіях та посадах, наявність вільних робочих місць; інформація про порушення вимог екології, безпеки праці і розмірів заподіяних у зв'язку з цим збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємств у діяльності кооперативів, малих підприємств та інших організацій, які займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які згідно з діючим законодавством підлягають опублікуванню.
Питання щодо змісту інформації, яка становить комерційну таємницю, є дискусійним. Це, зокрема, відноситься до кореляції понять комерційної таємниці та інтелектуальної власності [11, 23, 31-33, 35, 36]. Інформація може бути не лише об'єктом права власності, а й права інтелектуальної власності. Режим доступу до останньої може бути різним, зокрема, така інформація може бути віднесена до категорії конфіденційної.
З точки зору цивільно-правової охорони виділяють 2 форми інтелектуальної власності: авторське право та право промислової власності. При цьому до останньої належать право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, право на науково-технічну інформацію, а також право на секрети виробництва та інші інститути, що не охоплюються авторським правом [35], оскільки перелік об'єктів промислової власності згідно Паризької конвенції 1983 року не є вичерпним.
Прихильники цієї точки зору вважають, що комерційна та інші види таємниць, які охороняються спеціальними законодавчими актами, а також авторськими або патентним правом, секретом виробництва (ноу-хау) не визнаються. Таким чином, вони стверджують, що секрети виробництва однозначно не є предметом комерційної таємниці. Однак, секрети виробництва - це інформація, що сприяє підвищенню ефективності виробництва та іншої доцільної діяльності, і яка не відома третім особам. У силу зазначених факторів вона має комерційну цінність. Власник такої інформації вживає необхідних заходів щодо збереження її конфіденційності (тобто, це конфіденційна інформація).Власник (зокрема, свідоцтва) може вчиняти щодо своєї
Loading...

 
 

Цікаве