WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІнформатика, Компютерні науки → Об’єкт та предмет злочину “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж”: проблеми визначення (пошукова - Реферат

Об’єкт та предмет злочину “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп’ютерних мереж”: проблеми визначення (пошукова - Реферат


Пошукова робота:
Об'єкт та предмет злочину "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж": проблеми визначення
Правове забезпечення охорони будь-яких благ, цінностей чи суспільних відносин, як їх елементу, є основою механізму правового регулювання, завдяки якому в державі підтримується правовий порядок[1].
Правильне визначення об'єкта злочину має і своє практичне значення, оскільки помилка у ньому унеможливлює здійснення правильної кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння[2]. Як вказував М.Ш.Левіашвілі, науково обґрунтована класифікація об'єктів злочину дозволяє правильно визначити місце конкретного об'єкта в загальній системі суспільних відносин, що є визначальним для точної кваліфікації злочинів[3].
Дослідження об'єкта злочину у вітчизняній теорії кримінального права проводиться в сукупності з предметом злочину. Так, зокрема, В.Я.Тацій визначає їх сукупність як єдність елементів "об'єкт злочинного посягання (впливу) та предмет злочину".[4]
Родовим об'єктом злочинів Розділу XVI КК "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж", окремими науковцями визнаються "суспільні відносини у сфері безпеки комп'ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем та комп'ютерних мереж"[5].
При цьому, конкретизуючи родовий об'єкт злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, їх систем та комп'ютерних мереж, вважаємо за необхідне включити до визначення родового об'єкту Розділу XVI КК посилання на носії комп'ютерної інформації, на яких вона зосереджується.
Тому, родовим об'єктом злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 361-363 КК, доцільно вважати суспільні відносини в сфері створення умов безперебійної та стабільної роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем і комп'ютерних мереж та забезпечення безпеки і цілісності комп'ютерної інформації та носіїв такої інформації.
Щодо визначення безпосереднього об'єкта, ним у теорії кримінального права визнаються, зокрема, ті соціальні цінності на які посягає конкретна злочинна дія чи бездіяльність.[6] Однак, В.Я.Тацій робить категоричний висновок, що, по-перше, безпосереднім, як і загальним, і родовим об'єктами, можуть бути лише суспільні відносини, а не блага і цінності, спроба ж підмінити суспільні відносини, які виступають об'єктом злочину, будь-якими іншими суспільними явищами є помилковим: "тільки суспільні відносини як цілісна система, а не будь-які їх складові частини можуть бути визнані об'єктом злочину", і, по-друге, що "безпосередній об'єкт злочину" і "об'єкт злочинного впливу" розрізняються між собою: безпосередній об'єкт злочину - це ті суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом і які тому є елементом складу злочину, а об'єкт злочинного посягання - це конкретно порушені суспільні відносини.[7]
Погоджуючись з думкою В.Я.Тація, під безпосереднім об'єктом ми розуміємо ті суспільні відносини, які охороняються законом.
Слід зауважити, що визначення безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого статтею 361 КК, в опублікованих роботах на сьогодні фактично не дається. На нашу думку, складнощі з визначенням безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 361 КК, виникають, насамперед, через те, що в даній нормі містяться два логічно самостійні склади злочинів: "Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації " та "Умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм".
Отже, щодо питання безпосереднього об'єкта досліджуваного злочину зазначимо, що, на нашу думку, доцільно відокремлювати злочинні діяння, передбачені в ст. 361 КК, і, відповідно, визначати їх безпосередні об'єкти наступним чином:
- безпосереднім об'єктом "Несанкціонованого доступу до ЕОМ, їх систем та комп'ютерних мереж, комп'ютерної інформації та (або) носіїв такої інформації" є права власника (користувача) на виключний доступ до комп'ютерних систем, який забезпечує недоторканість та цілісність належної йому комп'ютерної інформації;
- безпосереднім об'єктом злочину "Умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм" є права власника (користувача) на безпеку програмного та технічного забезпечення комп'ютерних систем, яке забезпечує цілісність комп'ютерної інформації, її носіїв та належну роботу комп'ютерних систем.
Очевидно, що таке формулювання стосується особливостей правового захисту складових права власності: володіння, користування та розпорядження. Захист права власності в Україні гарантується ст. 41 Конституції України[8]. Як вказано в законі України "Про інформацію", інформація в Україні є об'єктом права власності громадян, юридичних осіб та держави. Інформація може бути об'єктом права власності як у повному обсязі, так і об'єктом лише володіння, користування чи розпорядження[9], як складових права власності[10].
Отже, ми вважаємо, що:
1. Безпосереднім об'єктом юридичного складу злочину "Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації" є право володіння та розпорядження комп'ютерною інформацією.
2. Безпосереднім об'єктом злочину "Умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм" є права власника (користувача) на безпеку користування технічним та програмним забезпеченням а також комп'ютерною інформацією.
Предметом злочину в класичній теорії кримінального права визнаються речі матеріального світу, діючи на які особа посягає на цінності (блага), що належать суб'єктам суспільних відносин.[11]
Підхід до визначення предмету злочинів, що посягають на безпеку використання комп'ютерних систем, в світі є неоднаковою. Так, Кримінальний кодекс штату Юта (США) під предметом таких злочинів розуміє "відчутні та невідчутні елементи, що поріднені з комп'ютерами, комп'ютерними системами та мережами"[12].
Стосовно визначення предмета злочину, передбаченого ст. 361 КК України, висловлено декілька точок зору.
Предмет злочину, передбаченого ст. 361 КК України, А.М.Ришелюк визначає як: "1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп'ютери, АЕОМ), у тому числі персональні; 2) їх системи; 3) комп'ютерні мережі"[13].
В.Г.Гончаренко предмет вказаного злочину визначає, як "кілька елементів сфери електронного інформаційного забезпечення життя суспільства: електронно-обчислювальні машини (ЕОМ); програмні матеріали, що забезпечують нормальне функціонування ЕОМ; носії інформації; системи ЕОМ та комп'ютерні мережі"[14].
На думку М.І.Панова, предметом злочину, що розглядається, є: 1) електронно-обчислювальна машина; 2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС); 3) комп'ютерні мережі; 4) носії комп'ютерної інформації; 5) комп'ютерна інформація.[15]
П.П.Андрушко до предмету вказаного злочину відносить:
1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини;
2) системи АЕОМ або автоматизовані системи;
3) комп'ютерні мережі;
4) носіїкомп'ютерної інформації;
5) комп'ютерні віруси;
6) комп'ютерну інформацію;
7) програмні і технічні засоби, призначені для незаконного проникнення в автоматизовані електронно-обчислювальні машини, їх системи та комп'ютерні мережі.[16]
Наведені думки щодо кола предметів злочину, передбаченого статтею 361 КК України, мають значну низку розбіжностей.
Loading...

 
 

Цікаве